31 березня 2025 року м. Житомир
справа № 240/13668/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Приватне підприємство "Контакт" звернулось до суду з позовом, у якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення, видане Житомирською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2024 №101000/2024/0000228/2;
2) визнати протиправною та скасувати, видану Житомирською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.07.2024 №101070/2024/000104.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вказані жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.
Вважаючи, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 08.08.2024 (за вх.№43993/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.
Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.
09 серпня 2024 року позивач надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій додатково вказує, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.
Ухвалою суду від 09.08.2024 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року між компанією Xiamen Mastone Eguipment Co. (Китай) ("Продавець") та Приватним підприємством "Контакт" (Україна) ("Покупець") укладено контракт №KSA-161111.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №KSA-161111 від 11.11.2016, позивачем на митну територію України ввезено товари та 08.07.2024 подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ-40 №24UA101070004034U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення:
- товар №1 - «Каменерізальні верстати з комплектом інструментів, нові: верстат окантовочний, моделі МА5-14, 3 комплекти, і верстат каменерізальний, посилений, моделі МА5-1600, 1 комплект.» загальною вартістю 36200 дол. США, вага нетто 20150 кг, за кодом згідно з УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість цього товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,80 дол. США за 1 кг товару або 7400 дол. США за один комплект верстата моделі МА8-14 і 14000 дол. США за один комплект верстата моделі МА8-1600;
- товар №2 - «Верстат для зняття, шліфовки фаски на камені в комплекті з інструментом товарів, моделі МА5-720, 1 комплект», загальною вартістю 865 дол. США, вага нетто 350 кг, за кодом згідно з УКТЗЕД 8464208000, заявивши митну вартість цього товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 2,56 дол. США за 1 кг товару або 895 дол. США за 1 шт.
Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно статті 57 Митного Кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції)
До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача були подані наступні документи:
- контракт №KSA-161111 від 11.11.2016;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5-2 від 01.12.2021;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 01.02.2024;
- пакувальний лист №UАS-240219U від 21.02.2024;
- рахунок-проформу №КSА-2402 від 21.02.2024;
- рахунок-фактуру (інвойс) №UАS-240219U від 21.02.2024;
- коносамент №МЕDUX6531206 від 26.04.2024;
- накладну УМВС №22216 від 28.06.2024;
- автотранспортна накладна (СМR) №00007273 від 05.07.2024;
- бухгалтерська довідка, що підтверджує вартість товару за квітень 2024 року;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.02.2024;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з додатками №В-1939 від 03.07.2024;
- митна декларація Т1 24РL321030NS6S0Е31 від 20.06.2024;
- декларація попереднього митних оформлення №403030/2022/019267 від 23.10.2023;
- інформацію з сайту виробника щодо вартості верстатів МА8-1600;
- копію митної декларації країни відправлення 370820240000195146 від 15.04.2024 та її переклад.
Під час здійснення митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО Інспектор) згенеровано митну формальність за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (І) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
У подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару №1, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 09.07.2024.
Однак, 09.07.2024 відповідач прийняв рішення №UA101000/2024/000228/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного товару №1 на рівні 3,97 дол. США/ кг, або 19998,88 дол. США/шт.
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожого товару №1.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
Відповідно до п 3.2 контракту від 11.11.2016 №КSA-161111 загальна сума контракту становить 500 000 доларів США. Тільки в зоні діяльності Житомирської митниці ПП "Контакт" за даним контрактом здійснив митне оформлення товарів, що перевищує загальну суму у розмірі 500 000 доларів США. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, правочин припинився у зв'язку з повним виконанням сторонами зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну (ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до п. 4.3 Контракту №КSA-161111 від 11.11.2016 продавець повинен здійснити відвантаження товару після отримання від покупця оплати за товар. Разом з тим, до митної декларації долучене Доповнення №8 від 01.02.2024 до Контракту №КSA-161111 від 11.11.2016 яким передбачено, що 100% суми проформи Інвойсу будуть сплачені упродовж 120 робочих днів після вивантаження товару на склад покупця (п. 6.1 Контракту). Таким чином, контракт одночасно містить дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній. Оскільки, якщо товар вже сплачено на момент його митного оформлення, як це передбачено п. 4.3 Контракту, разом з митною декларацією, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, мав подаватися банківський платіжний документ про оплату товару, який митниця могла використати для перевірки ціни, що фактично сплачена за товар.
Долучена інформація з мережі "Інтернет" не може бути використана для підтвердження митної вартості так як не є інформацією з сайту виробника, як про це зазначено декларантом в назві документа (графа 44 МД №24UА101070004034U7). Сайт www.stonecontact.com згідно із відомостями, що в ньому наведені не належить виробнику товару, а є лише електронною версією торговельної платформи, на якій розміщуються пропозиції з продажу товарів.
Також, спроба переходу за URL-адресою сайту, де розміщена цінова інформація, яка наведена в документах «Цінова інформація з сайту виробника МАS-14» та «Цінова інформація з сайту виробника МАS-1600» не призвела до переходу на відповідну інтернет-сторінку.
Долучена інформація з мережі "Інтернет! не може бути використана для підтвердження митної вартості так як містить інформацію про оголошення 2016 року. Також, спроба переходу за URL - адресою сайтів, не призвела до переходу на відповідну інтернет-сторінку.
Наданий експертний висновок від 03.07.2024 №В-1939 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару у зв'язку з тим, що використані експертом дані щодо пропозицій з продажу товару на первинному ринку ґрунтуються на цінах, які не включають витрати по доставці товару на митну територію України. У додатках до висновку наведені витяги з сайтів з умовою поставки товарів на умовах FОВ Китай. Будь-які пояснення щодо врахування задекларованих умов поставки товару експертом не наведені.
Прайс-лист від 01.02.2024 не може бути використано для підтвердження митної вартості, оскільки він стосується товарів, що будуть поставлятися на умовах поставках DАР Тернопіль, тоді як оцінюваний товар відправлений на умовах DАР Клевань при цьому ціна за одиницю співпадає, що впливає на достовірність декларування витрат на транспортування товару до місця ввезення в України та витрат на його навантаження/перевантаження.
Копія митної декларації країни відправлення №370820240000195146 від 15.04.2024 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки не містить точних відомостей про умови поставки, що може впливати на вартісні характеристики товарів. Адже за умови поставки DАР (поставка до місця) продавець несе витрати на транспортування до певного місця.
Відповідно до перекладу на українську мову копії митної декларації країни відправлення №370820240000195146 даний документ містить відомості про реквізити договору (UАS-240109U), які не відповідають реквізитам зовнішньоекономічного договору, за яким здійснюється поставка оцінюваних товарів. Крім того, порт доставки в документі зазначено український, nоді як фактично прибув у порт Гданськ, що знаходиться в Польщі.
Також в документах не зазначено узгодженого сторонами місця доставки товару на умовах DАР - «вид укладання угоди».
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України).
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару (за призначенням, потужністю) та інформувалося про вищезазначені розбіжності у документах. Під час консультації декларантом додаткових документів не надавалось.
Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару №1: МД № 23UА204150000453U0 від 05.12.2023- Верстати для розпилювання природного каменю: Верстат мостовий однодисковий для розпилювання блоків з природного каменю модель SQС/РС - 1800 - 4D, новий - 2 штуки. Постачається в розібраному стані в цілях транспортування. Верстат призначений для розпилювання блоків з природного каменю. Основні технічні характеристики верстата: Максимальний діаметр пили - 1800мм, максимальний хід пили верх/вниз - 700 мм, споживання води - 4м3/година; максимальна ширина блоку - 2000 мм, потужність головного двигуна - 22кВт. Товар цивільного призначення. Виробник Fujian Julun Machienery Co. Ltd. Торгова марка Julun Machienery Країна виробництва Китай - 19998.88 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VП Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000104, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Однак, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, зокрема:
- заявлена митна вартість товарів №1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожого товару №1, а документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме;
- відповідно до п. 3.2 контракту від 11.11.2016 №КSА-161111 загальна суму контракту становить 500 000 доларів США. Тільки в зоні діяльності Житомирської митниці ПП "Контакт" за даним контрактом здійснив митне оформлення товарів, що перевищує загальну суму у розмірі 500 000 доларів США. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, правочин припинився у зв'язку з повним виконанням сторонами зобов 'язаннями;
- контракт №КSА-161111 від 11.11.2016 одночасно містить дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній. Згідно з п. 4.3 Контракту "Продавець" повинен здійснити відвантаження товару після отримання від "Покупця" оплати за товар. Разом з тим, до митної декларації долучене Доповнення № 8 від 01.02.2024 до Контракту №КSА-161111 від 11.11.2016, яким передбачено, що 100% суми проформи-інвойсу будуть сплачені упродовж 120 робочих днів після вивантаження товару на склад покупця (п. 6.1 Контракту). Таким чином, разом з митною декларацією, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, мав подаватися банківський платіжний документ про оплату товару, який митниця могла використати для перевірки ціни, що фактично сплачена за товар;
- долучена інформація з мережі "Інтернет" не може бути використана для підтвердження митної вартості, так як містить інформацію про оголошення 2016 року. Також, спроба переходу за URL-адресою сайтів, не призвела до переходу на відповідну інтернет- сторінку;
- наданий експертний висновок від 03.07.2024 № В-1939 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару №1 у зв'язку з тим, що використані експертом дані щодо пропозицій з продажу товару на первинному ринку ґрунтуються на цінах, які не включають витрати по доставці товару на митну територію України;
- копія митної декларації країни відправлення № 370820240000195146 від 15.04.2024 не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки не містить точних відомостей про умови поставки, що може впливати на вартісні характеристики товарів.
Надаючи правову оцінку підставам, вказаним у оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.
Додатково у відзиві відповідач вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Щодо доводів відповідача про припинення дії контракту №КSA-161111 від 11.11.2016, у зв'язку з виконанням сторонами своїх обов'язків, суд зазначає, що згідно з п.10.2 строк дії контракту встановлено до 06.01.2026 включно, а в частині суми контракту, вона збільшувалася відповідно доДоповнення №4/2 від 25.05.2021, та становила 980 тис. дол. США.
В підтвердження вказаного позивачем надано відповідне доповнення до контракту.
Щодо не співставлення умов оплати за товар, суд вказує наступне.
Безпідставним є твердження відповідача, що контракт №КSA-161111 від 11.11.2016 містить одночасно дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній, та зобов"язання позивача надати для перевірки банківський документ про оплату товару.
Згідно з п. 4.3 контракту ("Умови відвантаження") передбачено, що відвантаження товару здійснюється після отримання оплати за товар згідно з Проформою-інвойсом, що означає, що умови оплати встановлюються саме Проформою-інвойсом. В той же час сам порядок оплати за товар передбачено п.6.1 контракту в редакції доповнення №8 від 01.02.2024, згідно з яким 100% суми Проформи-інвойсу будуть сплачені протягом 120 робочих днів після вивантаження товару на склад "Покупця". Цим же доповненням до контракту передбачено, що товар поставлятиметься на умовах DАР Клевань, Україна, а конкретний перелік, кількість, ціна та умови поставки визначатимуться в товаросупровідних інвойсах, але на підставі Проформи-інвойсу.
Отже, платіжні документи за оцінюваний товар не подавалися, оскільки за умовами договору було передбачено, що 100% оплата за поставлений товар здійснюється протягом 120 робочих днів після вивантаження товару на склад "Покупця"
Тобто жодних суперечностей щодо умов оплати за товар контракт не містить, саме тому на момент розмитнення відсутні банківські платіжні документи за поставлений товар, який на момент митного оформлення не був і не повинен був бути оплачений за умови, що термін оплати відповідно до контракту ще не настав.
Також суд зауважує, що за умовами зовнішньоекономічного контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 товар поставляється на умовах СRF Одеса порт Україна.
Однак, згідно з додатком до контракту №6 від 04.04.2022 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 поставка товару змінена на DAP Тернопіль, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту.
Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.
Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов'язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов'язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.
Окрім того, згідно з додатком №7 від 05.07.2023 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 за умов постачання DAP Тернопіль страхування вантажу не здійснюється.
Отже, позивачем не здійснювались витрати на перевезення товару та його страхування.
Суд зазначає, що використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов'язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах даних правовідносин).
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "прайс-лист від 01.03.2024 не може бути використаний, суд зазначає наступне.
Прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.
Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий Декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було.
В постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; фактично прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на недоліки у ньому як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом в постановах від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.
Щодо не можливості використання для підтвердження митної вартості товару, інформації з мережі Інтернет.
Суд вказує, що дана інформація не відноситься до переліку документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, в той же час в сукупності з іншими товаросупровідними документами може бути використана для підтвердження ціни продажу і умов поставки виробником/продавцем товару.
Щодо неможливості використання експертного висновку від 03.07.2024 № В-1939 для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару №1 у зв'язку з тим, що використані експертом дані щодо пропозицій з продажу товару на первинному ринку ґрунтуються на цінах, які не включають витрати по доставці товару на митну територію України, суд зазначає наступне.
Згідно ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Зі змісту Експертного Висновку Житомирської Торгово-Промислової палати від 03.07.2024 № В-1939 слідує, що експертизою встановлено ринкову вартість обладнання: Верстат каменерізальний окантовочний в комплекті з інструментом моделі MAS-14 (22200 дол); Верстат каменерізальний, оновлена посилена модель в комплекті з інструментом моделі MAS-1600 (14000 дол).
Частиною 2 ст. Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Саме тому, не врахування відповідачем Експертного Висновку Житомирської Торгово-Промислової палати від 03.07.2024 № В-1939 є протиправним.
Щодо твердження відповідача про неможливість використання митної декларації країни відправлення №370820240000195146 від 15.04.2024, оскільки вона не містить точних відомостей про умови поставки, що може впливати на вартісні характеристики, суд зазначає наступне.
Конвенція про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987 передбачає наявність такої інформації в декларації по формі Т1, а саме: в частині товару подається лише загально прийнятий опис товару, його вага та посилання на комерційні документи.
В той же час для визначення митної вартості імпортного товару при умовах поставки DАР згідно з Правилами Інкотермс-2010 інформація в Т1 не використовується, оскільки всі витрати і ризики по доставці товару у визначене місце призначення несе Продавець. Призначення цього документу зовсім інше - він є митною гарантією і застосовується для товарів, які перетинають територію ЄС (Євросоюзу) транзитом або для гарантії доставки товару від кордону ЄС до митного складу, або внутрішньої митниці чи навпаки, і при переміщенні товарів, які знаходяться під митним контролем, із однієї митної території до іншої.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Отже, відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.
Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, відповідач не враховано, що верстати моделі МАS-14 і МАS-1600 призначені для обробки кромки кам'яних заготовок і важать відповідно 4100 кг і 7850 кг, та мають потужність від 15 до 22 кВт, а верстати моделі SQC-1800-4D призначені для розрізання кам'яних блоків і мають вагу відповідно 8000 кг та потужність 37 кВт. Все це, а також кількість оцінюваних товарів (4 комплекти) та кількість подібних товарів (2 комплекти), теж не було враховано при коригуванні.
Як наслідок, відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. таких як потужність двигуна, робочий розмір.
Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2024 №UA101000/2024/000228/2, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України.
Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв'язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2024 №UA101000/2024/000228/2. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом.
Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням від 09.07.2024 №UA101000/2024/000228/2 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000104, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н,12114, код ЄДРПОУ 13559654) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці від 09.07.2024 №UA101000/2024/000228/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000104.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Приватного підприємства "Контакт" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 9979 (дев"ять тисяч дев"ятсот сімдесят дев"ять) грн 66 (шістдесят шість) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 31 березня 2025 р.
31.03.25