31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1683/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства “Гранд Транс Волинь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Приватного підприємства “Гранд Транс Волинь» (далі - ПП “Гранд Транс Волинь») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 17 192,15 грн та пені в сумі 584,80 грн, а всього в сумі 17 776,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог частини першої статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) відповідач у 2023 році не забезпечив норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 17 192,15 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена, а порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне нарахування пені в сумі 584,80 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в загальному розмірі 17 776,95 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Вказує на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, оскільки мав право звернутися до суду з 16.04.2024 після закінчення строку для самостійної сплати підприємством адміністративно-господарських санкцій, однак позов подав лише 18.02.2025, тобто з перевищенням строку звернення до суду. Причини пропуску (нестача коштів на судовий збір) не визнаються поважними згідно з практикою Верховного Суду. Повторне подання того самого позову з пропущеним строком не є допустимим.
Відповідач наголошує, що доказів перевірки органом Держпраці щодо дотримання підприємством нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік немає.
Фонд не уповноважений здійснювати такі перевірки самостійно, оскільки це функція Держпраці.
Позов ґрунтується лише на даних інформаційних систем, а не на акті перевірки.
Звертає увагу на те, що підприємство виконало обов'язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю у 2023 році. Так, з 16 червня 2023 року на підприємстві працює ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю та котрий працював понад 6 місяців у 2023 році, що, згідно з нормативами, є достатнім для зарахування одного робочого місця для особи з інвалідністю.
На підставі вищенаведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та таким, що поданий з порушенням законодавчих норм.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), наданого Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість штатних працівників ПП “Гранд Транс Волинь» у 2023 році становить 9 працівників, а осіб з інвалідністю у вказаний період - 0.
Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, та розрахунком позову, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для ПП “Гранд Транс Волинь» становить 1 особа, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання вказаного нормативу - 17 192,15 грн, з врахуванням середньорічної заробітної плати штатного працівника в розмірі 34 384,31 грн, пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій (85 дні) - 584,80 грн.
07.03.2024 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 17 192,15 грн, яка відповідачем залишена без відповіді.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частинами першою, другою статті 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-ХІІ).
Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб'єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.
Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб'єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Тому у цій справі необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа № 806/1368/17) та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі № 260/557/19, відповідно до яких підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Судом встановлено, що відповідач ПП “Гранд Транс Волинь» подало до податкового органу повідомлення від 18.06.2023 про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, а саме про працевлаштування відповідно до наказу (розпорядження) №6к від 16.06.2023 “Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 з 19.06.2023 на посаду підсобного робітника з посадовим окладом 6 800 грн. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Також відповідач подав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2023 року та за 4 квартал 2023 року, де відобразив інформації про наявність працевлаштованої однієї особи з інвалідністю.
Тобто, з наведеного слідує, що з 19.06.2023 по 31.12.2023 (6 місяців та 12 днів у 2023 році) у ПП “Гранд Транс Волинь» працювала 1 особа з інвалідністю.
Тобто, у 2023 році у трудових відносинах з відповідачем перебувало середньообліково 9 працівників, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідач повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.
Вказаний норматив відповідач виконав, що підтверджується вищенаведеними доказами.
Відтак, як свідчать матеріали справи, відповідач створив робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та працевлаштував необхідну кількість таких осіб, у зв'язку із чим підстави для сплати відповідачем адміністративного-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відсутні.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що до відповідача не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році згідно із частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ, оскільки такий норматив відповідач фактично виконав, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, м. Луцьк, вул. Олімпійська, будинок 3А; код ЄДРПОУ 13369882).
Відповідач: Приватне підприємство “Гранд Транс Волинь» (45642, Волинська область, Луцький район, село Городок, вулиця Шкільна, будинок 19; код ЄДРПОУ 38193685).
Суддя Н. В. Стецик