про закриття провадження в справі
м. Вінниця
31 березня 2025 р. Справа № 120/10277/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 08 серпня 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4426,48 грн. в місяць;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 08 серпня 2018 року в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4426,48 грн. в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 07.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Разом із тим, представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у даній справі. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 уже звертався до Вінницького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами. Зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/3946/21-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, окрім іншого, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року із урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Визначаючись щодо подано клопотання, суд виходив із наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Наведені положення процесуального закону свідчать, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Судом встановлено, що 26.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не встановлення січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в повному обсязі;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року в повному обсязі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року із урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі №120/3946/21-а адміністративний позов задовольнити частково.
Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року.
Даним рішенням також зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року із урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.08.2021 - без змін.
Таким чином, предметом розгляду в межах справи №120/3946/21-а було питання наявності у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січня 2008 року, а також застосування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року.
Варто зазначити, що застосування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 стосується питання виплати індексації-різниці у фіксованому розмірі, яка визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Із наведеного вище слідує, що як у даній справі №120/10277/24, так і у справі №120/3946/21-а предметом розгляду є вимоги позивача, які стосуються бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січня 2008 року, а з 01.03.2018 по 08.08.2018 із врахуванням абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Таким чином спір, який є предметом розгляду в даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі №120/3946/21-а.
Суд наголошує, що предметом розгляду в справі №120/10277/24 не є будь-яка інша відмова Військової частини НОМЕР_1 в здійсненні перерахунку індексації грошового забезпечення позивача, адже позивачем оскаржується та сама бездіяльність, яка мала місце в 2021 році.
Суд зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Як було встановлено раніше, спірні правовідносини за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 08.08.2018 вже досліджувалися в межах справи №120/3946/21-а, за результатом розгляду якої Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 06.08.2021, яке набрало законної сили.
Інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання військової частини Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2022 із врахуванням базового місяця січня 2008 року, а з 01.03.2018 по 08.08.2018 із врахуванням абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.08.2023 у справі № 440/8966/22.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для закриття провадження у справі, оскільки наявне судове рішення у справі №120/3946/21-а, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд зазначає, що у разі незгоди із вирішенням судом позовних вимог у справі №120/3946/21-а позивач мав право оскаржити судове рішення касаційному порядку. Водночас з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення суду апеляційної інстанції позивачем не оскаржувалось.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого відповідачем клопотання та, як наслідок, наявність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Закрити провадження у справі №120/10277/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна