про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14105/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби.
Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунок при звільненні з військової служби за період з 10 серпня 2018 року по 10 жовтня 2024 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України “Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
11.02.2021 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Суд звертає увагу, що предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 09.08.2018 року звільнено з військової служби.
З огляду на те, що відповідач в день звільнення не здійснив виплату, серед іншого, індексації грошового забезпечення та індексації-різниці позивач звернувся до суду.
З цього приводу відомо, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №140/9142/21 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця - грудня 2015 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі №140/9142/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 140/9142/21 повернуто скаржнику.
На виконання вказаного рішення відповідачем 19.03.2022 виплачено індексацію грошове забезпечення у розмірі 82370,73 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/3343/22 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01 березня 2018 року по 09 серпня 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 серпня 2018 року включно із урахуванням вимог абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №140/3343/22 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року в справі №140/3343/22 - без змін.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення 09.10.2024 у розмірі 21192,59,24 грн.
З огляду на вищенаведене слід дійти висновку, що оскільки індексацію грошового забезпечення на виконання судового рішення у справах №140/9142/21 та №140/3343/22 позивачеві фактично виплачено відповідачем 19.03.2022 та 09.10.2024, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати розпочав свій відлік 19.03.2022 та сплив 18.04.2022 та 09.10.2024 та сплив 08.11.2024.
Тобто строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховується окремо.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.02.2022 року у справі №300/3142/20, від 07.09.2023 у справі №160/914/23, застосування якої судом є релевантним у спірних правовідносинах.
Отже, зважаючи те, що з вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення позивач звернувся 27.11.2024, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з такими вимогами.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пропуск звернення позивач обгрунтував тим, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов?язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду позивач зазначає, що не мав реально можливості своєчасно реалізувати право на звернення до суду через вагомі перешкоди, а саме: через нестабільну ситуація в Україні пов?язана з військовими діями, що призвело до тривалого по часу надання відповіді-відмови зі сторони військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в поданому клопотанні позивача не навів обставини, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, а відтак позивачем пропущено строк звернення до суду.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши інші підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока