Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2189/25
нп 1-кс/490/1537/2025 У Х В А Л А
28.03.2025р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Миколаївській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025150000000258 від 27.03.2025р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
27.03.2025р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України. Згідно повідомлення, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , 26.03.2025, близько 21:41 години, у вечірній (темний) час доби, за відсутності опадів, він, у порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки "Skoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та під час руху по сухій, чистій, асфальтованій проїжджій частині вулиці Миру в селі Виноградівка Баштанського району Миколаївської області, що має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній в кожному напрямку), грубо порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Розділу 33 та п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 16.11 ПДР України, а саме: будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_6 проявив неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змін, хоча зобов'язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, рухаючись по другорядній дорозі, здійснив виїзд на нерегульоване перехрестя нерівнозначних проїжджих частин автодороги Н-11 та вулиці Миру, де всупереч вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Розділу 33 ПДР України, не надав перевагу у русі транспортним засобам (вантажному автомобілю марки «MAN TGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у з'єднанні з зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки «Everlast EVL-P-30-03», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , та автомобілю марки «ВАЗ-217030», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_8 ), які наближались до даного перехрещення проїжджих частин по головній дорозі (автодорозі Н-11), незалежно від напрямку їх подальшого руху, внаслідок чого допустив зіткнення із вказаним вище вантажним автомобілем. У процесі після контактного переміщення та неконтрольованого руху вантажний автомобіль марки «MAN TGX 18.480», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у з'єднанні зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки «Everlast EVL-P-30-03», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із автомобілем марки «ВАЗ-217030», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався йому назустріч в межах своєї смуги руху, внаслідок чого відбулось загорання даних транспортних засобів, а їх водії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 загинули на місці події.
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши в обґрунтування клопотання, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні відмовився від надання будь-яких пояснень по суті підозри та кримінального правопорушення, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, зважаючи на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою орендованого житла у зв'язку із позитивними характеризуючими матеріалами та необхідністю проходження лікування в нейрохірургічному відділенні.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Така підозра є обґрунтованою та підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2025 та схемою до нього, де зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення та відповідна слідова інформація; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; актом за результатами медичного огляду ОСОБА_6 на стан сп'яніння; матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному та зухвалого характеру вчиненого злочину, пов'язаного із грубим порушенням вимог ПДР України особою у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого загинули дві особи; враховуючи, що згідно схеми до протоколу ДТП вбачається, що подія трапилась на регульованому дорожніми знаками нерівнозначному перехресті та водію ОСОБА_6 не було жодних перешкод у належному виконанні вимог дор. знаку 2.1 "Дати дорогу", вчасному виявленні вантажного автомобіля з причепом на прямій ділянці дороги й вжитті заходів щодо наданні йому переваги у русі; зважаючи на те, що ОСОБА_6 не надає пояснення щодо події, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України, за такого ані слідчий суддя, ані орган досудового розслідування не може оцінити його ставлення до скоєного; беручи до уваги, що свідки у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є знайомими ОСОБА_6 , на момент ДТП перебували в салоні керованого ним автомобіля та були безпосередніми очевидцями події; враховуючи що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, вживаються заходи щодо встановлення повного кола свідків, які підлягатимуть допиту, проведення експертних досліджень тощо, за такого слід погодитись із позицією прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які в умовах воєнного стану є вагомими.
Оскільки наявними матеріалами клопотання та прокурором в судовому засіданні не надано доказів того, що підозрюваний систематично порушує вимоги ПДР України, або раніше притягався до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, за такого ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є надуманим та у зв'язку із чим недоведеним.
Також судом враховано те, що підозрюваний є раніше не судимим, має дружину та двох дітей, є діючим військовослужбовцем, має позитивні характеризуючі дані та доволі міцні соціальні зв'язки, однак запобігти встановленим вище ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не вбачається за можливе.
Зважаючи на обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, враховуючи грубість вчиненого злочину у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого загинуло дві особи, слідчий суддя керується вимогами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вважає визначення розміру застави неможливим.
Керуючись ст. 183, 196 КПК України, -
Щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1