ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" березня 2025 р. справа № 300/5592/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Вказане рішення набрало законної сили - 09.01.2025.
24.03.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
28.03.2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшло заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Оцінюючи подану заяву про встановлення судового контролю суд зазначає наступне.
Рішенням суду від 15.10.2024 року позовні вимоги задоволено, та вирішено:
«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.02.2023 року перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії при виплаті такої ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), - секретар військової ради 20 загальновійськової армії ГРВГ, яку він займав на день звільнення зі служби 24.12.1989 року, станом на 01 січня 2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 10.06.2024 р. за №10/1/3951, виходячи з 77% грошового забезпечення, з урахуванням індексацій, надбавок та доплат - без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум».
Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду 09.01.2025 року, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №300/5592/24 - без змін.
На підставі вказаного Рішення у справі №300/5592/24, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте під час перерахунку пенсії Позивачу обмежено максимальний розмір пенсії, оскільки не було враховано індексацію станом на 01.03.2024, а також додаткові надбавки до пенсії.
Вказане підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 20.02.2025 за №0900- 0202-8/10013, де орган пенсійного фонду вказує, що на виконання рішення суду у справі № 300/5592/24 ОСОБА_1 в січні 2025 проведено перерахунок пенсії, відтак станом на лютий місяць 2025 року її розмір становить 25093,68 грн. (без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок).
Як встановлено з матеріалів справи, розрахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №300/5592/24 складає: 31042,25 грн. (грошове забезпечення для обчислення пенсії за довідкою про грошове забезпечення) * 77% = 23902,53 грн. (основний розмір пенсії) + 1500 грн. (індексація станом на 01.03.2024 з максимальним розміром 1500) + 590,25 грн. (надбавка за бойові дії УБД) + 40 грн (УБД) + 708,30 грн. (надбавка за особливі заслуги) = 26 741,08 грн.
Вказаний розрахунок не заперечується органом пенсійного фонду та підтверджується перерахунком пенсії від 01.02.2025 та протоколами пенсійної справи про те підсумок пенсії ОСОБА_1 складає 25093,68 грн., що свідчить про повторне застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ч. 4 та ч. 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за і межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено. що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд. який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення,
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю зокрема шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, законодавець у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.
При цьому, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 у справі №800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, які відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року по справі № 300/5592/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області , що згідно вимог частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі не подання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року у справі №300/5592/24 задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року у справі №300/5592/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в місячний строк подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року у справі №300/5592/24.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.