31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/479/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Проява Ірина Василівна звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про загальну мобілізацію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 у березні 2023 року взятий на військовий облік військовозобов'язаних призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
З 12.11.2024 позивач працює асистентом вчителя 18 годин (1 ставка) та вчителем англійської мови 5 годин (0,25 ставки) у Луцькому приватному ліцеї «Скарбниця мудрості» за основним місцем роботи з тижневим навантаженням в розмірі 23 години (1,25 ставки) згідно із наказом № 24 від 12.11.2024, а тому має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).
29.12.2024 позивача було затримано у м. Луцьку, доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей же день позивача без його відома взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнала позивача придатним до військової служби.
29.12.2024 позивач був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про загальну мобілізацію», з 30.12.2024 згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 зарахований до списків військової частини.
Представник позивача вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірними, звертається до суду з позовом щодо скасування наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про взяття на військовий облік та про мобілізацію на військову службу на особливий період з тих підстав, що на ОСОБА_1 на час призову на військову службу розповсюджується імунітет від такого призову, передбачений пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII. Відповідач, здійснюючи призов позивача по мобілізації, діяв з порушенням пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, тому такий наказ підлягає скасуванню.
Крім того, відповідач порушив вимоги частини четвертої статті 23 Закону № 3543-XII.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 30).
Копію ухвали суду від 27.01.2025 про відкриття провадження у справі відповідач одержав 30.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 33), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
10.02.2025 представник позивача Куява І.В. подала до суду копію оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2024 № 405-од, отриманого на адвокатський запит (а. с. 36-38).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 31.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_7 видав позивачу ОСОБА_1 тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 із відміткою про придатність до проходження військової служби, зарахування у запас та взяття 31.03.2023 на військовий облік військовозобов'язаних (а. с. 10).
Із записів військового квитка ОСОБА_1 (серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 29.12.2024) вбачається, що 29.12.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач визнаний придатний до військової служби, та на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України (а. с. 7-8).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 29.12.2024 № 405-од позивач ОСОБА_1 призваний та направлений для проходження військової служби під час загальної мобілізації, в особливий період відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команд ВЧ НОМЕР_1 (а. с. 37).
З довідки приватного закладу «Луцький приватний ліцей «Скарбниця мудрості» від 29.12.2024 № 84 вбачається, що з 12.11.2024 позивач працює асистентом вчителя 18 годин (1 ставка) та вчителем англійської мови 5 годин (0,25 ставки) у Луцькому приватному ліцеї «Скарбниця мудрості» за основним місцем роботи з тижневим навантаженням в розмірі 23 години (1,25 ставки) згідно із наказом № 24 від 12.11.2024 (а. с. 11). Крім того, відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів від 31.03.2025 № 1243713 вбачається отримання позивачем заробітної плати у Луцькому приватному ліцеї «Скарбниця мудрості» протягом 3-4 кварталів 2024 року (а. с. 68).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За змістом частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 4 Закону № 2232-XII передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Згідно з частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 154), передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 6 Порядку № 560 визначено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема: перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.
За приписами пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно із пунктом 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22 вказав, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
З метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов'язком військовозобов'язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальну місце праці й посаду.
Подібний висновок Верховний Суд виклав також у постанові від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд звертає увагу, що цей позов подано до суду з тієї підстави, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, а відповідач, здійснюючи призов по мобілізації, діяв з порушенням пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
Водночас, позивач не надав доказів того, що у семиденний строк (як це передбачено частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-XII) особисто повідомив ТЦК та СП про зміни щодо місця роботи за місцем перебування на військовому обліку (так, за відомостями довідки приватного закладу «Луцький приватний ліцей «Скарбниця мудрості» від 29.12.2024 № 84 позивач ОСОБА_1 з 12.11.2024 перебував у трудових відносинах).
Матеріали справи також не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав відповідачу документи для підтвердження наявності у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
Суд відхиляє покликання представника позивача на довідку приватного закладу «Луцький приватний ліцей «Скарбниця мудрості» від 29.12.2024 № 84 (а. с. 11) з огляду на те, що така довідка датована днем призову позивача на військову службу по мобілізації, доказів її отримання відповідачем на момент призову позивача до матеріалів справи не додано, а тому така не може підтвердити порушення ТЦК та СП права позивача на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією та протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2024 № 405-од про призов військовозобов'язаного ОСОБА_1 для проходження військової служби під час загальної мобілізації.
На думку суду, фактичні обставини справи дозволяють дійти висновку, що позивач можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб не скористався.
Тобто, позивач не подав доказів того, що відповідно до пункту 58 Порядку № 560 особисто подавав на ім'я голови комісії ТЦК та СП заяву за формою, визначеною у додатку 4, разом з документами, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
При цьому, саме до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 належить оцінка законності підстав для надання відстрочки відповідно до поданої заяви та підтвердних документів, оформлення для військовозобов'язаних відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку.
Крім того, суд звертає увагу, що за приписами абзацу одинадцятого пункту 9 Положення № 154 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 07.04.2023 № 318) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Тобто, ТЦК та СП здійснюють заходи призову громадян на військову службу під час мобілізації незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону № 3543-XII особи, зазначені у пунктах 1-5частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Суд відхиляє доводи представника позивача про порушення відповідачем вимог частини четвертої статті 23 Закону № 3543-XII, оскільки відсутні докази того, що позивач у встановленому порядку звертався до ТЦК та СП щодо укладення контракту для проходження військової служби, та із змісту позовних вимог також не вбачається намір позивача укласти такий контракт.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними наказів (а саме: наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 29.12.2024 № 405-од в частині призову позивача ОСОБА_1 для проходження військової служби під час загальної мобілізації) належить відмовити з огляду на те, що саме до повноважень РТЦК та СП належить оформлення для військовозобов'язаних відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, тоді як позивач можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб та з дотриманням встановленого порядку не скористався, а тому оскаржені дії відповідача й похідний від них наказ у частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації вчинені і прийняті правомірно та підстави для їхнього визнання протиправними і скасування відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх