17.03.2025
Справа № 331/4832/19
Провадження № 1-кс/331/81/2025
17 березня 2025 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у режимі відеоконференцзв'язку скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 07.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 07.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року.
Просить слідчого суддю, скасувати постанову начальника СД ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 07.01.2025 року у кримінальному провадженні № 42019080000000058 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 30.12.2024 р.; зобов'язати дізнавача (уповноважену особу) ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області розглянути клопотання ОСОБА_3 від 30.12.2024 року.
В обґрунтування скарги зазначив наступне.
СД ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019080000000058 від 07.05.2019 року.
09.01.2025 року він отримав постанову про відмову в задоволенні клопотання від 30.12.2024 року.
Вважає постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 42019080000000058 від 07.05.2024 року такою, що винесено передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення у зв'язку із таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 3 ст. 93 цього ж Кодексу сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання дізнавачу відповідних клопотань.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, дізнавачу чи прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Так, начальник сектору дізнання ВП №2 ЗРУП ОСОБА_4 дійшла висновку, "що обвинувачення ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014080020001068 від 29.03.2014 року грунтувалися на матеріалах проведених тимчасових доступів, документів ЗМР, довідок та листів різних державних установ, допитах свідків ( аналогічних показам ОСОБА_5 ), які містились у матеріалах вищевказаного кримінального провадження та з якими ОСОБА_3 мав змогу ознайомитись після завершення досудового розслідування."
Такі твердження є необгрунтованними та безпідставними, тому що уповноважені особи СД ВП №2 ЗРУП свідомо вносять в постанови про відмову в задоволенні клопотання не існуючи факти та матеріали, маючи на меті приховування вчиненого кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_5 .
Жодних доказів протиправної діяльності ОСОБА_3 не було отримано шляхом проведення тимчасових доступів, документів ЗМР, довідок та листів різних державних установ, на які посилається дізнавач ОСОБА_4 , не перелічуюючи жодноі установи або документу, в якому були підтверджені моі протиправні діі.
Обвинувачення у кримінальному провадженні № 12014080020001068 грунтувалося виключно на показах свідків, одним із яких був ОСОБА_5 , свідчення якого в подальшому були спростовані, а кримінальне провадження було закрито за реабілітуючими обставинами.
З метою проведення обєктивного, неупередженого, всебічного досудового розслідування виникла необхідність дослідити питання, чому прокурори Запорізької обласноі прокуратури вважали за достатнє покази свідка ОСОБА_5 для предявлення обвинувачення громадянину ОСОБА_3 , а дізнавач СД ВП №2 ЗРУП ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_5 надав правдиві свідчення, не вводив в оману органи досудового слідства, маючи неспростовні докази того, що покази ОСОБА_5 були спростовані керівництвом ЗМР свідками, покази яких викликають на довіру, розпорядженнями запорізького міського голови №107-р та 81-р, а саме кримінальне провадження №12014080020001068 було закрито за реабілітуючими обставинами.
У зв'язку з тим, що при проведенні досудового розслідування кримінального провадження № 42019080000000058 зявилися дві, взаємовиключні позиції слідчих органів, то дізнавач ОСОБА_4 була зобовязана дослідити вказані розбіжності та надати ім правову, так як внаслідок завідомо неправдивих свідчень до кримінальноі відповідальності було притягнуто завідомо невинувату особу.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України керівник органу досудового розслідування зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Враховуючи те, що начальником СД ВП №2 ЗРУП ОСОБА_4 не надано правовоі оцінки зібраним доказам вчиненого кримінального правопорушення у повному обсязі, відмова дізнавача у задоволенні вказаного вище клопотання не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції ОСОБА_3 підтримав скаргу.
Дізнавач ОСОБА_6 в судовому засіданні проти скарги ОСОБА_3 заперечувала, вважала її необґрунтованою.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, заслухавши пояснення заявника, дізнавача, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.
Так, відповідно до п.1., ч.1. ст.303 КПК визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні підрозділу дізнання відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження 42019080000000058 від 07.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. Процесуальне керівництво в ньому здійснюється Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя.
Запорізькою обласною прокуратурою 07.05.2019 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019080000000058 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, за заявою ОСОБА_3 щодо надання неправдивих показань слідчому свідком ОСОБА_5 .
Відповідно до постанови про визначення підслідності від 04.06.2019 р., вказане кримінальне провадження для організації досудового розслідування направлено до відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. З 16.07.2020 досудове розслідування здійснюється дізнавачами сектору дізнання відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
06.01.2025 року до сектору дізнання відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло клопотання ОСОБА_3 про допити свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 своєму клопотанні ОСОБА_3 зазначає, що 18.09.2018 року під час допиту в рамках кримінального провадження № 120140080020001068 від 29.03.2014р. у відповідності до ст.67 КПК громадянина ОСОБА_5 було попереджене про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань. Грунтуючись на ці покази та довіряючи свідку ОСОБА_5 уповноважені особи прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та слідчий ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 склали підозру та обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 . В подальшому свідчення свідка ОСОБА_5 спростовані як показами інших свідків так і розпорядчими документами ЗМР, а кримінальне провадження закрито за реабілітуючими обставинами, тому у ОСОБА_3 , виникає питання, що саме дало підстави прокурорам прокуратури Запорізької області та слідчому ГУНП в Запорізькій області, які здійснювали досудове розслідування дійти до висновку, що в діях директора департаменту ЖКГ ЗМР ОСОБА_3 є ознаки кримінального правопорушення.
Згідно з постановою від 07 січня 2025 року м. Запоріжжя начальника сектору дізнання відділу поліції№2 ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про допит свідків.
Постанова прокурора вмотивована наступним:
Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обвинувачення ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120140080020001068 від 29.03.2014р. грунтувалось на матеріалах проведених тимчасових доступів, документів ЗМР, довідок та листів різних Державних установ, а також допитах свідків (аналогічних показам ОСОБА_5 ), які містились у матеріалах вищевказаного кримінального провадження та з якими ОСОБА_3 мав змогу ознайомитись після завершення досудового слідства.
Крім того, у кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, а саме завідомо неправдиве показання свідка ОСОБА_5 , тому досліджувати обставини іншого кримінального правопорушення та надавати оцінку процесуальним діям прокурорів та слідчих не входить до компетенції сектору дізнання.
Слідчий суддя не погоджується з мотивуванням, викладеним в постанові дізнавача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
В клопотанні ОСОБА_3 заначено, що уповноважені особи прокуратури Запорізької області ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та слідчий ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 склали підозру та обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 . В подальшому свідчення свідка ОСОБА_5 спростовані як показами інших свідків так і розпорядчими документами ЗМР, а кримінальне провадження закрито за реабілітуючими обставинами.
Частинами 1,2 ст. 22 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя зауважує, що показання свідка є важливим джерелом доказової інформації в будь-якій кримінальній справі. Відповідно до статті 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Прокурорами ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та слідчим ОСОБА_12 в межах кримінального провадження №120140080020001068 від 29.03.2014р. було надано оцінку як діям ОСОБА_3 , так і показам свідка ОСОБА_5 , в зв'язку з чим, слідчий суддя вважає їх покази такими, що мають вагоме значення для кримінального провадження з точки зору забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, зокрема потерпілого.
Тому, твердження дізнавача про відсутність законних підстав досліджувати обставини іншого кримінального правопорушення, слідчий судя розцінює як хибне.
З наведеного слід, що дізнавачем не забезпечено усебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального проступку, які мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
За встановлених обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом скасування постанови начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 від 07.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року та зобов'язання дізнавача розглянути його клопотання від 30.12.2024 року та надати письмову відповідь згідно ст. 220 КПК України, оскільки такий спосіб захисту порушених прав є єдино ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у контексті норм ст. 307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 07.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року - задовольнити.
Скасувати постанову начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 07.01.2025 року про відмову у задоволенні клопотання від 30.12.2024 року.
Зобов'язати начальника СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 розглянути його клопотання від 30.12.2024 року та надати письмову відповідь.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1