Справа №403/492/24 провадження № 2/403/155/25
25 березня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 42556 грн. 30 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 05 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі по тексту рішення - ТОВ «Авентус Україна»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір №5495806 про надання споживчого кредиту, за яким відповідачу строком на 360 днів був наданий кредит в сумі 9000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем в заяві на отримання кредиту. Вказаний кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С134571. Згідно умов укладеного договору стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту. В період з 05 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року відповідачем здійснено оплату на рахунок первісного кредитора в сумі 1110,00 грн., які були спрямовані на погашення тіла кредиту, та 1100,00 грн. на оплату процентів. В подальшому 07 березня 2022 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіла кредиту. В межах строку кредитування позивачем були нараховані проценти за період з 05 листопада 2022 року по 03 січня 2023 року в загальній сумі 10746,00 грн. (1,99% від 9000,00 грн. за 60 днів). Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором (не здійснення ним платежів на погашення кредитної заборгованості), а також заміну у порядку укладення договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року сторони кредитора у договорі №5495806 від 05 лютого 2022 року з ТОВ «Авентус Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (назва змінена на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за основною сумою боргу - 9000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками - 33556 грн. 30 коп., а всього 42556 грн. 30 коп..
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав провести розгляд справи без його участі, зазначивши про визнання позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в сумі 42556,30 грн., пояснивши причиною наявної заборгованості відсутність роботи. Разом з тим, зазначену представником позивача суму витрат на правову допомогу в 10000,00 грн. вважав великою, обгрунтовуючи своє заперечення невідповідністю виконаної адвокатом роботи у цій справі визначеній ним сумі, а тому прохав суд зменшити розмір даних витрат (а.с.114).
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача згідно клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав суд провести розгляд цивільної справи без його участі (а.с.9 зворот).
Згідно поданого 19 лютого 2025 року клопотання прохав суд проводити судове засідання без його участі; врахувати під час розгляду справи зміну назви позивача з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та заперечував проти ухвалення судом заочного рішення (а.с.94-96).
Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від АТ «Універсал Банк» письмові докази на підтвердження: факту наявності відповідачу ОСОБА_1 платіжної картки НОМЕР_1 та факту зарахування 05 лютого 2022 року на дану платіжну карту в сумі 9000,00 грн. (а.с.12-14).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі про відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.65-66).
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ «Універсал Банк» виписку про рух коштів по рахунку, що був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 за період з 05 лютого по 08 лютого 2022 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.97).
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як товариством, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено договір №5495806 про надання споживчого кредиту (далі - Договір, кредитний договір, договір №5495806), який відповідно до положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений у формі електронного правочину шляхом направлення товариством в особистий кабінет споживача, створений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства (через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus») тексту даного договору та підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді коду - С134571, автоматично сформованого та надісланого йому товариством на зазначений ним, як клієнтом, номер мобільного телефону (пункти 1.1, 9.6, розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін») (а.с.16-21).
Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.2, 1.3, 2.1, 2.2) ТОВ «Авентус Україна» надає відповідачу ОСОБА_1 на умовах, встановлених цим Договором, кредит в розмірі 9000,00 грн. в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом двох календарних днів з моменту укладення договору (05.02.2022 або 06.02.2022), а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с.16, 17).
05 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Україна» на виконання умов Договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 9000 грн. 00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 згідно з п.п.1.3, 2.1 Договору (а.с.40-41) та підтверджується випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_2 , наданою АТ «УніверсалБанк» (а.с.113).
За змістом пунктів 1.4, 1.5.1, 1.5.2 Договору: 1) строк кредитування складає 360 днів; 2) стандартна процента ставка за користування кредитом становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; 3) знижена процента ставка становить 0,995% в день та використовується за умови, що споживач до 07 березня 2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (а.с.16).
Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: 1) детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (пункт 1.4); 2) повернення кредитної заборгованості споживачем, всі платежі та розрахунки, зазначені в цьому Договорі, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в Договорі та/або на Веб-сайті банківські рахунки Товариства в національній грошовій одиниці України - гривні (пункт 5.5).
Згідно підписаного відповідачем Додатку №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), який є невід'ємною частиною Договору (пункт 9.11), чиста сума кредиту складає 70789,50 грн., з яких 9000,00 грн. - сума кредиту, а 61789,50 грн. - проценти за користування кредитом, сума щомісячного платежу, крім першого (2686,50 грн.), складає по 5373,00 грн. (а.с.21 зворот).
Судом встановлено, що 05 лютого 2022 року відповідач по справі ОСОБА_1 також був ознайомлений з умовами кредитування шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора С134571 паспорту споживчого кредиту (а.с.38-39).
25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, за яким фактор зобов'язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб - боржників, зазначених в Реєстрі боржників, що формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (пункти 1.1 та 1.2) (а.с.43-47).
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу був підписаний його сторонами 25 вересня 2023 року (а.с.53, 54).
Як вбачається із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №5495806 на загальну суму заборгованості 31810,30 грн., з яких сума основного боргу складає 9000,00 грн., заборгованість за відсотками - 22810,30 грн. (а.с.55).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5495806 загальна сума заборгованості відповідача за період з 05 лютого 2022 року (дата видачі кредиту) по 16 січня 2023 року складає 31810 грн.00 коп., з яких: прострочене тіло - 9000,00 грн., прострочені відсотки - 22810,30 грн. (а.с.22-37).
Позивачем до суми заборгованості за наданим кредитом була включена заборгованість за процентами, нарахованих позивачем за період з 05 листопада 2022 року по 03 січня 2023 року в сумі 10746,00 грн., з розрахунку 1,99% в день від суми кредиту 9000,00 грн., враховуючи відсутність такого нарахування попереднім кредитором в межах строку кредитування.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 05 лютого 2022 року кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом (повністю або частково) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
10 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.115-116).
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що договір №5495806 про надання споживчого кредиту від 05 лютого 2022 року був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора: С134571, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавців за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразових ідентифікаторів у виді смс-повідомлення, укладення кредитних договорів було б технічно неможливим.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.
Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису договору №5495806 за допомогою одноразового ідентифікатора С134571 суду надано не було.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що згідно умов укладеного відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №5495806 від 05 лютого 2022 року, останній отримав від ТОВ «Авентус Україна» в якості кредиту грошові кошти в сумі 9000 грн.00 коп., однак своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення кредиту та сплати щоденних процентів за користування ним не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 03 січня 2023 року в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 42556 грн. 00 коп., з яких: 9000 грн. 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 33556 грн. 30 коп. - заборгованість за процентами.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам Договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 0,995% в день (п.1.5.2 договору), що становить 89,55 грн. (0,995% від 9000,00 грн.) до 24 лютого 2022 року та в подальшому з 01 травня 2022 року за стандартною процентною ставкою 1,99% в день (п.1.5.1 договору), що становить 179,10 грн. (1,99% від 9000,00 грн.) в межах строку кредиту (360 днів), визначеного в п.1.4 Договору.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту №5495806 від 05 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем, а також договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Фінстраст Капітал» права вимоги заборгованості за договором №5495806 від 05 лютого 2022 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цих договорів розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредитної заборгованості (13.05.2022 - 50,00 грн.,15.07.2022 - 50,00 грн.,16.08.2022 - 50,00 грн., 22.08.2022 - 50,00 грн., 23.09.2022 -50,00 грн., а всього на загальну суму 1110,00 грн.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №5495806 від 05 лютого 2022 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом), право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 березня 2023 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 42556 грн.30 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 10000,00 грн..
На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору про надання правничої допомоги №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як клієнтом, та адвокатом Городніщевою Є.О., яким передбачені отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги у формі гонорару та підтвердження факту наданих послуг згідно з Актом про надання правничої допомоги, а також оплата наданих послуг протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили (а.с.63-65); 2) акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно зазначеного вище договору, з якого вбачається перелік та вартість наданих адвокатом послуг: зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів (1 год.) - 1000,00 грн.; аналіз практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви (1 год.) - 1000,00 грн.; оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту (3 год.) - 3000,00 грн.; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5495806, подання позовної заяви до суду, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів (4 год.) - 4000,00 грн.; підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях (1 год.) - 1000,00 грн. (а.с.66); 3) рахунку на оплату №4418-06/09-2024 від 06 вересня 2024 року на суму 10000,00 грн. (а.с.67); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» адвокатом Городніщевою Є.О. (серія АІ №1694264) (а.с.11); 5) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серія ЗР №21/3145) (а.с.11а).
В судове засідання представник позивача не з'явилась. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині прохала провести розгляд справи за її відсутності та стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (а.с.9 зворот).
Відповідачем ОСОБА_1 у поданій до суду письмовій заяві від 25 березня 2025 року викладені заперечення проти зазначеної представником позивача суми витрат на правничу допомогу з огляду на невідповідність їх розміру виконаній адвокатом роботі, з урахуванням чого цей розмір підлягає зменшенню.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв'язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). З наданого представником позивача Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вбачається витрата адвокатом Городніщевою Є.О. часу (1 година) на аналіз практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного при підготовці позовної заяви. З огляду на викладене, враховуючи норми чинного законодавства України та усталену практику суду касаційної інстанції зі спірних правовідносин, що не потребувало від представника позивача проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв'язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, а також час, витрачений адвокатом Городніщевою Є.О. на підготовку позовної заяви (4 години), включення представником позивача до розміру витрат на правничу допомогу вартості 1 години часу (1000,00 грн.) на аналіз судової практики, норм чинного законодавства, суд вважає необгрунтованим та таким, що не відповідає критерію необхідності, а тому виключає його із визначеної представником позивача суми витрат на правничу допомогу. Крім того, за змістом п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч.3 ст.177 ЦПК України до позовної заяви у разі необхідності додаються клопотання та заяви позивача про витребування доказів тощо.
Враховуючи наведені правові норми, подання позовної заяви з додатками та клопотання про витребування доказів через підсистему «Електронний суд», а також аналіз наданих клієнтом документів, вартість яких представником позивача була включена до інших наданих нею послуг, суд приходить до висновку, що обсяг юридичної та технічної роботи адвоката Городніщевої Є.О. при оформленні додатків до позовної заяви та підготовці адвокатського запиту, не можна вважати самостійним видом виконаної нею роботи, оскільки він повністю охоплюється змістом роботи, пов'язаної з аналізом наданих позивачем документів, підготовкою позовної заяви про стягнення заборгованості та клопотання про витребування доказів, вартість витраченого часу на виконання яких була визначена адвокатом окремо.
Крім того, тривалість витраченого представником позивача часу (3 години) на оформлення додатків до позовної заяви не відповідає критерію складності виконаної роботи та критерію розумності, не є обгрунтованою в контексті обставин цієї справи.
За вказаних обставин суд виключає із визначеної представником позивача суми витрат на правничу допомогу вартість часу (3000,00 грн.) на оформлення додатків до позовної заяви та підготовку і направлення адвокатського запиту.
З огляду на відсутність участі представника позивача в судових засіданнях та не надання нею будь-яких доказів на підтвердження дій, спрямованих на підготовку до участі в них, суд вважає безпідставним включення адвокатом Городніщевою Є.О. до витрат на правничу допомогу вартості цих послуг 1000,00 грн. за 1 годину, а тому вартість цих послуг не підлягає оплаті за рахунок відповідача. Отже, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи та реальність наданих адвокатських послуг, а також подані відповідачем ОСОБА_1 заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності, суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного представником позивача розміру витрат на правову допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (шляхом виключення із 10000,00 грн. витрат на: аналіз практики та правових позицій Верховного Суду, ознайомлення і аналіз норм чинного законодавства - 1000,00 грн. (1 год.); оформлення додатків до позовної заяви, підготовки та направлення адвокатського запиту - 3000,00 грн. (1000,00 грн. х 3 год.); підготовку до судових засідань та участь в судових засіданнях - 1000,00 грн. (1 год.)).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №5495806 про надання споживчого кредиту від 05 лютого 2022 року в загальній сумі 42556 грн. 30 коп. (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість гривень тридцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в порядку розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул.Загородня, буд.№15, офіс 118/2 м.Київ, поштовий індекс 03150, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 31 березня 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова