31 березня 2025 року Справа № 640/30057/21 провадження № ЗП/280/348/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою за позовною заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ “ВіЕйБі банк» з ринку (04053, м.Київ, вул.Січових стрільців, 17) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 110) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ “ВіЕйБі банк» з ринку звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 65418809, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 65418809 про стягнення коштів. 01.10.2021 позивачем надіслано заяву до відповідача про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною першою статті 40 вказаного Закону. Проте, вказану заяву відповідачем було проігноровано, що свідчить про допущену протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 08.02.2022. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження № 65418809.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 відповідачем суду надіслано матеріали виконавчого провадження № 65418809.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2022.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ,» але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
03.03.2025 матеріали адміністративної справи №640/30057/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Сіпаці А.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Призначено судове засідання у справі на 31 березня 2025 року.
У судове засідання 31.03.2025 учасник справи не прибули, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65418809 з примусового виконання виконавчого листа № 456/3106/20, виданого 29.04.2021 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів додатково включивши вимоги ОСОБА_1 , на суму 100 770,51 грн, встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду від 26.11.2015 по справі №456/2431/15-ц до четвертої черги та подати належним чином оформлені та підписані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 14.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65418809.
Позивач не одноразово звертався до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з листом, у якому просив відповідача невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, не отримавши за своїми заявами рішення від відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно норм статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Тобто, з наведеного слідує, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Позивач наголошує на тому, що державний виконавець мав закінчити виконавче провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», 19.03.2015 Національним банком України прийнято постанову № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку.
Суд враховує, що суть адміністративного позову зводиться до оскарження бездіяльності державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження.
Так, підстави для закінчення виконавчого провадження наведені у статті 39 Закону № 1404-VIII.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Перелік вказаних підстав для закінчення виконавчого провадження є вичерпним. При цьому, кожна з таких обставин є самостійною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно частини 2 статті 39 Закону № 1404-VIII, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржником у виконавчому провадженні № 65418809 є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», тобто, посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (фізична особа), яка уповноважена Фондом здійснювати процедуру управління з ліквідації юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а не юридична особа - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Як вже зазначалось вище, згідно пункту 4 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ.
Водночас, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Тож, виходячи з положень спеціального законодавства, суд зазначає, що уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Відтак, суд дійшов висновку, що «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як одна особа.
Таким чином, враховуючи те, що в межах виконавчого провадження № 65418809 боржником є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а не банк, з огляду на що, положення пункту 4 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ, не розповсюджуються на особу, яка здійснює функції з управління ліквідації банку, натомість, вказані норми підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто, юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію.
Суд враховує, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом.
Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.
Зважаючи на фактичні обставини справи, в контексті норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність з боку державного виконавця оскаржуваної бездіяльності стосовно не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки, на підставі звернення позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження, а тому, його продовження не може розцінюватись судом, як протиправна бездіяльність.
До того ж, суд бере до уваги й те, що Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неодноразово повідомляв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про те, що боржником у межах спірного виконавчого провадження виступає уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а не банківська установа, з огляду на що, підстави для закінчення виконавчого провадження за п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону, відсутні.
У межах даного спору, суд не вбачає підстав для закінчення виконавчого провадження № 65418809 на підставі норм п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на відсутність законодавчо мотивованих підстав для цього.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 287 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ “ВіЕйБі банк» з ринку (04053, м.Київ, вул.Січових стрільців, 17/, код ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.03.2025.
Суддя А.В. Сіпака