28 лютого 2025 року Справа 160/5695/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до 3-го Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до 3-го Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку, не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року позивачу.
Зобов'язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року прийнято справу до провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку положень ст. 262 КАС України.
26 лютого 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви . На обґрунтування клопотання, відповідачем зазначено, що строком звернення до суду з питання нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у відносинах публічної служби є строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, - один місяць. Відповідно до ст. 123 КАС України,, тому позивачем пропущений місячний строк на звернення до суду з таким позовом, оскільки до суду з позовом звернувся до суду лише 28.12.2021 року.
Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо ненарахування та невиплати індексації є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, неодноразово наголошував, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 20.03.2019.
До того ж, вирішуючи питання про застосування редакцій ч.2 ст.233 КЗпП України до та після 19 липня 2022 року, Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 140/2168/23 прийшов до висновку, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19 липня 2022 року законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен буд дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, оскільки згідно наведеної вище позиції Верховного Суду ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній на момент звільнення позивача не передбачала будь-яких строкових обмежень для звернення до суду із позовом про стягнення належної заробітної плати, то право позивача, звільненого із служби 2019 році, на звернення до суду із цим позовом відповідно до вказаних положень Кодексу законів про працю України не обмежене будь-яким строком.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23, від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14605/22, від 28 березня 2024 року у справі №480/1364/23, від 24 квітня 2024 року у справі № 580/4684/22
Отже позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.248, 256 КАС України, суд,
В задоволені заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев