"31" березня 2025 р. Справа153/394/25
Провадження2-а/153/22/25-а
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №133 від 14 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 14.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 стосовно нього складено Постанову №133 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме, не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці, а саме - 02.12.2024 о 14 год. 00 хв. Повістка 29.11.2024 повернута по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Позивач зазначив, що відповідно до абз.5 п.3 ч.3 ст.23 Закону України №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зник безвісти 08.11.2023 поблизу населеного пункту Токмачка Пологівського району Запорізької області при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України. У зв'язку з цим, він неодноразово перебував в ТЦК та СП. Повістку він не отримував, працівник об'єкта поштового зв'язку не проінформував його як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/ або не вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". На думку позивача оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.03.2025 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою про скасування постанови №133 від 14.01.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін на 31.03.2025 о 13 год. 30 хв.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, вх.№1987 від 31.03.2025, в якій просив справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, копію позовної заяви та доданих документів отримав 21.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення та довідками про доставку електронного документа.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 14.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №133 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 19.11.2024 поштовим зв'язком «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, на зареєстровану/задекларовану адресу ОСОБА_1 була надіслана повістка №1287449, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно якої останній мав обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14:00 год. 02.12.2024 для уточнення даних. За даними довідки про причини повернення/досилання оформленої та підписаної працівником поштового зв'язку 29.11.2024, повістка була повернута по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Отже, за приписами п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (далі-Порядок №560) ОСОБА_1 належним чином був оповіщений про виклик по повістці, проте у вказаний в повістці час, місце і дату не з'явився та про поважні причини неприбуття, у термін визначений п. 24 Порядком №560, а саме, у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб не повідомив, та в подальшому не прибув у строк зазначений в повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги п.21 Порядку №560 (а.с.15-16).
З копії довідки №3078 від 21.02.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 ч.3 ст. 23 Закону України № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з безвісти зниклим сином, на строк до 09 травня 2025 року (а.с.21).
Із копії сповіщення сім'ї №10021 від 10.11.2023 та копії витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250222-3411 від 22.02.2025 встановлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України зник безвісти 08 листопада 2023 року поблизу н.п. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області (а.с.17, 18).
Із копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого повторно 20.07.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області та копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_3 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Петрашівка Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_3 , батьками якого записано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.19).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За положеннями абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закону № 2232-ХІІ) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою у встановлений строк.
Згідно із п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки -особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п.82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Зі змісту копії постанови по справі про адміністративне правопорушення №133 від 14.01.2025 вбачається, що 19.11.2024 засобами поштового зв'язку позивачу надсилалася повістка №1287449 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14 год. 00 хв. 02.12.2024 для уточнення даних та 29.11.2024 була повернута з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З данного приводу суд зауважує, що копія повістки №1287449 від 19.11.2024 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних на 14 год. 00 хв. 02.12.2024 у матеріалах справи відсутня.
Матеріали справи не містять доказів того, що повістка про необхідність ОСОБА_1 прибути на 14 год. 00 хв. 02.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 направлялася йому поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що працівником об'єкта поштового зв'язку було проінформовано ОСОБА_1 про отримання ним рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК», шляхом вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Доказів сповіщення позивача за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа суду не надано, вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про направлення йому повістки з вимогою прибути 02.12.2024 року до ТЦК.
Крім цього, слід зазначити, що в оскаржуваній постанові не зазначено конкретну мету з якою викликався ОСОБА_1 , а лише зазначено «для уточнення даних», а саме яких даних - не вказано.
Із досліджених судом доказів також не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема неявку на виклик до РТЦК. Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 . Має право на відстрочку на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Докази того, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку та його дані потребують уточнення - відсутні.
Таким чином, суд у сукупності встановленого та викладеного вважає, що у даному випадку відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, відповідач, отримавши у електронному кабінеті та рекомендованим поштовим відправленням ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви із додатками, судову повістку про виклик, - не подав суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Не виконав обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.
Тому суд позбавлений можливості перевірити правомірність оскаржуваного рішення, у тому числі ті обставини, чи була направлена повістка позивачу, чи дійсно така була направлена за адресою реєстрації місця його проживання, чи дійсно була невручена через відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 №133 від 14 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя Р.В. Швець