31 березня 2025 рокуСправа №160/34891/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, сел. Слобожанське, вул. Василя Сухомлиньсокго, 48Б, код ЄДРПОУ 37383046) до Чернівецької митниці (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248М, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення,
31.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Чернівецької митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000565/2 від 22.11.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020057822U0.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.
Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.
Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.01.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Чернівецькою митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року витребувати у Чернівецької митниці наступні докази: - копії первинних митних декларацій, зі всіма доданими до неї документами, включаючи декларації митної вартості; - копії запитів про надання додаткових документів; - копії відповідей позивача та доданих до них документів; - копії митних декларацій, за якими завершено митне оформлення, разом з деклараціями митної вартості.
11.03.2025 року на адресу суду від відповідача надійшли докази, витребувані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року, а саме: - копії первинних митних декларацій, зі всіма доданими до неї документами, включаючи декларації митної вартості; - копії запитів про надання додаткових документів; - копії відповідей позивача та доданих до них документів; - копії митних декларацій, за якими завершено митне оформлення, разом з деклараціями митної вартості.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) було укладено контракт №TRI-0307.
Згідно укладеної до контракту специфікації №12 від 30.07.2024, додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 року, інвойсу №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024 року та специфікації №2/7 до додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 року на митну територію України був завезений товар - шини у кількості 206 шт. на суму 33215,20 доларів США.
З метою митного оформлення товару, ТОВ «Торговий дім «Альфатех» було подано до Черкаської митниці декларацію № 24UA408020057822U0 від 22.11.2024 року.
Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: Контракт №TRI-0307 від 03.07.2023. Специфікація №12 до Контракту №TRI-0307 від 03.07.2023; Інвойс №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024 р.; пакувальний лист №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024 р; комерційна пропозиція №12242003857-2/4019-1 від 30.07.2024; платіжні інструкції в іноземній валюті №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №195 від 05.11.2024; довідка від ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» №11.11/24-13 від 11.11.2024; рахунок №1202 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг; коносамент ZH240800184; коносамент 243410901; накладна CMR 236; митна декларація країни виробника №420420240000244938; договір на транспортно-експедиційні послуги №01039-30 від 01.03.2019 року; рахунок №1202 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг.
У митній декларації митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «Торговий дім «Альфатех» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- у п.5 контракту від №TRI-0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;
- інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265672,30 дол.США. Специфікація №2/7 від 20.08.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 33215,20 дол.США, на яку і здійснюється митне оформлення даної декларації. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр.44 МД товар постачається в рамках Специфікації №12 від 30.078.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол.США) та Специфікації №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25440,00 дол.США). Ні інвойс від 20.08.2024 №12242003857- 2/4019-1, ні Специфікація №2/7 від 20.08.2024 не містять посилання на ці специфікації або додаткову угоду. Враховуючи те, що відповідно до попередніх митних оформлень в рамках цього контракту на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод, неможливо точно зазначити, що товар постачається саме за цими специфікаціями;
- специфікації №12 від 30.078.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол.США) та №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25440,00 дол.США) до контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 591819,6 дол.США та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265672,30 дол.США., в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №№ 177 від 13.08.2024, 181 від 03.09.2024 та 195 від 05.11.2024 в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №12 від 30.078.2024 та №12/1 від 05.08.2024. Платіж здійснено на 3агальну суму 304537,84 дол.США. Так, не виконано умови здійснення 100% оплати та не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;
- рахунок на оплату від 11.11.2024 №1202 та довідка від 11.11.2024 № 11.11/24-13 містять відомості щодо розподілу експедиторського обслуговування на до/після кордону України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної послуги на до/ після кордону України, не надано;
- в CMR від 15.11.2024 № 2368 перевізником зазначено ОСОБА_1 . Рахунок на оплату від 11.11.2024 №1202 та довідка від 11.11.2024 № 11.11/24-13 виставлені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості;
- копія митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 №420420240000244938 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за штуку.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Чернівецька митниця зобов'язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
ТОВ «Торговий дім «Альфатех» листом №22/11-2024-1 від 22.11.2024 року повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару складено рішення Чернівецькою митницею №UA408000/2024/000565/2 від 22.11.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020057822U0.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка).
Щодо тверджень митниці про ненадання відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, пунктом 1 зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 року встановлено, що Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі Специфікація), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 5 Контракту також встановлено, що маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
Отже, Контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
При цьому, Контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.
Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 року у справі № 380/19286/23, адміністративне провадження № К/990/37263/24, зазначив, що термін Інкотермс FOB передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто всі витрати до моменту переходу товару через поручні судна, які включають вартість його пакування та маркування, несе саме продавець. Обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця. Суд зазначає, що згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Означене вказує на безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що неможливо ідентифікувати платіжні доручення з даною поставкою, суд зазначає про таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.
Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Крім того, суд звертає увагу на те, що інвойс від 20.08.2024 №12242003857- 2/4019-1 та Специфікація №2/7 від 20.08.2024 містять посилання на контракт від 03.07.2023 № TRI-0307, в межах виконання якого здійснювалась поставка товару.
Крім цього, суд зазначає, що у своїй сукупності із наданими документами, інвойс від 20.08.2024 №12242003857- 2/4019-1 та Специфікація №2/7 від 20.08.2024 дають можливість встановити до поставки якої саме партії товару він відноситься.
Стосовно позиції митного органу про те, що не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється, суд зазначає про наступне.
Передоплата за товар здійснена платіжними інструкціями в іноземній валюті №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №195 від 05.11.2024, які і надано позивачем до митного оформлення та в гр.70 яких вказано документ, на підставі якого проводилось перерахування коштів, а саме, Специфікація №12 до Контракту №TRI-0307 від 03.07.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов'язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за контрактом від 03.07.2023 №TRI-0307 100% передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась. Таким чином, позивач повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації.
Водночас всі надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах кореспондуються між собою.
При цьому, суд повторно наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Щодо тверджень митного органу, що копія митної декларації країни відправлення містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п. 3 контракту від 03.07.2023 року №TRI-0307 ціна виставляється за 1 штуку, суд вказує про наступне.
Вказана митна декларація країни відправлення міститься в матеріалах справи та дійсно містить як одиницю виміру кілограми.
Водночас, митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 року у справі №804/2997/17.
При цьому сама по собі розбіжність у способі обчислення вартості товару (поштучно чи на вагу) не впливає на митну вартість товару, сам відповідач не вбачав розбіжності у зазначених митних вартостях, адресувавши зауваження лише до об'єкту оцінювання, а не до суми постачання.
Таким чином, це зауваження є необґрунтованим.
Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (п.4).
В специфікаціях сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.
Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: довідка від ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» №11.11/24-13 від 11.11.2024; рахунок №1202 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг; коносамент ZH240800184; коносамент 243410901; накладна CMR 236; митна декларація країни виробника №420420240000244938; договір на транспортно-експедиційні послуги №01039-30 від 01.03.2019 року; рахунок №1202 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг.
Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» на підставі Договору № 01039-30 від 01.03.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до умов Договору № 01039-30 від 01.03.2019 позивач є Замовником, а ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» - Виконавцем.
Згідно з п. 1.1. Договору виконавець зобов'язався за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до п.1.2 Договору за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх переченнях територією України.
Вартість послуг зазначаються у рахунку виконавця (п.3.1. Договору).
11.11.2024 на виконання умов договору №01039-30 від 01.03.2019 виконавцем ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» виставлено позивачу рахунок на оплату №1202 від, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу складає 407 064,64 грн., з яких: морський фрахт за межами території України: Циндао Констанца 247 764,42 грн.; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца) 16829,02 грн.; оформлення ВМД (за межами території України) 6 194,73 грн.; Експедирування в порту вигрузки Констанца, Румунія 4 129,82 грн.; Експедиторська винагорода (на території України) 15 486,83 грн.; Міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п.п. Порубне, Україна 49 557,84 грн.; Міжнародне автоперевезення по території України: п.п. Порубне, Україна - Підгороднє, Україна 51 577,18 грн.; Транспортно-експедиційне обслуговування на території України 15 524,80 грн.
Також, до митного оформлення було надано довідку від виконавця ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» від 11.11.2024 №11.11/24-13, в якій зазначено, що Морський Фрахт за межами митної території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія для ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ», м.Дніпро 1*40HC контейнер № HASU4632368 складає 247 764,42 грн без ПДВ. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца, Румунія) - 16 829,02 грн без ПДВ. Оформлення ВМД (за межами митної території України) - 6 194,73 грн без ПДВ. Експедирування в порту вигрузки Констанца, Румунія - 4 129,82 грн без ПДВ. Експедиторська винагорода (на території України) - 18 584,19 грн, включаючи ПДВ 20%. Міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п.п. Порубне, Україна - 49 557,84 грн без ПДВ. Міжнародне автоперевезення по території України: п.п. Порубне, Україна - Підгороднє, Україна - 51 577,18 грн без ПДВ. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 18 629,76 грн, включаючи ПДВ 20%.
Митним органом також не заперечується надання відповідних документів.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Відтак, суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунків та довідок про транспортні витрати.
Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За вказаних обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо транспортної складової.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про відсутність інформації про виробника.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з Чернівецької митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, сел. Слобожанське, вул. Василя Сухомлиньсокго, 48Б, код ЄДРПОУ 37383046) до Чернівецької митниці (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248М, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000565/2 від 22.11.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020057822U0.
Стягнути з Чернівецької митниці (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248М, код ЄДРПОУ 43971359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, сел. Слобожанське, вул. Василя Сухомлиньсокго, 48Б, код ЄДРПОУ 37383046) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський