Справа № 350/1616/24
Номер провадження 2-о/350/58/2025
28 березня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
присяжних Дяків І.Б., Депутата І.І.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника Калуської РДА Дирів І.О.,
провівши закрите судове засідання у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про усиновлення дітей,-
установив:
І.Стислий виклад позицій учасників справи
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив суд визнати його усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Змінити дітям по-батькові, залишивши без змін прізвище, ім'я, дату, місяць, рік та місце народження. Записати його батьком дітей, та зобов'язати органи РАЦС внести відповідні зміни в актових записах про народження дітей та видати нове свідоцтво про їхнє народження.
Свої заявлені вимоги мотивує тим, що 26.12.2023 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . Разом з ними проживають діти його дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька ОСОБА_6 здійснено відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 26.03.2024 ОСОБА_6 позбавлений батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Між ним та дітьми його дружини сформувалися доброзичливі та тісні взаємовідносини, діти вважають його своїм батьком. Одружившись з ОСОБА_2 , він хоче створити міцну та щасливу сім'ю, тому бажає усиновити дітей. Тому враховуючи все вище викладене просить його заяву задовольнити.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі розгляд якої постановлено провести в порядку окремого провадження в закритому судовому засіданні.
28.03.2025 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
ІІІ. Пояснення учасників процесу
В судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав. Додатково пояснив, що матеріально утримує ОСОБА_2 та її дітей. У випадку позитивного рішення про усиновлення, він, як батько трьох неповнолітніх дітей матиме право на відстрочку від мобілізації. ТЦК та СП не дає офіційну відстрочку у зв'язку з інвалідністю однієї дитини, тому є необхідність усиновити трьох дітей, що дась йому змогу вільно працювати.
ОСОБА_2 в судовому засіданні дала згоду на усиновлення її неповнолітніх дітей заявником та пояснила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ним. ЇЇ діти, проживають разом з нею та заявником однією сім'єю. Вона, вважає, що заявник буде добрим батьком дітей, оскільки на даний час він, надає матеріальне утримання, матеріально забезпечений, отже може надати дітям відповідне утримання та виховання.
Представник зацікавленої особи, у судовому засіданні проти усиновлення дітей заявником не заперечила, вважає що таке усиновлення є в інтересах дітей, які будуть мати батька.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.5,19, 20, 21).
ОСОБА_2 надала письмову згоду, засвідчену та зареєстровану приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабич В.Л. 02.09.2024 року за №1483, на усиновлення ОСОБА_1 її дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.8).
Відповідно до рішення Рожнятівського районного суду від 26.03.2024 батько дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 позбавлений батьківських прав (а.с.9-12).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 05 вересня 2024 року №00046833797 відомості про батька ОСОБА_5 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.22-23).
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив суд визнати його усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Змінити дітям по-батькові, залишивши без змін прізвище, ім'я, дату, місяць, рік та місце народження. Записати його батьком дітей, а попередні відомості про батька дітей з актового запису вилучити.
Згідно висновку №489/01-17/04 від 13.09.2024 складеного на підставі доданих до заяви документів, проведеної співбесіди із заявником та обстеживши житлово-побутові умови дитини, орган опіки та піклування Калуської районної держадміністрації, вважає, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_1 , може бути усиновлювачем дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та усиновлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дітей (а.с.31-33).
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно положень ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтями 3, 4, 5, 7 СК України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Як передбачено ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст.6 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Відповідно до ст. 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Згідно зі ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Статтею 224 СК України визначено обставин, що мають істотне значення для справи, які враховує суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Вказаною нормою також передбачено, що при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Відповідно до частини другої статті 311 ЦПК України, до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров'я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом.
У статті 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, проголошено, що компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини.
У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.
Згідно з частинами першою - третьою статтею 10 цієї Конвенції Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім'ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.
Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:
a) особистості, стану здоров'я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;
b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;
c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення;
d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;
e) особистості, стану здоров'я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;
f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.
Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом. Воно повинно здійснюватися настільки, наскільки це є практично можливим, соціальними працівниками, які мають кваліфікацію в цій сфері завдяки своїй професійній підготовці та власному досвіду.
Пленумом Верховного Суду України в абз. першому п. 6 своєї постанови від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (із змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду України №20 (v0020700-08 від 19.12.2008). Так, вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.ч. 1-3 ст. 218 СК України (2974-14) щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
VІ. Мотивована оцінка і висновки суду
Вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно наданих в судовому засідань пояснень заявником ОСОБА_1 рішення суду про визнання його усиновлювачем трьох неповнолітніх дітей необхідне для подальшого набуття права на відстрочку від призову на військову службу. Дані обставини, на переконання суду, свідчать про намагання позивача здобути статус, передбачений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації.
Так само, вищевказаною обставиною спричинено визнання ОСОБА_2 заявлених вимог, оскільки остання є дружиною ОСОБА_1 , та беззаперечно зацікавлена у використані своїм чоловіком можливості отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому її пояснення в судовому засіданні, судом не приймаються, оскільки вони не відповідають якнайкращим інтересам дітей.
Висновок про доцільність усиновлення дітей заявником та відповідність його інтересам дітей, має рекомендаційний характер є поверхневим та однобічним, не достатньо обґрунтованим у призмі з'ясування якнайкращих інтересів дітей, при цьому справжні мотиви подачі даної заяви ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наданих доказів недостатньо, для обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 прагне в належний спосіб виконувати батьківські обов'язки по відношенню неповнолітніх дітей заінтересованої особи ОСОБА_2 , а усиновлення відповідає інтересам саме дітей, тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 259, 263 - 265, 268, 273, 284, 313, 314 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про усиновлення дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01.04.2025.
Головуючий:
Присяжні: