31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/24/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Нектар-2» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Нектар-2» (далі - ТОВ “КФ Нектар-2», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.09.2024 №11774022/39702495, №11774024/39702495; зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні (далі - ПН) від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56 датою їх первинного подання на реєстрацію, а саме 04.06.2024 та 17.06.2024 відповідно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач стверджує, що підстави для зупинення ПН були необґрунтованими та незаконними.
У квитанціях не вказано конкретного критерію ризиковості з детальним розрахунком, що суперечить пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Накладні стосуються реальних господарських операцій, які документально підтверджені.
Виробництво товарів (вафель) здійснюється власними силами, тобто логіка ризиковості (залишки = обсяг придбання - обсяг постачання) не застосовна до виробників.
Відсутність врахованої таблиці даних не може бути підставою для зупинення ПН.
Позивач зазначає, надав податковому органу повідомлення, пояснення, понад 50 документів (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН), банківські виписки, акти оренди, штатний розпис тощо), які підтверджують реальність господарських операцій.
Неврахування таких документів податковим органом, які були подані на розгляд і були достатніми для прийняття позитивного рішення, спричинило до незаконної відмови у реєстрації вказаних вище ПН.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідачів позовних вимог не визнала та просила відмовити у їх задоволенні повністю, посилаючись на те, що вважає заявлені вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує на те, що реєстрацію ПН було зупинено внаслідок того, що обсяг постачання товару перевищував величину залишку, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Оскаржувані рішення прийняті внаслідок того, що надані документи були оформлені з порушенням законодавства, що є наслідок непідтвердження операцій з транспортування, а також відсутнє відображення у податковій звітності операцій з неплатниками ПДВ, зокрема: перевізники не мають найманих працівників; відсутність інформації у відомостях за формою №4-ДФ про виплати фізичним особам (перевізникам, орендодавцям); оренда виробничого приміщення не відображена у податковій звітності; відсутній підпис водія у ТТН.
Отже, враховуючи вищезазначене, представник відповідачів вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовної заяви ТОВ “КФ Нектар-2» відсутні.
У відповіді на відзив позивач вказує, що у відзиві відповідач вперше зазначив нові підстави, які відсутні в оскаржуваних рішеннях. Жодне з рішень не містить конкретного переліку документів, складених з порушенням законодавства. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Крім того, предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
З врахуванням вищенаведеного просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
ТОВ “КФ Нектар-2» зареєстроване 20.03.2015 як юридична особа, основним видом діяльності якого є: 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання.
22.04.2024 між ТОВ “КФ Нектар-2» (постачальник) та ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5» (покупець) укладено договір постачання №04/22-24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати на умовах та в терміни встановлених цим договором продукцію (далі - “Товар») у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
За наслідками господарських операцій з ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5» з поставки товару вафлі “Артек Літній», “Лимонні» (далі - вафлі) ТОВ “КФ Нектар-2» складено та подано до реєстрації в ЄРПН такі ПН: від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56.
Відповідно до квитанцій реєстрація вказаних ПН була зупинена з таких підстав: обсяг постачання товару/послуги 1905 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
11.09.2024 ТОВ “КФ Нектар-2» подало повідомлення №7 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а саме по ПН від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56), кількість додатків 29, у графі пояснення зазначено: “пояснення у додатку №1».
Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 16.09.2024 №11774022/39702495 про відмову у реєстрації ПН від 10.05.2024 №48, від 16.09.2024 №11774024/39702495 про відмову у реєстрації ПН від 21.05.2024 №56.
Оскаржувані рішення прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі “додаткова інформація» рішень зазначено: “непідтвердження операцій з транспортування; відсутнє відображення у податковій звітності операцій з неплатниками ПДВ».
Ці рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області позивач оскаржив 27.09.2024 до ДПС України, однак рішенням комісії центрального рівня (ДПС України) від 04.10.2024 №63180/39702495/2, №63166/39702495/2 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У спірних правовідносинах зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації спірних ПН встановлено, що реєстрацію ПН зупинено з таких підстав: обсяг постачання товару/послуги 1905 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з тим, суд зазначає, що надіслані позивачу квитанції містили пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Сформована у такий спосіб пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» і “Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено ПН, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації ПН.
За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанціях не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН спірних ПН.
Незважаючи на це, позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії документів, які, на його думку, розкривають зміст господарських операцій, щодо яких складено спірні ПН, та які вважав достатніми для їх реєстрації в ЄРПН.
Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається із оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 16.09.2024 №11774022/39702495, №11774024/39702495, у реєстрації ПН від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56 відмовлено у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі “додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено “непідтвердження операцій з транспортування; відсутнє відображення у податковій звітності операцій з неплатниками ПДВ».
Суд не погоджується із вказаною підставою прийняття оскаржуваних рішення та зазначає наступне.
Предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами, для реєстрації спірних ПН.
Вказані ПН від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56 сформовані за господарськими операціями з поставки товару (вафлі “Артек Літній», “Лимонні») у взаємовідносинах саме з ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5». Такі відносини встановлені договором постачання від 22.04.2024 №04/22-24, яким визначено предмет поставки, умови передачі товару від постачальника до покупця, умови оплати.
Так, 22.04.2024 між ТОВ “КФ Нектар-2» (постачальник) та ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5» (покупець) укладено договір постачання №04/22-24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати на умовах та в терміни встановлених цим договором продукцію (далі - “Товар») у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Так, судом встановлено, що спірні ПН були складені за першою подією “дата відвантаження товару». Відтак, для реєстрації таких ПН позивач має підтвердити подію, яка зумовила формування ПН саме цією датою (зокрема, надати договір поставки та документи, що засвідчують факт поставки товару; інші документи є допоміжними та дають змогу зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента).
Суд зазначає, що видаткові накладні №Н2-0000008 від 10.05.2024, №Н2-0000016 від 21.05.2024 підтверджують поставку товару покупцю.
При цьому, доставка товару до ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5» здійснювалась перевізниками ТОВ “ПОЛІ-ПАК» та ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договорами-заявками від 10.05.2024, від 21.05.2024, товарно-транспортними накладними №8 від 10.05.2024, №16 від 21.05.2024, відповідними актами наданих послуг та платіжними інструкціями, які надавались податковому органу.
Крім того, позивачем до позовної заяви долучено відповідні платіжні інструкції (про оплату покупцем товару) від 05.06.2024 №138, від 15.07.2024 №8955, від 25.07.2024 №9405, банківські виписки, картку рахунку 361 за травень-серпень 2024 року, витяги з оборотно-сальдових відомостей по рахунках 23, 26, 201, 361,
Вказані вище документи, які безпосередньо стосуються поставки товару (вафлі “Артек Літній», “Лимонні») для ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5» позивач долучив до повідомлення від 11.09.2024 №7 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Також до цього повідомлення позивач додав документи, що підтверджують придбання у постачальників сировини для виготовлення вищенаведених товарів, а також документи на підтвердження наявності матеріальних та кадрових ресурсів для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, подані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області документи підтверджують господарські операції з ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5», за наслідками яких складно спірні ПН, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних ПН.
Стосовно зазначеної в оскаржуваних рішеннях такої підстави для відмови у реєстрації спірних ПН як надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (у графі “додаткова інформація» зазначено: “непідтвердження операцій з транспортування; відсутнє відображення у податковій звітності операцій з неплатниками ПДВ»), то суд зазначає, що у кожному із спірних рішень відсутнє належне обґрунтування, які конкретно із поданих товаро-транспортних накладних складені з порушенням законодавства (і якого законодавства), в чому саме полягають такі порушення. Така інформація у графі “додаткова інформація» без її конкретизації не є достатнім для розуміння рішення суб'єкта владних повноважень й не відповідає принципу належного урядування. Відображення у відзиві на позовну заяву додаткових підстав для відмови у реєстрації ПН, які не зазначені в оскаржуваних рішеннях, не можна вважати належним обґрунтуванням заперечень позовних вимог.
Так, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а зазначив, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності (“виправдання») свого рішення.
Якщо такі обставини мали місце на момент винесення оскаржуваних рішень, то про це мало бути одразу зазначено безпосередньо у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних, однак у рішеннях причини відмови у реєстрації ПН зазначені без жодної конкретики, тоді як навіть сама форма рішення передбачає графу “додаткова інформація», де мають бути вказані конкретні документи. Жодних таких документів у графі “додаткова інформація» оскаржуваних рішень не зазначено.
Жодним чином не узгоджується у графі “додаткова інформація» із підставою для відмови у реєстрації ПН інформація про те, що “відсутнє відображення у податковій звітності операцій з неплатниками ПДВ», оскільки господарськими операціями, за результатами яких складені ПН, є продаж позивачем товарів ТОВ “КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕВ 5», який є власне платником ПДВ, в результаті чого складені спірні ПН.
Більше того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до пункту 9 Порядку №520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі (далі - Повідомлення);
або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Також відсутність відображення перевізниками трудових відносин з водіями у податковій звітності та відсутність виплат орендодавцеві за оренду вафельної лінії та цеху по виробництву вафель не може бути підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН вказаних ПН, оскільки фактично не стосується спірних господарських операцій, щодо яких власне і були складені ПН.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації ПН. Під час реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у ПН. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 02.09.2024 №11717785/42483694, №11717786/42483694, №11717787/42483694, №11717788/42483694, №11717790/42483694, №11717791/42483694, №11717789/42483694, №11717793/42483694, №11717792/42483694, №11717797/42483694, №11717794/42483694, №11717795/42483694, №11717796/42483694, №11717798/42483694, №11717799/42483694, №11717800/42483694, №11717804/42483694, №11717803/42483694, №11717802/42483694, №11717801/42483694 прийняті без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарських операцій, по яких складені ПН, та, на думку суду, поданих після зупинення реєстрації спірних ПН позивачем вказаних вище первинних документів є достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції, передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірних ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.
Відтак, з наведених вище мотивів позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягають до задоволення.
Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, виходячи з такого.
За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Тобто, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірних рішень, а подані позивачем пояснення та документи підтверджують здійснення господарських операцій, за якими відповідно до положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 ПК України складено ПН від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56, передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію цих податкових накладених в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено, то з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідні позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН такі податкові накладні датою подання їх на реєстрацію також належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправні рішення) необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 4 844,80 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 30.12.2024 №4237.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги адвоката від 20.12.2024 №201224/2, укладеного між адвокатом Хомич Ю.В. та ТОВ “КФ Нектар-2»; акта приймання-передачі юридичних послуг №2 від 30.12.2024 до договору №201224/1 про надання правничої допомоги адвоката від 20.12.2024, відповідно до якого Клієнт отримав від Адвоката правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, у вигляді нижче вказаних послуг.
Так, відповідно до цього акта позивач отримав наступні послуги: 1. аналіз документів Клієнта та надання усних консультацій щодо можливості звернення до суду та перспективи вирішення спору; 2. вивчення законодавства та судової практики з предмету спору з урахуванням конкретних обставин справи; 3. формування доказової бази; 4. складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування двадцяти рішень та зобов'язання зареєструвати двадцять податкових накладних; 5. подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду в інтересах Клієнта; 6. супровід справи у суді першої інстанції шляхом підготовки відповідних процесуальних документів (відповіді на відзив, додаткових пояснень, заяв, клопотань, тощо); 7. контроль винесення судом рішення у справі та повідомлення про це Клієнту, всього на суму 7 000,00 грн.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28.11.2002 у справі “Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що такі послуги як аналіз документів Клієнта та надання усних консультацій щодо можливості звернення до суду та перспективи вирішення спору, вивчення законодавства та судової практики з предмету спору з урахуванням конкретних обставин справи, формування доказової бази охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення представника відповідачів щодо стягнення таких витрат, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправні рішення) на користь позивача слід стягнути судові витрати у сумі 8 844,80 грн, з них: 4 844,80 грн - судовий збір; 4 000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 16.09.2024 №11774022/39702495, №11774024/39702495.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Нектар-2» податкові накладні від 10.05.2024 №48, від 21.05.2024 №56 датою подання їх на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Нектар-2» судові витрати у сумі 8 844,80 грн (вісім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Нектар-2» (45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Слов'янська, будинок 16; код ЄДРПОУ 39702495).
Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4; ідентифікаційний код ВП 44106679).
Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Н. В. Стецик