Справа № 643/4585/25
Провадження № 2-к/643/2/25
31.03.2025 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
клопотання ОСОБА_1 в особі її представника -
адвоката Файзулаєвої Маріне Хашимівни
заінтересована особа Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану
Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає
примусовому виконанню,
ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Файзулаєвої Маріне Хашимівни (далі - заявник) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 472 ЦПК України передбачено, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 466 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
При цьому, в силу приписів ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Водночас, всупереч вимог ч. 1 ст. 466 ЦПК України у поданому клопотанні не зазначено відомостей про наявність електронного кабінету у представника заявника -Файзулаєвої М.Х., яка є адвокатом та яка згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України є особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Також, адвокатом Файзулаєвою М.Х. у клопотанні не зазначено всіх відомостей стосовно себе як адвоката, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, що позбавляє суд можливості перевірити наявність або відсутність у останньої зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд».
Суд зауважує, що в силу приписів ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси (кабінети) в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Крім того, всупереч вимог ч. 1 ст. 466 ЦПК України клопотання не містить відомостей про (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні.
Вказані обставини позбавляють суд можливості перевірити наявність у нього юрисдикційних повноважень розглядати вказане клопотання відповідно до вимог ст. 464 ЦПК України.
Положеннями ч. 4 ст. 466 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення клопотання без розгляду.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 466, 472 ЦПК України суд
1.Клопотання ОСОБА_1 в особі свого представника Файзулаєвої Маріне Хашимівни про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню залишити без розгляду та повернути його разом з документами, що додані до нього, заявнику.
2.Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Новіченко