31 березня 2025 року Справа 160/8880/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради в якій позивач просить:
зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Трудова, буд.1, код ЄДРПОУ 42788513) направити комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Департаменті соціальної політики Дніпровської міської ради за заявою від 16.01.2025, з усіма необхідними документами про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 для розгляду.
Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Відсутність конкретизації предмета позовних вимог свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, натомість зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи, та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору; з'ясування чи подано позов у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Слід зазначити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відтак, вимогам зобов'язального характеру повинні передувати вимоги щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності особи, яку визначено позивачем в якості відповідача.
За змістом позовних вимог позивач просить суд зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради вчинити певні дії.
Слід звернути увагу позивача на те, що вимогам зобов'язального характеру щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії повинні передувати вимоги про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності відповідача. Відтак, позивачеві необхідно визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем (Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради) протиправних рішень, що є передумовою застосування заявлених позивачем вимог зобов'язального характеру.
Також, в позовній заяві зазначено, що «я вважаю, що мені неправомірно відмовлено стосовно надання одноразової грошової компенсації».
Проте, жодної відмови позивач не оскаржує, як і не надає обґрунтування протиправності такої відмови.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:
визначитись щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем протиправних рішень, що є передумовою застосування заявлених позивачем вимог зобов'язального характеру;
визначитись з вимогами про надання одноразової грошової компенсації та надати обґрунтування таким вимогам.
Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.
У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова