Ухвала від 01.04.2025 по справі 489/3576/24

Справа № 489/3576/24

Провадження № 1-кп/489/513/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

01 квітня 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №62024150010000854 від 18.04.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу під час мобілізації на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зі слів зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно),

встановив:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме в тому, що:

08.05.2023 близько о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби у тимчасовому місці дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (точна адреса не зазначається з міркувань безпеки) та незаконно перебував поза межами місця несення служби, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби, до 27.09.2023.

Від обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки він має намір повернутися до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

В судовому засіданні обвинувачений клопотання підтримав, зазначивши про тверду та однозначну готовність продовжувати військову службу.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки командиром військової частини НОМЕР_2 надана згода на продовження проходження ОСОБА_3 військової служби у вказаній військовій частині.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану» від 20.08.2024 № 3902-ІХ, який набрав чинності 07.09.2024, доповнено ст. 401 КК України частиною п'ятою такого змісту: «особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби».

За такого, оскільки Закон України від 20.08.2024 № 3902-ІХ пом'якшує становище особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення та проходження військової служби під час дії воєнного стану, тому він поширюється, відповідно до положень ст. 5 КК України, а також статей 8 та 58 Конституції України, як норм прямої дії, на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 , який під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , командир якої надав письмову згоду про можливість продовження проходження ОСОБА_3 військової служби у вказаній військовій частині, тому вказане є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 286 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10, частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, встановлені обставини для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби, тому вказане є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності на цій підставі та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази відсутні. Витрати на залучення експертів відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись статтями 286, 288, 370, 376 КПК України, суд

постановив:

Кримінальне провадження № 62024150010000854 від 18.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити та звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126225367
Наступний документ
126225369
Інформація про рішення:
№ рішення: 126225368
№ справи: 489/3576/24
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (09.04.2025)
Дата надходження: 15.05.2024
Розклад засідань:
19.06.2024 09:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
22.07.2024 12:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
18.09.2024 09:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
17.10.2024 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
20.01.2025 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
03.03.2025 11:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
01.04.2025 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРИНЕНКО МИХАЙЛО ВІКТОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГРИНЕНКО МИХАЙЛО ВІКТОРОВИЧ
обвинувачений:
Лабунець Сергій Вадимович
прокурор:
Лайс Михайло Вадимович