про залишення позову без розгляду
31 березня 2025 року Справа № 320/3250/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/350/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення і виплати позивачу грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 09.04.2021 по 05.10.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 09.04.2021 по 05.10.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.02.2025 судом було отримано заяву від відповідача про залишення позову без розгляду. В обгрунтування вимог своєї заяви Військова частина НОМЕР_1 вказує, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивач вже з 05.10.2023 року був обізнаний про розміри свого грошового забезпечення, із наказом про його звільнення, так само як і з розрахунками по сумам, що йому належали при звільненні, а отже пропустив відповідний строк, звертаючись до суду в січні 2025 року.
Належним чином ознайомившись зі змістом відповідної заяви та доданих до неї доказів, а саме: копії витягу з наказу про звільнення позивача (виключення зі списків особового складу) та копії Грошового атестата, суд дійшов наступного висновку.
У день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивачем було отримано Грошовий атестат від 05.10.2023 року № 258/490.
Відповідно до п.П. 4.3., 11.1.-11.3. Наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» у Грошовому атестаті від 05.10.2023 року № 258/490 перераховано всі нараховані й виплачені складові грошового забезпечення позивача, тому числі оклад за військовим званням посадовий оклад, надбавку за вислугу років та інше, розміри яких, судячи з позовних вимог, оспорює позивач.
Відповідно до п.П. 4.3., 11.1.-11.3. Наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» у Грошовому атестаті від 05.10.2023 року № 258/490 перераховано всі нараховані й виплачені складові грошового забезпечення позивача, тому числі оклад за військовим званням посадовий оклад, надбавку за вислугу років та інше, розміри яких, судячи з позовних вимог, оспорює позивач.
Позивач, як вбачається з доданого до розписався у своєму грошовому атестаті 05.10.2023 року, підтвердивши таким чином свою обізнаність про розміри нарахованих та виплачених йому складових грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
Отже позивач вже з 05.10.2023 року був обізнаний про розміри свого грошового забезпечення, ознайомлений із наказом про його звільнення, так само як і з розрахунками по сумам, що йому належали при звільненні.
Зважаючи на це, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав відповідачем до отримання листа-відповіді №609/14252 від 04.12.2024 на адвокатський запит і не був належним чином ознайомленим із наказом про його звільнення, так само як і з розрахунками по сумам, що йому належали при звільненні, всупереч вимогам статті 47 КЗпП, не відповідають дійсним обставинам справи.
До суду позивач звернувся в січні 2025 року, тобто більше ніж через рік з дати отримання ним Грошового атестату від 05.10.2023 року № 258/490.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України передбачається можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно зі строком, визначеним у ч. 5 ст. 122 цього Кодексу.
Так, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці. Водночас умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
Отож для визначення строку звернення до суду з цим позовом слід врахувати приписи статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України). Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 03.08.2023 у справі №280/6779/22, від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а, від 31.10.2024 у справі №500/7140/23.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 123 КАС України у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо ж після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами статей 123, 171, 240 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.