31.03.2025
Справа № 401/805/25 Провадження № 1-кп/401/218/25
31 березня 2025 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв'язку з особистим кабінетом захисника обвинуваченого та ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121070000004 від 02 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 днів. В обґрунтуванні клопотання посилається на те, що є наявні ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Обвинувачений не працюючий, постійного джерела заробітку немає, немає постійного роду занять. В зв'язку з чим, менш м'які види запобіжних заходів не доцільно застосовувати.
Захисник в судовому засіданні відніс дане клопотання на розсуд суду.
Обвинувачений в судовому засіданні проти даного клопотання не заперечував.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, що спричинило смерть потерпілого. Ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце на час обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не змінилися та не відпали, що свідчить про його суспільну небезпечність.
При цьому, такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання, не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду на першу вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки не встановлено хто є власником квартири, де останній проживав та чи дає він згоду на те, щоб ОСОБА_5 виконував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у належній йому власності.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З метою запобігання вказаних ризиків, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летелье проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув'язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, мається лі суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.
Продовження строків тримання під вартою під час розгляду кримінального провадження у суді не позбавляє сторін кримінального провадження права у будь який час звернутися до суду із відповідним клопотанням про продовження, зміну або скасування запобіжного заходу.
На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись: ст. ст. 2, 7, 22, 26, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 392 КПК України, суд,
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, який обраховувати з 31 березня 2025 року по 29 травня 2025 року включно.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1