31 березня 2025 року Справа № 160/2355/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості,-
28 січня 2025 року ОСОБА_1 через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.02.2025:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №160/34103/23;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з виплати пенсії в розмірі 319 392 (триста дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні 00 копійок, яка виникла за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23 з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зараховано періоди роботи до пільгового стажу. Проте після призначення пенсії, Відповідач заборгованість із виплати пенсії, яка виникла в зв'язку із тривалістю розгляду судової справи за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на суму 319 392 грн. не сплатив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем 12.02.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що на виконання рішення суду Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону № 1058, як внутрішньо переміщеній особі з 23.02.2023 року та нараховано доплату за період з 23.02.2023 по 31.05.2024 у сумі 326 475,00 грн. Залишок нарахованої доплати до виплати становить 319 392,00 грн. Вказав, що невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління до отримання фінансування не має можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих коштів. Також зазначив, що для захисту своїх прав Позивач повинен обрати інший вид судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 160/34103/23, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням про відмову у призначенні пенсії № 046350012287 від 20.10.2023 р., Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії № 046350012287 від 20.10.2023 р., Позивач звернувся із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській №046350012287 від 20.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років) період роботи машиністом підземної установки 3-то розряда з повним робочим днем під землею з 10.06.2002 по 29.01.2006, на шахті «імені Ф.Е.Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону № 1058, як внутрішньо переміщеній особі з 23.02.2023 року та нараховано доплату за період з 23.02.2023 по 31.05.2024 у сумі 326 475,00 грн.
Проте, Відповідач заборгованість із виплати пенсії, яка виникла в зв'язку із тривалістю розгляду судової справи за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на суму 326 475,00 грн. не сплатив.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 08.11.2024 року щодо виплати суми заборгованості, нарахованої з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на суму 326 475,00 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23.
Листом від 05.12.2024 року № 65014-48573/Н-01/8-0400/24 Відповідач відмовив Позивачу у виплаті суми заборгованості, зазначивши, що постановою КМУ від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення обліковуються в органах, що здійснює пенсійні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначено Кабінетом Міністрів України.
Відтак, позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не у виплати суми заборгованості, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Крім того, преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативноправові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Як уже зазначалось, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23 Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону № 1058, як внутрішньо переміщеній особі з 23.02.2023 року та нараховано доплату за період з 23.02.2023 по 31.05.2024 у сумі 326 475,00 грн.
Залишок нарахованої доплати до виплати становить 319 392,00 грн.
Проте, Відповідач заборгованість із виплати пенсії, яка виникла в зв'язку із тривалістю розгляду судової справи за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на суму 319 392,00 грн. не сплатив.
Таким чином, оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23 Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону № 1058, з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №160/34103/23 та з метою захисту порушених прав стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з виплати пенсії в розмірі 319 392 (триста дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні 00 копійок, яка виникла за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23 з урахуванням виплачених сум.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи відповідача не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Стосовно того, що для захисту своїх прав Позивач повинен обрати інший вид судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 160/34103/23, а не пред'являти новий адміністративний позов - суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській №046350012287 від 20.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років) період роботи машиністом підземної установки 3-то розряда з повним робочим днем під землею з 10.06.2002 по 29.01.2006, на шахті «імені Ф.Е.Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Таким чином, питання щодо виплати суми заборгованості з виплати пенсії в розмірі 319 392 грн. предметом розгляду у справі № 160/34103/23 не було, а тому позивач правомірно звернувся до суду щодо захисту своїх прав стосовно виплати заборгованості по нарахованій пенсії.
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18), тому що вказана позиція стосуються надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та щодо порушенні строків повторного розгляду заяви.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 2 574,02 грн., що документально підтверджується квитанцією від 27.01.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2 574,02 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №160/34103/23.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з виплати пенсії в розмірі 319 392 (триста дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні 00 копійок, яка виникла за період з 23.02.2023 року по 31.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 160/34103/23 з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати з оплати судового збору в сумі 2 574,02 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 березня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков