про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
31 березня 2025 р. Справа № 120/3905/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватного підприємства "Ажіо", третя особа Головне управління ДПС у Вінницькій області з вимогами про визнання протиправним та скасування звіту, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватного підприємства "Ажіо", третя особа Головне управління ДПС у Вінницькій області з вимогами про визнання протиправним та скасування звіту, зобов'язання вчинити дії.
- Постановити ухвалу, якою зупинити проведення електронних торгів арештованого майна, загальною площею 44.1 кв.м. , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 ;
- Призначити оціночно-будівельну експертизу, на вирішення експерта поставити наступні питання:
- Яка реальна вартість нерухомого майна: загальною площею 44.1 кв.м. , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , проведення якої доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України
- Визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ квартири, загальною площею 44.1 кв.м. , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , складений суб'єктом оціночної діяльності - ПП «Ажіо» 10.12.2024 в рамках виконавчого провадження ВП №72324197.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з частиною п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить: «зупинити проведення електронних торгів арештованого майна», яка не відповідає вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 КАС України, за яким може звернутися позивач.
Ця вимога фактично є вимогою, яка процесуально заявляється у формі окремої заяви про забезпечення позову і оплачується судовим збором.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, що стосуються предмета спору.
Щодо вимоги про проведення оціночно-будівельної експертизи, то така також не відповідає вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 КАС України, за яким може звернутися позивач, а є процесуальною дією за клопотанням сторін або за ініціативи суду у випадках, передбачених ст. 102 КАС України.
Крім того, заявивши вимогу про визнання недійсною оцінку майна, визначену у звіті про оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності, фактично оскаржує звіт про оцінку майна, а не дії державного виконавця із визначення вартості майна боржника.
При цьому позивачем зазначено два відповідача, при цьому не конкретизовано до кого звернені позовні вимоги..
При цьому, суддя наголошує, що суб'єкт оціночної діяльності не є суб'єктом владних повноважень в розуміння КАС України, є учасником виконавчого провадження, не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу, тому не може вважатися юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів (09 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/154/15 (ЄДРСРУ № 114796222).
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Крім того, обґрунтовуючи дотримання десятиденного строку звернення до суду позивач обраховує цей строк з моменту ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження.
Проте, відповідно до норм ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду примірник уточненої позовної заяви (та примірник для відповідача, третьої особи), в якій слід уточнити позовні вимоги, викладені відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, субєктний склад відповідачів, надати обґрунтування та докази дотримання строків звернення до суду позивачем.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватного підприємства "Ажіо", третя особа Головне управління ДПС у Вінницькій області з вимогами про визнання протиправним та скасування звіту, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна