31.03.2025
ЄУН 389/3550/24
Провадження №2/389/834/24
Ухвала
іменем України
31 березня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Я.П.,
провівши в режимі відеоконференції підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
з участю: представника відповідачки - адвоката Бібленко Ю.Г.,
встановив:
ОСОБА_1 03.10.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження в цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
Главою 7 розділу І ЦПК України визначено, що судові виклики та повідомлення здійснюються судовими повістками про виклик та судовими повістками-повідомленнями. Порядок виклику та вручення судових повісток визначено ст.128, 130 ЦПК України.
Через відсутність належного державного фінансування поштова кореспонденція Знам'янського міськрайонного суду в судових справах не відправлялася у зв'язку з відсутністю поштових марок, що підтверджується актами, зокрема за №11 від 29.01.2025 та №38 від 06.03.2025.
За викладених причин, повідомити позивача ОСОБА_1 особисто про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за зазначеною ним адресою проживання, не представлялося можливим.
Разом з цим, про дату, час і місце проведення всіх засідань в цій справі позивач повідомлений через свого уповноваженого представника в порядку ч.5 ст.130 ЦПК України.
Так, згідно з ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки цій особі.
Згідно з ордером на надання правничої допомоги серії АЕ №1321396 від 30.09.2024 представником позивача є адвокат Кафтасьєва Г.В.
Проте, у підготовчізасідання, призначені судом на 06.03.2025 та 31.03.2025, представник позивача не з'явилася, хоча про дату, час і місце їх проведення повідомлена належним чином, в порядку ч.ч.6, 8 ст.128 ЦПК України. Судові повістки про виклик у вказані підготовчі засідання доставлені адвокату Кафтасьєвій Г.В. до її електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками, роздрукованими на звороті цих судових повісток.
Будучи повідомленою про підготовче засідання, призначене на 06.03.2025, представник позивача - адвокат Кафтасьєва Г.В. у таке не з'явилася, подавши письмове клопотання про його відкладення через свою хворобу та з проханням без її участі судове засідання не проводити. При цьому, належних доказів цьому представник позивача не надала.
В свою чергу, в дане підготовче засідання, призначене на 31.03.2025, представник позивача також не з'явилася, при цьому про причини неявки суд не повідомила,заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача суду не надала.
Водночас, ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Згідно з ч.5 ст.14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
В свою чергу, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст.131 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
Поважність причини неявки позивача (його представника) враховується при першій неявці. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (його представника) до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач (його представник) не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача (його представника) і у випадку повторної неявки позивача (його представника), якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача (його представника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Причина повторної неявки в судове засідання не має правового значення для застосування положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц та від 28.03.2023 у справі №711/7486/19.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача та його представника вдруге поспіль про підготовчі засідання, їх неявка у такі, відсутність в справі заяв про розгляд справи за їх відсутності, позбавляє суд можливості проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене та враховуючи, що в порядку ч.5 ст.130 ЦПК України позивач повідомлений про розгляд справи шляхом сповіщення його представника, однак представник позивача, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи на офіційну електронну адресу (електронний кабінет) в порядку ч.5 ст.14, ч.6 ст.128 ЦПК України, повторно без поважних причин не з'явилася у підготовчі засідання, а також не надала суду заяву щодо розгляду справи за її відсутності, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, тому суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу позивача на положення ч.2 ст.257 ЦПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися повторно з даним позовом до суду. Таким чином, право на доступ позивача до суду не є порушеним.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 12, 13, 44, 131, 200, 211, 223, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва