Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 березня 2025 року Справа№640/7065/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом про:
- визнати протиправним дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування пені в розмірі 195 642,32 грн. та штрафу у розмірі 20% у сумі 37,56 грн. ОСОБА_1 , разом - 232 877,70 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві списати ОСОБА_1 податковий борг у вигляді пені в розмірі 195642,32 грн. та штрафу у розмірі 20% у сумі 37,56 грн., разом - 232 877,70 грн, та здійснити коригування даних картки обліку платника податків, ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу у платника податків ОСОБА_1 обліковується заборгованість у вигляді пені по коду платежу 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) у сумі 232 877,70 гривень.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є обтяження: податкова застава. Об'єкт обтяження: майно згідно акту опису від 22.12.2018 № 1172/26-15- 17-03-15.
Однак, у ОСОБА_1 на сьогоднішній день відсутній податковий борг який виник на підставі акту перевірки від 29.04.2014 року № 3753/26-51-14-03/2284520999 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, було винесено податкове повідомлення - рішення від 21.05.2014 року № 0012051703 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 183 843,04 грн. (в т.ч. основний платіж 147 074,43 грн., фінансові санкції 36 768 ,61 грн., так як він був сплачений у повному обсязі 18.10.2019 році.
В особистому кабінеті платника податків міститься інформації щодо наявності пені, яка виникла про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на доходи з фізичними особами та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та порушення термінів сплати податкового повідомлення-рішення від 21.05.2014 № 0012051703, винесеного на підставі акту перевірки від 27.05.2014 № № 3753/26-51-17-03.
Позивач вважає свої права порушеними та просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що у Головного управління ДПС у м. Києві відсутні правові підстави щодо списання податкового боргу ОСОБА_1 , оскільки зазначений борг не є безнадійним відповідно до ст. 101 ПК України. Сплативши узгоджене грошове зобов'язання лише через 5 років. Позивач порушив свій обов'язок щодо сплати узгоджених грошових зобов'язань, та строки для такої сплати. Чинним законодавством визначено порядок нарахування пені за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.
Ухвалою від 29.01.2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, прийнято до розгляду позовну заяву і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суддею одноособово.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо правильності дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено Акт від 29.04.2014 р. №3753/26-51-17-03/2284520999, на підставі якого позивачу було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2014 №0012051703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 183843,04 грн. (за основним платежем - 147074,43 грн. та штрафними санкціями - 36768,61 грн.).
Станом на 21.01.2015, відповідно до інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), обліковувався податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 186341,92 гривень.
У зв'язку з наявністю податкового боргу, відповідно до вимог ст. 59, 89 ПК України ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 21.01.2015 № 35-25, яка направлена платнику податків засобами поштового зв'язку та вручена особисто 31.03.2015.
Позивачем 18.10.2019 було сплачено грошові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 21.05.2014 №0012051703, та податкові зобов'язання, визначені платником податків в податкових деклараціях про майновий стан і доходи від 14.01.2014 №1400002930, від 06.04.2015 №1500031129, від 06.04.2016 №1600029947, від 13.04.2017 №1700086873, від 31.05.2017 №1700103464
У зв'язку з порушенням терміну сплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом п'ти років з 2014 по 2019 роки, відповідно до ст. 129 Кодексу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, одночасно при сплаті грошового зобов'язання податковим органом розрахувалась пеня (195642,32 грн) за період з 10.06.2014 по 18.10.2019 та штрафні фінансові санкції.
Отже, позивачу нарахована пеня в загальній сумі 195642,32 грн в тому числі - 193558,15 грн.. яка нарахована на податкове зобов'язання визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 21.05.2014 №0012051703 за прострочення сплати узгоджених грошових зобов'язань, та в сумі 2084,17 грн. на податкові зобов'язання, визначені платником податків самостійно.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, тому звернувся з позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп.16.1.4 п. 16.1 СТ.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Відповідно до пп. 14.1.162. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
Згідно з ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань
Відповідно до ст.123 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Відповідно до ст.123 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган
Як було встановлено судом, у зв'язку з несплатою позивачем у встановлений строк податкових зобов'язань, у відповідності до вимог пункту 87.11 ст. 87 ПК України контролюючий орган звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 185371,07 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2017 у справі №826/1253/17 позовні вимоги контролюючого органу задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 185371,07 грн.
При цьому, позивач виконав зазначене рішення суду лише у 2019 році. Зазначена обставина не є спірною.
Як вже зазначалось судом раніше та не заперечується сторонами, податковим органом було нараховано пеню та штраф позивачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за період з 10.06.2014 по 18.10.2019 роки.
Згідно даних ІКГ1 по податку на доходи фізичних осіб нарахована пеня в загальній сумі 195642,32 грн в тому числі - 193558,15 грн. нарахована на податкове зобов'язання визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 21.05.2014 №0012051703 за прострочення сплати узгоджених грошових зобов'язань, та в сумі 2084,17 грн на податкові зобов'язання, визначені платником податків самостійно.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до приписів податкового законодавства , щодо нарахування пені та штрафу позивачу за несвоєчасну сплату податкового законодавства. При цьому, діючим податковим законодавством не передбачено прийняття податкового повідомлення-рішення для нарахування пені. Тому суд вважає дії відповідача в цій частині, цілком законними.
Щодо позовної вимоги про списання позивачу податкового боргу суд зазначає наступне .
Відповідно до п.п. 101.1 та п.п. 101.2 ст. 101 Кодексу, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Суд зазначає, що борг позивача не є безнадійним відповідно до приписів ст. 101 Податкового кодлексу України. Тому підстави для його списання відсутні у розумінні приписів Податкового кодексу України відсутні.
Отже, позовна вимога про списання податкового боргу позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2025 року
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка