31 березня 2025 рокуСправа №160/1034/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів,-
15.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач з 01.09.2023 року працює в КЗО «Середня загальноосвітня школа №75» ДМР на посаді практичного психолога (1 ставка) та до 05.01.2025 року позивачу була надана відстрочка від призову під час мобілізації як педагогічному працівнику. Позивач зазначає, що 06.01.2025 року позивач прийшов в ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення нової відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте заява та документи позивача не були прийняті, усно було відмовлено позивачу в наданні відстрочки від призову та призвано позивача на військову службу. Таким чином позивач наголошує, що відповідач-1, будучи обізнаним про попередньо надану відстрочку від призову, протиправно прийняв наказ про призов позивача на військову службу. При цьому з огляду на протиправність наказу про призов на військову службу, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню наказ відповідача-2 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
20.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що на час видання наказу про призов позивача на військову службу: заява позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, форма якої передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, до відповідача-1 не надходила і в матеріалах даної справи відсутні і така заява позивача, і докази її направлення до відповідача-1; відсутнє рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації»; позивач не надав відповідачу-1 довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наявність якої передбачена Порядком №560; сплинув термін відстрочки позивача від призову на військову службу під час мобілізації сплинув, оскільки він був оформлений до 05.01.2025 року і до набрання чинності Порядку №560. Також відповідач-1 зауважує, що заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу надійшла на електронну адресу відповідача-1 06.01.2025 року о 20:58 год. і до вказаної заяви додані документи, які не відповідають підставі, зазначеній ним у цій заяві. Таким чином відповідач-1 наголошує, що на час видання оскаржуваного наказу позивач не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У зв'язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
24.02.2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що визнання протиправними дій чи рішень командира Військової частини НОМЕР_1 , які стосуються мобілізації позивача, не відновлять порушених прав позивача, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби. Правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_3 , пов'язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача з 06.01.2024 року у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби. Крім цього відповідач-2 наголошує, що оскаржуваний позивачем наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2025 року є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини, крім цього в матеріалах справи відсутні докази протиправності такого наказу. У зв'язку з чим відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
03.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив.
В обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначив, що оскільки позивач призваний на військову службу із порушенням процедури, тому, окрім наказу про мобілізацію, підлягає скасуванню наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу частини. Саме такий спосіб захисту забезпечить поновлення прав позивача. В іншій частині позивач підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 до 06.01.2025 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та до 05.01.2025 року ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
06.01.2025 року Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатом медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного 06.01.2025 року, прийнято довідку військово-лікарської комісії №5/60, якою визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби.
06.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято наказ №6 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
06.01.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ №7 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
06.01.2025 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:58 год. надійшла заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз.2 п.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
09.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 листом за №1/153 розглянув заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 року та повідомив, що заявник знятий з військового обліку у зв'язку з призовом на мобілізацію та повідомлено, що пакет документів, доданий до вищезазначеної заяви, не відповідає зазначеній заяві підставі - абз.2 п.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Непогоджуючись із призовом на військову службу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Відповідно до п.56, 57, 58, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, (далі по тексту - Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання або надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до прийняття відповідачем-1 спірного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Щодо посилання на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу від 06.01.2025 року, яка надійшла на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:58 год., суд зазначає, що вказана заява була надіслана вже після прийняття наказу про призов позивача на військову службу та у вказаній заяві позивач просив надати відстрочку від призову на військову службу на підставі абз.2 п.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
При цьому, суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Відповідний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23.
Таким чином суд доходить висновку, що вказана заява позивача від 06.01.2025 року не є належною реалізацією права позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім цього суд зауважує, що судом не надається правова оцінка підставам та правомірності надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до 05.01.2025 року.
Також суд звертає увагу позивача, що відстрочка, надана позивачу до 05.01.2025 року, не є правовою підставою для надання позивачу нової відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки такою правовою підставою фактично є відповідна заява про надання відстрочки від призову на військову під час мобілізації з документами, доданими до такої заяви.
Таким чином, суд зазначає про відсутність доказів звернення позивача до відповідача-1 з наданням підтверджуючих документів, отже, позивач правом на подання заяви про надання йому відстрочки не скористався, а тому з огляду на зазначене, суд не вбачає ознак протиправності оскаржуваного позивачем наказу відповідача-1 щодо призову його на військову службу під час мобілізації та, відповідно, наказу відповідача-2 про зарахування позивача до списків військової частини.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування оскаржуваних наказів та дій відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський