Справа № 630/253/25
Провадження № 2/630/163/25
31 березня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
Позивачка звернулася до суду із даним позовом, в якому зазначила, що вона зареєструвала шлюб із відповідачем 17 липня 2015 року. Від шлюбу є неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина мешкає з позивачкою. Відповідач регулярно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення розгляду справи за його відсутністю, а також про те, що він згоден з позовною заявою.
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 17 липня 2015 року, Вільшанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис №37, прізвища сторін після укладення шлюбу: ОСОБА_4 .
У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився синОСОБА_3 .
За вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти визначається судом.
Згідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.
На вимогу ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.
Згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивачі при поданні позову про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тобто, у разі визнання відповідачем позову, позивачу, який не звільнений від сплати судового збору, з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, який був ним сплачений при поданні позову, а із відповідача стягуються (відшкодовуються) на користь позивача інші 50 відсотків судового збору.
Таким чином із відповідача, у такому випадку, стягується лише 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
При цьому, у державному бюджеті залишається інші 50 відсотків судового збору, які були сплачені позивачем під час подання позову (та які відшкодовуються позивачу відповідачем).
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судовий збір у доход держави.
При цьому, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду по суті, то з нього слід стягнути судовий збір у доход держави у розмірі 50 відсотків від суми судового збору, який підлягав би з нього стягненню у випадку невизнання ним позову, відповідно до ставки судового збору, передбаченої ЗУ «Про судовий збір», що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін.
П.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір із позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана, що станом на день звернення позивача до суду складає 1211,20 грн.
Таким чином, з відповідача слід стягнути у доход держави судовий збір у сумі 605,6 грн. (50% від 1211,20 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст.180, 184 СК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 24.02.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков