Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2025 року Справа№200/1448/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій, -
27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивачеві максимальним розміром;
зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з 20 березня 2024 року норма втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 березня 2025 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав, що станом на березень 2025 року не затверджено порядку перерахунку пенсій відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За відомостями протоколу перерахунку пенсії від 28 лютого 2024 року пенсію визначено в розмірі 62 226, 41 грн, призначено до виплати - 23 610 грн.
На звернення представника від імені позивача від 24 січня 2025 року відповідач своїм листом від 07 лютого 2025 року повідомив, що розмір пенсії обмежено максимальним розміром на підставі частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після визнання цієї норми Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 неконституційною відповідачем опрацьовується механізм та коло осіб, на яких розповсюджується вказане Рішення, проте на день підготовки відповіді вимоги позивача не виконано.
Вказаний лист суд розглядає як відмову, оскільки він містить чітку позицію про відсутність підстав для перерахунку.
Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь органу Пенсійного фонду України, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до першого речення частини третьої статті 67 вказаного Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що поширює свою дію на Закон № 796-XII.
Згідно з першим реченням статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […], «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
Визнані неконституційними положення втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20 березня 2024 року стаття 67 Закону № 796-XII, стаття 2 Закону № 3668-VI у частині, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, не містять норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і у позивача відповідно виникло право на підвищення розміру пенсії.
Оскільки спеціальний Закон № 796-XII не визначає строків перерахунку, то суд застосовує норми загального Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, а саме частину четверту статті 45, згідно з якою перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених […] цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Заява позивача датована 24 січня 2025 року, а тому на підставі частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV останній має право на перерахунок з 01 лютого 2025 року.
На підставі викладеного вимоги позивача про перерахунок з 01 січня 2025 року суд вважає необґрунтованими.
Слід зазначити, що перерахунок від 28 лютого 2024 року, за результатами якого застосовано обмеження, проведено під час чинності статті 67 Закону № 796-XII, статті 2 Закону № 3668-VI у частині, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, а тому підстав для визнання його протиправним немає; а законодавство не передбачає автоматичного (без звернення особи), тобто з 20 березня 2024 року, перерахунку в такому випадку.
Відповідач, у свою чергу, протиправно відмовив позивачеві у проведенні перерахунку з урахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, оскільки заява останнього чітко демонструє наміри на перерахунок.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності (а не дій) відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 лютого 2025 року.
Похідна вимога з метою уникнення тавтології підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 лютого 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 01 лютого 2025 року без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська