Справа №403/71/24 провадження № 2/403/89/25
26 березня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 51934 грн. 30 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 10 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі по тексту рішення - ТОВ «Авентус Україна»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір №5519561 про надання споживчого кредиту, за яким відповідачу строком на 360 днів був наданий кредит в сумі 11000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем в заяві на отримання кредиту. Вказаний кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С687282. Згідно умов укладеного договору стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту. В подальшому 12 березня 2022 року відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіла кредиту. В межах строку кредитування позивачем були нараховані проценти за період з 10 листопада 2022 року по 08 січня 2023 року в загальній сумі 13134,00 грн. (1,99% від 11000,00 грн. за 60 днів). Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (не здійснення ним платежів на погашення кредитної заборгованості), а також заміну у порядку укладення договору факторингу №29-05/2023-Ф від 29 травня 2023 року сторони кредитора у договорі №5519561 від 10 лютого 2022 року з ТОВ «Авентус Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (назва змінена на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за основною сумою боргу - 11000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 40934 грн. 30 коп., а всього 51934 грн. 30 коп..
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,00 грн. Та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача згідно клопотання від 26 березня 2025 року прохав суд провести розгляд цивільної справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.169).
Згідно поданої 26 березня 2025 року заяви представник позивача прохав суд здійснити заміну найменування позивача з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.163-164).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі про розгляд справи за її відсутності, відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.148-149).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 26 березня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З урахуванням того, що зміна позивачем, як юридичною особою, свого найменування жодним чином не впливає на зміст спірних правовідносин сторін і не обумовлює залучення до участі у справу інших осіб, судом не здійснюється постановлення ухвали за поданою представником позивача заявою з цього питання від 26 березня 2025 року, а подальший розгляд справи проводиться з урахуванням зазначеної ним інформації та доказів, наданих на її підтвердження.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як товариством, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено договір №5519561 про надання споживчого кредиту (далі - Договір, кредитний договір, договір №5519561), який відповідно до положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений у формі електронного правочину шляхом направлення товариством в особистий кабінет споживача, створений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства (через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus») тексту даного договору та підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді коду - С687282, автоматично сформованого та надісланого йому товариством на зазначений ним, як клієнтом, номер мобільного телефону (пункти 1.1, 9.6, розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.19-29).
Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.2, 1.3, 2.1, 2.2) ТОВ «Авентус Україна» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах, встановлених цим Договором, кредит в розмірі 11000,00 грн. в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом двох календарних днів з моменту укладення договору (10.02.2022 або 11.02.2022), а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с.20, 21).
10 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Україна» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 11000 грн. 00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 згідно з п.п.1.3, 2.1 Договору (а.с.20, 21) та підтверджується інформацією, наданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про проведення 10 лютого 2022 року операції з переказу грошових коштів в сумі 11000,00 грн. на картку за № НОМЕР_1 (а.с.77).
За змістом пунктів 1.4, 1.5.1, 1.5.2 Договору: 1) строк кредитування складає 360 днів; 2) стандартна процента ставка за користування кредитом становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; 3) знижена процента ставка становить 1,493% в день та використовується за умови, що споживач до 12 березня 2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а.с.20).
Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: 1) детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (пункт 1.4); 2) повернення кредитної заборгованості споживачем, всі платежі та розрахунки, зазначені в цьому Договорі, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в Договорі та/або на Веб-сайті банківські рахунки Товариства в національній грошовій одиниці України - гривні (пункт 5.5).
Згідно підписаного відповідачем Додатку №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), який є невід'ємною частиною Договору (пункт 9.11), чиста сума кредиту складає 88162,25 грн., з яких 11000,00 грн. - сума кредиту, а 77162,25 грн. - проценти за користування кредитом, сума щомісячного платежу, крім першого (4925,25 грн.), складає по 6567,00 грн. (а.с.30).
Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року відповідач по справі ОСОБА_1 також була ознайомлена з умовами кредитування шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора С687282 паспорту споживчого кредиту (а.с.32-35).
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) було укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, за яким фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб - боржників, зазначених в Реєстрі боржників, що формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (пункти 1.1 та 1.2) (а.с.100-108).
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу був підписаний його сторонами 29 травня 2023 року (а.с.109).
Як вбачається із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29-05/23-Ф від 29 травня 2023 року, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №5519561 на загальну суму заборгованості 38800,30 грн., з яких сума основного боргу складає 11000,00 грн., заборгованість за відсотками - 27800, 30 грн. (а.с.16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5519561 загальна сума заборгованості відповідача за період з 10 лютого 2022 року (дата видачі кредиту) по 28 травня 2023 року складає 38800 грн. 30 коп., з яких: прострочене тіло - 11000,00 грн., прострочені відсотки - 27800, 30 грн. (а.с.110-133).
Позивачем до суми заборгованості за наданим кредитом була включена заборгованість за процентами, нарахованих позивачем за період з 10 листопада 2022 року по 08 січня 2023 року в сумі 13134,00 грн., з розрахунку 1,99% в день від суми кредиту 11000,00 грн., враховуючи відсутність такого нарахування попереднім кредитором в межах строку кредитування.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ннею 10 лютого 2022 року кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
10 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.165, 167).
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що договір №5519561 про надання споживчого кредиту від 10 лютого 2022 року був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після її ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: С687282, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавців за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразових ідентифікаторів у виді смс-повідомлення, укладення кредитних договорів було б технічно неможливим.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.
Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису договору №5519561 за допомогою одноразового ідентифікатора С687282 суду надано не було.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що згідно умов укладеного відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №5519561 від 10 лютого 2022 року, остання отримала від ТОВ «Авентус Україна» в якості кредиту грошові кошти в сумі 11000 грн.00 коп., однак своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення кредиту та сплати щоденних процентів за користування ним не виконувала належним чином, внаслідок чого станом на 08 січня 2023 року в неї виникла заборгованість у загальному розмірі 51934 грн. 00 коп., з яких: 11000 грн. 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 40934 грн. 30 коп. - заборгованість за процентами.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам Договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 1,493% в день (п.1.5.2 договору), що становить 164,18 грн. (1,49254% від 11000,00 грн.) до 24 лютого 2022 року та в подальшому з 01 травня 2022 року за стандартною процентною ставкою 1,99% в день (п.1.5.1 договору), що становить 218,90 грн. (1,99% від 11000,00 грн.) в межах строку кредиту (360 днів), визначеного в п.1.4 Договору.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту №5519561 від 10 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем, а також договору факторингу №29.05/23-Ф від 29 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Фінстраст Капітал» права вимоги заборгованості за договором №5519561 від 10 лютого 2022 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цих договорів розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Судом враховується, що у даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №5519561 від 10 лютого 2022 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом), право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №29.05/23-Ф від 29 травня 2023 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 51934 грн. 30 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн..
На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як клієнтом, та адвокатом Столітнім М.М., яким передбачені отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги у формі гонорару та підтвердження факту наданих послуг звітом про надання правової допомоги, а також оплата наданих послуг у день отримання рахунку-фактури (а.с.87-89); 2) звіту про надання правової допомоги від 02 лютого 2024 року згідно Договору №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, з якого вбачається загальний перелік та вартість наданих адвокатом послуг, а саме: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5519561 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та подання до Устинівського районного суду Кіровоградської області позовної заяви в інтересах клієнта (10 год.) - 10000,00 грн. (а.с.18); 3) додаткової угоди №1 до Договору №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року в частині зміни найменування сторони з ТОВ «ФК Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.166); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М. (серія АІ №1855856) (а.с.168); 5) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серія КС №9422/10) (а.с.135).
В судове засідання представник позивача не з'явився. Згідно клопотання, від 26 березня 2025 року прохав провести розгляд справи без його участі (а.с.169).
На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв'язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
З наданого представником позивача звіту про надання правової допомоги вбачається сукупний розмір часу (10 годин), витраченого адвокатом Столітнім М.М. на збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та подання її до суду, вартість яких визначена в загальному розмірі 10000,00 грн..
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження вжиття адвокатом Столітнім М.М. заходів, спрямованих на самостійне зібрання доказів та документів для подання позовної заяви суду, а не надання цих доказів в його розпорядження позивачем, як клієнтом, суду надано не було; спір по справі не є складним; позовна заява містить посилання на норми чинного законодавства та усталену практику суду касаційної інстанції, що не потребувало від представника позивача проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв'язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Фінстраст Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову.
З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складення та подання позовної заяви з додатками до суду через підсистему «Електронний суд») адвоката Столітнього М.М. не можна вважати значним, тривалість такої роботи адвоката у 10 годин є завищеною, належним чином не обгрунтованою, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного представником позивача розміру витрат на правову допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №5519561 про надання споживчого кредиту від 10 лютого 2022 року в загальній сумі 51934 грн. 30 коп. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять чотири гривні тридцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в порядку розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул.Загородня, буд.№15, офіс 118/2 м.Київ, поштовий індекс 03150, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 31 березня 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова