31 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/14773/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" (далі - ТОВ "Овруч Стоун") із позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.04.2024 №0099140408 про нарахування штрафу в сумі 277 437, 02 грн за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Вважає, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування та сплати платником податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки і така позиція підтверджується судовою практикою. Враховуючи зміст акту перевірки встановлено, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка повноти сплати податку на додану вартість, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки.
Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
30.08.2024 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області), в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивувала посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства так як відповідно до норм ПК України предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Звертає увагу суду, що позивач не спростовує по суті встановлене в ході перевірки порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Також ГУ ДПС у Житомирській області подало заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, у задоволенні якої ухвалою суду від 05.09.2024 відмовлено.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Овруч Стоун», зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 30 квітня 2013 року та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Овруцька ДПІ), код ЄДРПОУ 38335496, основним видом діяльності згідно коду КВЕД 08.99 добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів.
Головне управління ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V, провело камеральну перевірку щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Овруч Стоун».
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Овруч Стоун» термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які відображенні в таблиці акту від 27.03.2024 №6092/06-30-04-08/38335496 складеного за результатами наведеної камеральної перевірки.
У висновку акту вказано, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Овруч Стоун», визначені податковими деклараціями з ПДВ: за грудень 2022 року №9300486622 від 20.01.2023, за січень 2023 року №9028960237 від 20.02.2023, за лютий 2023 року №9053280220 від 17.03.2023, за березень 2024 року №9085211108 від 19.04.2023, за квітень 2023 року №9116591665 від 19.05.2023, за травень 2023 року №9146968956 від 20.06.2023, за червень 2023 року №9178862010 від 20.07.2023, за липень 2023 року №9211839801 від 21.08.2023, за серпень 2023 року №9243635836 від 20.09.2023, за вересень 2023 року №9277490672 від 19.10.2023 та податкові зобов'язання визначені уточнюючими розрахунками №9019407503 від 07.02.2022, №9016546889 від 07.02.2023, №9091701478 від 25.04.2023, №9121348766 від 25.05.2023, вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення (форма «Ш») від 24.04.2024 № 0099140408 та на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосовано штрафні санкції в сумі 277 437,02 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач направив скаргу №77 від 09.05.2024 до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої 08.07.2024 ДПС України рішенням № 20759/6/99-00-06-03-01-06 залишила скаргу без задоволення та спірне податкове повідомлення - рішення - без змін.
Позивач не погодився з таким результатом розгляду своєї скарги до Державної податкової служби України та вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим звернувся з цим позовом до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із вимогами п.76.1 ст.76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згідно з пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
За приписами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, податкові зобов'язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до ст.ст. 203.1.,203.2 податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як видно з матеріалів справи ТОВ «Овруч Стоун», на підставі поданих декларацій із ПДВ визначені податкові зобов'язання: за грудень 2022 року №9300486622 від 20.01.2023, за січень 2023 року №9028960237 від 20.02.2023, за лютий 2023 року №9053280220 від 17.03.2023, за березень 2024 року №9085211108 від 19.04.2023, за квітень 2023 року №9116591665 від 19.05.2023, за травень 2023 року №9146968956 від 20.06.2023, за червень 2023 року №9178862010 від 20.07.2023, за липень 2023 року №9211839801 від 21.08.2023, за серпень 2023 року №9243635836 від 20.09.2023, за вересень 2023 року №9277490672 від 19.10.2023 та податкові зобов'язання визначені уточнюючими розрахунками №9019407503 від 07.02.2022, №9016546889 від 7.02.2023, №9091701478 від 25.04.2023, №9121348766 від 25.05.2023.
В акті камеральної перевірки від 27.03.2024 №6092/06-30-04-08/38335496 відповідачем зазначено прострочення сплати узгодженого зобов'язання за 2022-2023 роки, із зазначенням граничних термінів сплати, та кількості днів прострочення.
В подальшому, на підставі висновків вказаного акту камеральної перевірки прийняте спірне податкове повідомлення-рішення за затримку від 116 до 180 календарних днів сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосовано до ТОВ «Овруч Стоун» штраф у розмірі 10% від розміру несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання у сумі 277 437,02 грн.
Згідно із пунктом 124.1 цієї статті ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Водночас, суд зауважує, що позивач сплачував суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість впродовж 2023-2024 р.р., однак, така сплата мала місце з порушенням граничних строків сплати визначених законодавством України, що і стало підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі зазначеному в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення рішення.
Позивач не заперечує те, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, зазначені в акті перевірки, були сплачені з порушенням визначених законодавством строків, однак стверджує, що камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь яких інших відомостей перебуває, поза межами даної перевірки, однак суд з цим не погоджується.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
При цьому, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, згідно з якою контролюючий орган має право провести перевірку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Згідно з п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах тощо.
Отже суд також не погоджується із твердженням представника позивача про протиправність винесення контролюючим органом спірного рішення оскільки предметом камеральної перевірки може бути лише перевірка показників податкової звітності, так як нормами ПК України встановлено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах, визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 статті 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення. Відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/ доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України установлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Оскільки фактично узгоджені податкові зобов'язання за вказані вище податкові періоди були сплачені ТОВ "Овруч Стоун" з пропуском визначених ПК України строків, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені пунктом 124.1 статті 124 ПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного суд за наслідком перевірки обставин справи дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області є правомірним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" (вул. Кварцитників, 1- А, смт Першотравневе, Коростенський район, Житомирська область, 11114. ЄДРПОУ: 38335496) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 31 березня 2025 р.
31.03.25