Справа № 392/1884/24
Провадження № 2/392/261/25
про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя Назаренко К. П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7428493 від 31.12.2023 в розмірі 3'359,26 гривень та договором позики № 4377633 від 03.11.2023 в розмірі 24'662,99 гривень, право вимоги за якими на підставі договорів факторингу перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»).
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 26.02.2025 о 14:45.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Всі адреси учасників процесу наведені у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.09. Вимога дотримання відповідної форми також закріплена у ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1), п. 5.6: «Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.
Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування)».
З досліджених матеріалів справи встановлено, що неналежна форма вказування поштових адрес є системною позицією позивача (фірмові бланки, інші заяви до суду, адреси в договорах тощо наводяться в традиції СРСР).
На 33-му році Незалежності, 15му році запровадження міжнародного стандарту вказування адрес, 10му році російської агресії та 3му році широкомасштабного вторгнення, продовжувати дотримуватися імперської традиції адресації є не лише порушенням правил, а й глибоко неетичною поведінкою. Тож фактично невиконаною є вимога п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України щодо вказування у позовній заяві місцезнаходження або місця проживання (перебування) учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Наразі позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які нею об'єднано неоднорідні та не похідні вимоги, а саме: стягнення заборгованості за кредитним договором № 7428493 від 31.12.2023 в розмірі 3'359,26 гривень та договором позики № 4377633 від 03.11.2023 в розмірі 24'662,99 гривень.
Суд роз'яснює, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).
Водночас суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні зазначених позовних вимог. Проте розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи.
Однак, якщо позивач вбачає раціональні підстави розгляду таких вимог саме в одному провадженні, то має обґрунтувати суду таку необхідність.
Згідно з положеннями п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3'028 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду, позивач повинен був сплати судовий збір у розмірі 6'056 грн за 2 заявлені окремі позовні вимоги. При виправлені недоліків і поданні до суду позовної заяви у новій редакції, позивачу слід визначитися і або подати позов з меншою кількістю неоднорідних позовних вимог, або належно обґрунтувати раціональні підстави розгляду таких вимог саме в одному провадженні та оплатити судовий збір у відповідному розмірі.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
В позовній заяві не викладено обставин та не надано доказів щодо нарахування відсотків первісними кредиторами (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів») з посиланням на умови кредитних договорів та не викладено обставин з посиланням на докази (розрахунок заборгованості) по усім складовим кредитного боргу (тіла кредиту, відсотків та комісії), з відображенням даних про внесення платежів відповідачем первісним кредиторам, тобто до відступлення права вимоги новому кредитору (ТОВ «ФК «ЄАПБ»). Виклад таких обставин з посиланням на умови договору та письмові докази є обов'язковим у кредитних справах, оскільки новий кредитор не звільняється від обов'язку доведення суми заборгованості, право на яку перейшло до нього та про стягнення якої він просить.
Таким чином, представнику позивача необхідно викласти обставини, з посиланням на докази та умови кредитного договору щодо періоду та відсоткової ставки, а також юридичної природи відсотків (за користування кредитом, за прострочення виконання зобов'язання, пеня тощо), які визначені позивачем.
Також представником позивача не викладено обставин та не надано докази щодо неналежного виконання (невиконання) відповідачем грошового зобов'язання, не зазначено обставини та не надано доказів скільки коштів та коли були ним внесені на виконання кредитного зобов'язання, що може бути відображено в розрахунку заборгованості, складеному кредитодавцем на день відступлення права вимоги.
Позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують надання первісними кредиторами (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів») грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 , і, відповідно, до неї не додано докази, що підтверджують надання грошових коштів.
Ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція).
Пунктом 37 Розділу ? Інструкції встановлено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов?язковий реквізит - призначення платежу.
Відповідно до пункту 41 Інструкції, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Крім того, Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі № 922/496/17 та у постанові від 19 січня 2019 року у справі № 905/1057/18 звернув увагу на обов'язковість правильного оформлення платіжного документу, який підтверджує сплату судового збору та вказав, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Також згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Проте, у платіжній інструкції кредитового переказу коштів № 84988 від 15.10.2024, яка долучена позивачем до позову, у реквізиті «Призначення платежу» зазначено: «101 Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ»,Маловисківський районний суд Кіровоградської області№10478». При цьому, прізвище відповідача, до якого позивач звертається з позовними вимогами, у цій платіжній інструкції не вказане.
Отже інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позову до відповідача ОСОБА_1 позивачем сплачено судовий збір, відсутня, тому суд дійшов висновку, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Оскільки подана заява не відповідає вимогам закону, суд вважає, що її слід залишити без руху і надати строк позивачеві для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду нову редакцію позовної заяви з додатками, які не додані з попередньо редакцією заяви, в необхідній кількості екземплярів (відповідно до кількості учасників) з виправленими недоліками.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у п'ятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя К. П. НАЗАРЕНКО