Справа № 243/30/22
Провадження № 1-кп/243/499/2025
01 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 120210525100001636 від 13 листопада 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пантелеймонівка м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11 квітня 2025 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час заявлені раніше ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений у разі скасування чи зміни обраного запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку із чим, з метою запобігання вказаним ризикам просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили відмовити у його задоволенні, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що він утримується під вартою тривалий час, ніколи не переховувався від органу досудового розслідування, у розшуку не перебував, затриманий не був, добровільно з'явився для обрання запобіжного заходу до суду, у зв'язку із чим ризики, на які посилається прокурор у клопотанні відсутні. Захисник просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. ОСОБА_5 офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, отже не має міцних соціальних зав'язків, раніше неодноразово судимий.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, свідчать, що ризики, на підставі яких обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даний час не зникли та не зменшились, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків кримінального правопорушення. Крім того існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки останній офіційного джерела доходу не має, неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, що може побудити його до продовження зайняття протиправною злочинною діяльністю.
Прокурором доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 трок запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області ОСОБА_1