31 березня 2025 року м. Житомир справа № 296/11853/24
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та незаконним висновку, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Корольовського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають в направленні ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії з порушенням п.п. 3.6, 3.7 розділу ІІ Положення № 402;
- визнати незаконним висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений в довідці від 06.12.2024 № 5379/13 та скасувати його.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу в Управлінні Служби Безпеки України в Житомирській області (далі - Управління СБУ у Житомирській області) та 02.03.2007 звільнений у запас у військовому званні майор юстиції. 06.12.2024 він добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з метою з'ясування чи надійшла його особова справа з медичною книжкою з Управління СБУ у Житомирській області у зв'язку зі зняттям його зі спеціального військового обліку, для подальшого оновлення даних та на постановку на загальний військовий облік військовозобов'язаних. Проте ІНФОРМАЦІЯ_3 06.12.2024 відносно нього було складено протокол за статтею 210 КУпАП та у супроводі військовослужбовців доставлено для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Так, за результатами примусового, на думку позивача, проходження ВЛК його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Також, як зазначає позивач, у нього незаконного був вилучений військовий квиток та вручено мобілізаційне розпорядження про відправку на 16.12.2024. 14.12.2024 у зв'язку з раптовим погрішенням здоров'я його було госпіталізовано до кардіологічного відділення Комунальної установи «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з гіпертонічним кризом. Вважаючи направлення його на проходження ВЛК протиправним та проведеним з грубим порушенням діючого законодавства та довідку про проходження ВЛК протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти по зову зазначив, що 06.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 , було направлено позивача на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення його придатності до військової служби, та видано позивачеві відповідне направлення №884 від 06.12.2024. Медичний огляд позивачеві було проведено у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. За результатами медичного огляду позивача було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони та видано довідку ВЛК №5379/13 від 06.12.2024. Медичний огляд, було здійснено військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перед початком медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_3 було надано до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 всі документи наявні в особовій справі позивача, які характеризують його стан здоров'я. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову зазначив, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 30.05.2024 №3581 позивача було оглянуто військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. У зв'язку з незгодою щодо зазначеного вище рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 та його оскарженням, 06.08.2024 позивачем була подана заява про перегляд зазначеного вище рішення військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 06.12.2024 №5379/13 позивача було оглянуто військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Таким чином, рішення про придатність позивача до військової служби повністю узгоджується з діючими нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25 грудня 2024 року передано адміністративну справу № 296/11853/24 до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовлено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії доказів у паперовому вигляді та зобов'язано відповідачів надіслати їх на адресу суду засобами поштового зв'язку: особову справу ОСОБА_1 ; належної якості копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 06.12.2024; письмові пояснення (розшифрування) щодо запису в картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 06.12.2024, а саме: запис, написаний «від руки» внизу аркуша після дати - 06.12.2024 та підписів членів комісії; письмові пояснення чи ознайомлювалися лікарі, які включені до складу ВЛК з медичними записами в ЕСОЗ під час проведення медичного огляду ОСОБА_2 відповідно до п. 3.4 розділу ІІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Також запропоновано позивачу надати до суду: належним чином засвідчену копію медичної картки амбулаторного хворого, копії виписок з медичної картки, інші медичні документи щодо стану здоров'я.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,
на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є офіцером запасу у військовому званні майор юстиції, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .
06.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу видано направлення № 884 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я.
06.12.2024 позивач пройшов медичне обстеження військово-лікарської комісії в Житомирському об'єднаному мобілізаційному центрі.
Позивач був оглянутий лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом та ортопедом - травматологом, також зроблений запис про флюорографію органів грудної клітки позивача.
06.12.2024 військово-лікарської комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 зроблено висновок, що позивач на підставі статті 39б, 41б графи ІІ Розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог, визнаний придатним до військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, про що видано довідку за № 5379/13.
Позивач вважає, що під час медичного огляду ВЛК не було враховано наявні у нього захворювання, також була порушена процедура проведення медичного огляду, оскільки не були здійснені ключові дослідження, не проведений огляд позивача окремими спеціалістами, що вплинуло на обґрунтованість висновку комісії, тому звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначало Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за №1109/15800, редакції від 28.05.2023 (далі - Положення 402).
Згідно з п.1.1 гл.1 р.І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України) (п.1.2 гл.1 р.І Положення №402).
Згідно з п.2.1 гл.2 р.І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
У п.2.2 гл.2 р. І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп.2.3.1 п.2.3 гл.2 р. І Положення № 402).
Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 гл.2 р.І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (пп.2.3.4 п.2.3 гл.2 р.I Положення №402); надання роз'яснень щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (пп.2.5.1 п.2.5 гл.2 р.I Положення №402).
Згідно з п.1.1, 1.2 гл.1 р.ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час..
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульовано гл.3 р.ІІ Положення № 402.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (п.3.1 гл.3 р.ІІ Положення № 402).
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (абз.2 п.3.2 гл.3 р.ІІ Положення № 402).
Відповідно до п. 3.4 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації (п.3.4 гл.3 р.ІІ Положення № 402).
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (п.3.5 гл.3 р.ІІ Положення №402).
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку"; "Обмежено придатний до військової служби" (п.3.8 гл.3 р.ІІ Положення №402).
Як убачається з оскаржуваного висновку ВЛК, оформленого довідкою від 06.12.2024 №5379/13, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Обґрунтовуючи протиправність такого висновку, позивач вказує на те, що під час медичного огляду ВЛК не було враховано наявні у позивача захворювання, також була порушена процедура проведення медичного огляду, оскільки не були здійснені ключові дослідження, не проведений огляд позивача окремими спеціалістами, не застосовано метод індивідуальної оцінки, що вплинуло на обґрунтованість висновку комісії.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його /придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
З наявної в матеріалах справи копії картки обстеження та медичного огляду позивача від 06.12.2024 убачається, що при проведенні військово-лікарської експертизи на визначення придатності чи непридатності позивача до військової служби ВЛК перед оглядом у лікарів не проведено, зокрема обов'язкові згідно з п. 3.4 Положення №402 дослідження:
загальний аналіз крові;
група крові та резус-фактор;
біохімічний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW);
ЕКГ;
вимір внутрішньоочного тиску;
дослідження крові на цукор.
За приписами Положення № 402 особам, яким більше 40 років, обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
Матеріали обстеження позивача не містять даних про внутрішньоочний тиск, дослідження крові на цукор відносно позивача, тоді як позивачу станом на момент проходження медичного огляду виповнилось 47 років.
Також, у суду відсутні докази отримання відповідачами даних з психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів щодо стану здоров'я позивача, як це передбачено п. 3.5. Глави 3 Розділу ІІ Положення №402.
Тобто, в порушення п.3.4 Глави 3 Розділу ІІ Положення при проведенні військово-лікарської експертизи на визначення придатності чи непридатності позивача до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 перед оглядом у лікарів не проведено ряд лабораторних та інструментальних досліджень стану здоров'я позивача.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що в цьому випадку, оскаржуване рішення у формі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.12.2024 № 5379/13 про визнання ОСОБА_1 придатним до служби в військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони сформований без проведення належного медичного огляду та обстеження позивача, що, своєю чергою, обумовлює висновок про порушення процедури проведення такого огляду, оскільки картка обстеження та медичного огляду позивача не містить відомості щодо досліджень, які визнані обов'язковими Положенням №402.
Наведені обставини в їх сукупності вказують на допущене порушення процедури проведення огляду позивача та є самостійною підставою для скасування рішення військово-лікарської комісії.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 сформував правову позицію, згідно якої убачається, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Тобто у межах даної адміністративної справи, позовні вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають в направленні ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії з порушенням п.п. 3.6, 3.7 розділу ІІ Положення № 402 не впливатимуть на відновлення порушеного права.
Обираючи спосіб захисту, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, суд доходить висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача належним способом захисту його прав є визнання протиправним та скасування висновку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 06.12.2024 № 5379/13.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містить декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та незаконним висновку, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений довідкою від 06.12.2024 № 5379/13.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 31 березня 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова