31 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/8824/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
31 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду моєї заяви (отриманої 21.11.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та неприйняття відповідного рішення за наслідками її розгляду; 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 (отриману 21.11.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання мені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560; 3. Стягнути з відповідача судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1211,00 грн.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року було дану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року було витребувано докази.
В обґрунтування позову указано, що позивач, поштовим зв'язком звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв'язку із тим, що є студентом навчального закладу). Проте, жодної відповіді від відповідача щодо його заяви не надійшло, а відтак вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення стосовно його заяви.
Відповідачем подано до суду відзив, у якому суб'єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, зазначив, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 жовтня 2024 року № 944, позивача було призвано під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України і направлено для проходження військової служби до військової частини у складі команди № НОМЕР_2 . При цьому вказав, що станом на час призову позивача на військову службу, ОСОБА_1 не повідомляв про наявність у нього права на відстрочку від мобілізації в особливий період чи інформації про його бронювання в установленому порядку. Станом на 25 жовтня 2024 року із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач не звертався, а відтак позивач не скористався своїм правом на отримання відстрочки від призову на військову службу.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 15 листопада 2024 позивач, поштовим зв'язком звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв'язку із тим, що є студентом навчального закладу). До заяви долучив належним чином засвідчені копії наступних документів: довідки №267850 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти; наказу відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» від 15.08.2023 «Про зарахування студентів», № 99-СТ; паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; витягу із Резерв+ (військово-обліковий документ). Вказану заяву з додатками направлено цінним листом з описом вкладення, який, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено адресату 21 листопада 2024 року (а.с.а.с. 5-15).
Проте, як вказує позивач жодної відповіді від відповідача щодо його заяви не надійшло, а відтак вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення стосовно його заяви.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Дія воєнного стану та загальна мобілізація неодноразово продовжувалася. Як на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту - Указ № 69/2022).
Відповідно до пункту 4 Указу № 69/2022, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За приписами статті 2 частин 1,2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Так, згідно вимог Закону України "Про вищу освіту" - вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти(науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (стаття 1 частина 1 пункт 5);
здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (стаття 1 частина 1 пункт 11);
підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти, зокрема, другий (магістерський) рівень (статті 5 частина 1 абзаци 1,4).
Основними формами здобуття вищої освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня),заочна, дистанційна, мережева); дуальна. Очна (денна, вечірня) форма здобуття вищої освіти - це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів упродовж навчального року (стаття 49 частини 1,2).
Судом встановлено, що позивач, є студентом денної форми навчання, має право на відстрочку від військової служби під час мобілізації, що передбачена статтею 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується довідкою № 267850 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти; наказу відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» від 15.08.2024 «Про зарахування на навчання» № 99-СТ (а.с.а.с. 9-11).
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі по тексту - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
З аналізу зазначених норм судом резюмується, що умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є не сам факт наявності передбачених законодавством підстав, а й необхідність особистого звернення до відповідного органу з підтверджуючими документами та отримання відповідного рішення комісії, яке оформлене протоколом.
Під час вирішення справи судом не було здобуто доказів, які б свідчили про те, що позивач звертався до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань надання позивачеві відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до пункту 60 абзацу 7 Порядку № 560, до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Тобто лише у випадку звернення військовозобов'язаного із заявою для отримання відповідної відстрочки, такий військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації до ухвалення відповідного рішення.
Також необхідно вказати, що за аналізу застосованого судом законодавства необхідно зробити висновок, що при наявності законодавчовстановлених підстав - відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації може бути надана лише до здійснення такого призову на військову службу з під час мобілізації. Тобто після того як військовозобов'язаний був призваний на військову службу під час мобілізації, то така відстрочка не може бути надана.
Суд зауважує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 жовтня 2024 року № 944, позивача було призвано під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України і направлено для проходження військової служби до військової частини у складі команди № НОМЕР_2 (а.с. 53).
При цьому із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв'язку із тим, що є студентом навчального закладу) позивач звернувся до відповідача лише - 15 листопада 2024 року (а.с.а.с. 12-14), тобто після здійснення відповідного призову.
А відтак вказана заява складена позивачем уже після його призову на військову службу за призовом під час мобілізації, про що вказує також й наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 жовтня 2024 року № 944.
Окрім того, судом зауважується, що надана позивачем заява на отримання відстрочки від мобілізації не містить дати її складання та підпису позивача (а.с.а.с. 12, 13).
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог.
Згідно із статтею 2 частинами 1 та 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані дії (рішення) суб'єктів владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) поведінка відповідача відповідає критеріям зазначеним у статті 2 частині 2 КАС України.
Згідно із статтею 9 частиною 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 9 частини 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко