31 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/931/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська область, 89665, ЄДРПОУ 25449824) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 9, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №11913/07-16-04-06/703/25449824 від 07.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №11914/07-16-04-06/718/25449824 від 07.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області щодо своєчасності подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, за результатами якої складено акти №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2024 року; №13731/07-16-04-06/703/25449824 - від 27.09.2024 року та №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2024 року про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності. Даними перевірками було встановлено порушення граничних строків подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік та неподання податкової звітності з плати за землю на 2024 рік.
За результатами розгляду акта перевірки №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2024 та висновків комісії ГУ ДПС у Закарпатській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок від 30.10.2024 №93/07-16-04-11-09 відповідачем, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 п.120.1 ст.120 ПК України, були прийняті податкові повідомлення-рішення: - №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року, про застосування сум штрафних в сумі 340,00 грн.; - №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн., та №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
За результатами розгляду акта перевірки №13731/07-16-04-06/703/25449824 - від 27.09.2024 року, було прийняте податкове повідомлення-рішення №11913/07-16-04-06/703/25449824 від 07.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
За результатами розгляду акта перевірки №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2024 року, було прийняте податкове повідомлення-рішення №11914/07-16-04-06/718/25449824 від 07.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
Позивач зазначає, що прийняті податкові повідомлення-рішення не можуть ґрунтуватися на висновках актів перевірки №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2024 року; №13731/07-16-04-06/703/25449824 від 27.09.2024 року та №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2024 року, оскільки камеральна перевірка поданих декларацій з плати за землю на 2023 рік не проведена своєчасно та з огляду на те, що у позивача не виникає обов'язку із складання та подання податкової звітності щодо податкових зобов'язань із земельного податку за земельні ділянки, що надані позивачу у постійне користування, та які включаються до земель дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування відповідно до підпункту 283.1.4 пункту 283.1 статті 283 ПК України.
Із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області не погоджується та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
26 лютого 2024 року до суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6356/25), відповідно до якого останнє зазначило, що за результатами проведення камеральних перевірок встановлено порушення Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області пункту 286.2. статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, а саме: - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Дані камеральних перевірок свідчать про неподання та несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб: податкові декларації з плати за землю на 2023 рік, неподання податкової звітності з плати за землю на 2024 рік.
В подальшому, на підставі актів про результати камеральних перевірок щодо неподання/ несвоєчасного подання податкової звітності від 27.09.2024 року №13742/07-16-04-06/718/25449824, від 27.09.2024 року №13731/07-16-04-06/703/25449824, від 27.09.2024 року №13722/07-16-04-11-09/25449824 та висновків №90/07-16-04-06-09 від 30.10.2024 року, №91/07-16-04-06-09 від 30.10.2024 року, №93/07-16-04-06-09 від 30.10.2024 року, було прийнято податкові повідомлення-рішення №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року, №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року, №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року, №11914/07-16-04-06/718/25449824 від 07.11.2024 року, №11913/07-16-04-06/703/25449824 від 07.11.2024 року.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, було подано наступні податкові декларації за 2023 рік:
- податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік №9074715321 від 11.04.2023 року (граничний термін подання - 20.02.2023 року);
- податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік №9074728054 від 11.04.2023 року (граничний термін подання - 20.02.2023 року);
- податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік №9105488090 від 09.05.2023 року (граничний термін подання - 20.02.2023 року);
- податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік №9105492342 від 09.05.2023 року (граничний термін подання - 20.02.2023 року);
- податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік №9107389856 від 10.05.2023 року (граничний термін подання - 20.02.2023 року);
27.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності №13722/07-16-04-11-09/25449824. Відповідно до даного акту, внаслідок проведеної камеральної перевірки було встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб на 2023 рік та неподання податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб на 2024 рік (порушення вимог пункту 286.2 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2000 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області 16.10.2024 року подала заперечення на акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності №13722/07-16-04-11-09/25449824, у якому позивач просив не приймати жодних податкових повідомлень-рішень (та інших рішень) на підставі даного акта №13722/07-16-04-11-09/25449824.
Відповідно до висновку №93/07-16-04-11-09 від 30.10.2024 року щодо розгляду заперечень до акту №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2023 року, за результатами обговорення отриманих заперечень до акта перевірки комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення: Враховуючи вищенаведене, викладені у запереченні обставини, враховуючи як такі, що частково спростовують висновок акту камеральної перевірки Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області від 27.09.2023 року №13722/07-16-04-11-09/25449824 «Про результати камеральної перевірки щодо подання податкової звітності з земельного податку за 2024 рік по Хустській ТГ, Горінчівській ТГ та Міжгірській ТГ, а у частині несвоєчасного подання податкової звітності з земельного податку з юридичних осіб за 2023 рік відсутні підстави для врахування вказаних заперечень.
В подальшому відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.;
- №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.;
- №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області були подані скарги на відповідні податкові повідомлення-рішення:
- скарга від 25.11.2024 №1492/09-06 на податкове повідомлення-рішення №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024;
- скарга від 25.11.2024 №1494/09-06 на податкове повідомлення-рішення №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024;
- скарга від 25.11.2024 №1496/09-06 на податкове повідомлення-рішення №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024.
Відповідно до рішень Державної податкової служби України від 30.01.2025 №2765/6/99-00-06-03-02-06, №2767/6/99-00-06-03-02-06 та №2766/6/99-00-06-03-02-06 скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області на податкові повідомлення-рішення №000/11847/07-16-04-11-09/25449824, №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 та №000/11852/07-16-04-11-09/25449824, були залишені без задоволення.
Судом також встановлено, що 27.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було складено Акт №13731/07-16-04-06/703/25449824 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності». Відповідно до даного акту, внаслідок проведеної камеральної перевірки було встановлено: порушення граничних строків подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області за звітній (податковий) період 2023 рік (тип звітності - звітна, річна; вид декларації - плата за землю; код ОМС за місцезнаходженням земельної ділянки - UA21020030000019624 (Великобийганська ТГ Закарпатської області)).
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області 21.10.2024 року подала заперечення на акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності №13731/07-16-04-06/703/25449824, у якому позивач просив не приймати жодних податкових повідомлень-рішень (та інших рішень) на підставі даного акта №13731/07-16-04-06/703/25449824.
Відповідно до висновку №91/07-16-04-06-09 від 30.10.2024 року щодо розгляду заперечень до акту №13731/07-16-04-06/703/25449824 від 27.09.2023 року, за результатами обговорення отриманих заперечень до акта перевірки комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення: Враховуючи вищенаведене, викладені у запереченні обставини, не спростовують висновок акту перевірки від 27.09.2023 №13731/07-16-04-06/703/25449824 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або оренди плати за земельні ділянки державної або комунальної власності)» щодо Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, комісією вирішено вказані заперечення залишити без змін.
В подальшому відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року №11913/07-16-04-06/703/25449824 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області була подана скарга від 19.11.2024 №1472/09-06 на податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року №11913/07-16-04-06/703/25449824.
Відповідно до рішення Державної податкової служби України від 20.01.2025 №1770/6/99-00-06-03-02-06 скарга на податкове повідомлення-рішення №11913/07-16-04-06/703/25449824 була залишена без задоволення.
Судом також встановлено, що 27.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було складено Акт №13742/07-16-04-06/718/25449824 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності». Відповідно до даного акту, внаслідок проведеної камеральної перевірки було встановлено: порушення граничних строків подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області за звітній (податковий) період 2023 рік (тип звітності - звітна, річна; вид декларації - плата за землю; код ОМС за місцезнаходженням земельної ділянки - UA21020030000019624 (Берегівська ТГ Закарпатської області)).
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області 21.10.2024 року подала заперечення на акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності №13742/07-16-04-06/718/25449824, у якому позивач просив не приймати жодних податкових повідомлень-рішень (та інших рішень) на підставі даного акта №13742/07-16-04-06/718/25449824.
Відповідно до висновку №90/07-16-04-06-09 від 30.10.2024 року щодо розгляду заперечень до акту №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2023 року, за результатами обговорення отриманих заперечень до акта перевірки комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення: Враховуючи вищенаведене, викладені у запереченні обставини, не спростовують висновок акту перевірки від 27.09.2023 №13742/07-16-04-06/718/25449824 «Про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або оренди плати за земельні ділянки державної або комунальної власності)» щодо Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, комісією вирішено вказані заперечення залишити без врахування.
В подальшому відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року №11914/07-16-04-06/718/25449824 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області була подана скарга від 19.11.2024 року №1471/09-06 на податкове повідомлення-рішення від 07.11.2024 року №11914/07-16-04-06/718/25449824.
Відповідно до рішення Державної податкової служби України від 20.01.2025 року №1774/6/99-00-06-03-02-06 скарга на податкове повідомлення-рішення №11914/07-16-04-06/718/25449824, була залишена без задоволення.
Вважаючи оскаржувані податкові-повідомлення рішення протиправними та такими, що винесені з порушенням податкового законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно з п.п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до п.п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 Податкового кодексу України. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку.
Згідно п.342.1 ст.341 ПК України посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у Кодексі та Митному кодексі України.
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено камеральні перевірки Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області щодо своєчасності подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, за результатами яких складено акти №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2024 року; №13731/07-16-04-06/703/25449824 від 27.09.2024 року та №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2024 року про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності. Даними перевірками було встановлено, порушення граничних строків подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік та неподання податкової звітності з плати за землю юридичних осіб на 2024 рік.
Враховуючи наведені обставини, дослідивши акти камеральних перевірок, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з приписами п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до норм п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.49.20 ст.49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Відповідно до змісту п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом досліджено, що за висновками актів камеральних перевірок №13742/07-16-04-06/718/25449824 від 27.09.2024 року; №13731/07-16-04-06/703/25449824 від 27.09.2024 року та №13722/07-16-04-11-09/25449824 від 27.09.2024 року, позивачем несвоєчасно подано податкові декларації №9074715321 від 11.04.2023 року; №9074728054 від 11.04.2023 року; №9105488090 від 09.05.2023 року; №9105492342 від 09.05.2023 року; №9107389856 від 10.05.2023 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік та неподання декларації з плати за землю на 2024 рік, що призвело до прийняття податкових повідомлень-рішень №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн., яким застосовано штрафну санкцію у сумі 340,00 грн., №11913/07-16-04-06/703/25449824 від 07.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. та №11914/07-16-04-06/718/25449824 від 07.11.2024 року про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем дійсно несвоєчасно подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік.
Порушення термінів подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік за позивачем також не заперечується.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.49.20 ст.49 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкових декларацій у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України містить чітку вказівку на застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Разом з тим, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України» щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року» №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року; подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов'язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Таким чином, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Щодо посилання позивача на факт проведення податковим органом камеральної перевірки із значним порушення строку визначеним Податковим кодексом, то суд зазначає що відповідно до п.п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39.2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №000/11847/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року; №000/11849/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року; №000/11852/07-16-04-11-09/25449824 від 06.11.2024 року, №11913/07-16-04-06/703/25449824 від 07.11.2024 року та №11914/07-16-04-06/718/25449824 від 07.11.2024 року, Головне управління ДПС у Закарпатській області діяло на підставі положень Податкового кодексу України, та в межах повноважень, а отже, підстави для задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області відсутні.
Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич