Справа № 346/6910/24
Провадження № 1-кс/346/346/25
31 березня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Слідчий суддя ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 21.03.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024091180000600 від 24.08.2024 року за ч. 1 ст.205-1 КК України,-
26.03.2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаною скаргою, в якій зазначає, що за її заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді відкрито вищевказане кримінальне провадження. В цій заяві вона вказувала, що на сесії Коломийської міської ради 24.02.2022 року прийнято рішення № 1875-28/2022 «Про реорганізацію Коломийського ліцею № 6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийської міської ради Івано-Франківської області» (далі - ліцей № 6), яким затверджено склад ліквідаційної комісії, а її обрано її головою. З цього часу майно, документація, фінансова звітність, особисті справи працівників, їх трудові книжки та їх штат являються її відповідальністю як керівника юридичної особи та голови ліквідаційної комісії. Останньою 06.09.2022 року виявлено викрадення вищеперерахованої обов'язкової номенклатури документації строгої звітності навчального закладу, викликано оперативну групу та протокольно зафіксовано факт викрадення документів, подано заяву про відкриття кримінального провадження за даним фактом та на підставі ухвали слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 13.10.2022 року відкрито відповідне кримінальне провадження за ст. 356 КК України.
Як з'ясувалося пізніше, 31.08.2022 року директором ліцею № 9 Коломийської міської ради ОСОБА_5 видано наказ №239-к «Про зарахування працівників Коломийського ліцею № 6 імені Героя України ОСОБА_6 до штатної чисельності Коломийського ліцею № 9», в якому міститься посилання на подання ліцею № 6 від 31.08.2022 року № 02-12/215 про зарахування в штатну чисельність Коломийського ліцею № 9 педагогічного колективу та техпрацівників цього навчального закладу. Керівником ліцею № 9 самовільно прийнято рішення про архівування всіх перерахованих документів ліцею № 6 в очолюваний нею заклад освіти. Після неодноразових інформаційних запитів та звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заявниця отримала відповідь, де на копії даного подання ліцею №6 відсутній її підпис як керівника навчального закладу та він ніким не завізований, тобто документ, який ліг в основу наказу № 239-К від 31.08.2022 року, сфальсифіковано. Г. Пасічною значно пізніше додано акт передачі вищеперерахованих документів, підписаний працівниками ліцею № 6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких вона як керівник діючого навчального закладу та голова ліквідаційної комісії не уповноважувала підписувати жодні акти та проводити будь-які дії. На час підписання вказаного акту його підписанти перебували в штатному розписі ліцею № 6. Під час проходження процедури реорганізації останнього, ліцей № 9 не мав жодного відношення до штату працівників ліцею № 6 до завершення його процедури реорганізації. Згідно з даними витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.01.2023 року державним реєстратором внесено записи про припинення юридичної особи ліцею № 6 та про правонаступництво ліцею № 9, відповідно 04.01.2023 року о 08:15 год. та 04.01.2023 року о 08:17 год., тобто наказ № 239-К від 31.08.2022 року видано безпідставно за особистою ініціативою директора ліцею № 9, всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки опорного закладу освіти - ліцею № 9 станом на 07.10.2022 року не існувало, в переліку наказу управління освіти міської ради № 127/од від 07.10.2022 року він відсутній.
Вона також не ініціювала та не підписувала жодної заяви про погодження на перевід на роботу в інший начальний заклад освіти зазначеним працівникам ліцею № 6, адже останній перебував в статусі юридичної особи, мав діючий штатний розпис, отримував державне фінансування у виді субвенції, яка перераховувалась на його рахунки.
Постановою слідчого Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 21.03.2025 року вдруге закрито вищевказане кримінальне провадження. Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова не містить належного мотивування та в ній не викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлють її закриття, слідчі дії проведено поверхнево, нехтуючи принципом повного, об'єктивного та неупередженого розслідування, зокрема, без додаткових опитувань та регагування на надані нею докази вини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які самовільно створили незаконний документ, що призвело до дезорганізації діяльності ліцею № 6; в ній відсутня причинно-наслідкова складова слідчих дій, а містяться аргументи її немотивованої поведінки як керівника навчального закладу, невиконання нею посадових обов'язків та вказівок керівництва, однак, документів щодо застосування відносно неї дисциплінарних стягнень не має; у проведенні перехресного допиту осіб з метою з'ясування спірних моментів їхніх пояснень їй відмовлено; не задоволено її клопотання про надання їй статусу потерпілої, незважаючи на переконливі аргументи, що певними протиправними діями посадових осіб Коломийської міської ради їй спричинено значну матеріальну, моральну та фізичну шкоду. Крім того, в постанові слідчий, не перевіривши інформації, вказує, що 29.01.2025 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відмовлено в задоволенні її позову щодо оскарження вищевказаного рішення Коломийської міської ради від 24.02.2022 року, що не відповідає дійсності, оскільки станом на 25.03.2025 року вказана справа перебуває в провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду, тобто демонструючи упередженість до неї. Вважає, що в основу наказу № 239-К від 31.08.2022 року внесено сфальсифіковану інформацію, посилання на вищевказане подання ліцею № 6. Неправочинний акт в складі комісії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відмову від підписання подання ліцею № 6 є їх самовільною дією, складений без дати, місця та осіб, які уповноважили їх з числа працівників ліцею, під тиском певних посадових осіб, прізвища яких мав виявити слідчий під час проведення досудового розслідування, що підпадає під ознаки ч.1 ст. 205-1 КК України. Тому заявниця просить скасувати зазначену постанову, направити справу до Коломийського РВП, зобов'язавши вжити заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Заявник в судовому засіданні подану скаргу підтримала із зазначених підстав, а також вказала, що досудове розслідування проведено поверхнево, без проведення всіх слідчих дій, не з'ясовано з чиєї ініціативи підписано вищевказаний акт, який не містить її підпису, а також хто саме уповноважував вказаних осіб на його підписання, оскільки будь-якого наказу щодо їх уповноваження вона не видавала, а повноваження у ОСОБА_7 як голови комісії з припинення діяльності юридичної особи - ліцею №6 виникли з жовтня, а не з серпня 2022 року, тобто всі дії, здійснені до реєстрації припинення ліцею №6, а саме до січня 2023 року, вважає нечинними. Тому просить скасувати вказану постанову.
Слідчий в судовому засіданні просить в задоволенні скарги відмовити, оскільки досудове розслідування проведено повно та всебічно. Вказані особи, які є заступниками директора, не складали жодного акту щодо передачі майна, а лише засвідчили факт відмови 31.08.2022 року від підпису ОСОБА_3 відповідного клопотання про зарахування в штатну чисельність ліцею №9 працівників ліцею № 6 для завершення процедури припинення юридичної особи ліцею № 6, що не вимагало надання їм відповідних повноважень.
Дослідивши доводи, викладені в скарзі, і які містяться в матеріалах кримінального провадження, що надійшли від органу досудового розслідування, заслухавши вказаних учасників,приходжу до висновку, про наявність достатніх підстав для прийняття рішення.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Встановлено, що слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091180000600, внесеному до реєстру досудових розслідувань 24.08.2024 року за ч.1 ст.205-1 КК України за заявою ОСОБА_3
21.03.2025 року слідчим винесено постанову про закриття даного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_3 вказує про те, що працівники ліцею № 6 імені Героя України ОСОБА_6 та ОСОБА_10 як підписанти неправомірного документу умисно створили незаконний документ. Проте, встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підписали акт, складений про те, що ОСОБА_3 , директор Коломийського ліцею № 6 імені Героя України ОСОБА_6 , голова ліквідаційної комісії, відмовилась підписувати 31.08.2022 року клопотання про зарахування в штатну чисельність Коломийського ліцею № 9 всіх працівників Коломийського ліцею № 6 для завершення процедури припинення юридичної особи шляхом приєднання до Коломийського ліцею № 9 у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 штучним шляхом створювала перешкоди для реорганізації ліцею № 6 та не підписувала жоден із необхідних документів, будучи головою ліквідаційної комісії; відповідно до рішення Коломийської міської ради від 06.10.2022 року № 2185-36/2022-36 з метою завершення процедури реорганізації Коломийського ліцею № 6, керуючись Цивільним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядуванняв Україні», міська рада вирішила її рішення від 24.02.2022 року № 1875-28/2022 «Про реорганізацію Коломийського ліцею № 6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийської міської ради Івано-Франківської області» викласти в новій редакції, а саме виключити зі складу представників юридичної особи вказаного ліцею № 6, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, - ОСОБА_3 та уповноважити ОСОБА_10 на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних записів, яка пізніше подала документи для внесення до вказаного Реєстру відповідних записів, та діяли вони відповідно до вищезазначеного рішення Коломийської міської ради від 24.02.2022 року № 1875-28/2022, яке на даний час хоча і оскаржувалось, проте згідно з рішенням Івано-Франківського окружного суду є чинним (а.с.42-45).
В постанові вказано, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підписали акт, складений про відмову підписувати клопотання ОСОБА_3 про зарахування в штатну чисельність ліцею № 9 всіх працівників ліцею №6; даний акт не містить жодних неправдивих відомостей, оскільки саме ОСОБА_3 , будучи допитаною в якості свідка 09.12.2024 року, вказала, що отримавши відповідь з ліцею №9 ОСОБА_12 , на копії подання не має її підпису як керівника навчального закладу, де його дійсно не було, а також, що вона не підписувала інвентаризацію, оскільки не було бухгалтера і був неправильний розрахунок, та акт-прийому передачі, оскільки ліцей № 6 ще існував та не був реорганізованим, тобто дане клопотання не було єдиним документом, який ОСОБА_3 не підписувала та дає підстави вважати, що даний акт складений у зв'язку з тим, що остання відмовилася підписувати вищевказане клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст.205-1 КК України настає за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.
Згідно зі ст. 205-1 КК України, основний безпосередній об'єкт цього злочину - встановлений законом порядок реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Предмет злочину - документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Згідно з поданням від 31.08.2022 року № 02-12/215 директору Коломийського ліцею № 9 ОСОБА_13 у зв'язку з реорганізацією Коломийського ліцею № 6 відповідно до рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 24.02.2022 року № 1875/2022 «Про реорганізацію Коломийського ліцею № 6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийської міської ради Івано-Франківської області», наказу управління освіти «Про організацію виконання рішень міської ради щодо реорганізації закладів освіти» від 29.08.2022 року № 106/од просить зарахувати в штатну чисельність Коломийського ліцею № 9 працівників Коломийської ліцею № 6, дане подання складене від імені заявниці як директора ліцею №6 та не підписане нею (а.с.18-21).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 31.08.2022 року складено акт про те, що ОСОБА_3 як директор Коломийського ліцею № 6 та як голова ліквідаційної комісії відмовилась підписувати 31.08.2022 року клопотання про зарахування в штатну чисельність Коломийського ліцею № 9 всіх працівників Коломийського ліцею № 6 для завершення процедури припинення вказаної юридичної особи шляхом приєднання до Коломийського ліцею № 9. Даний акт складено в присутності членів комісії: заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_10 , заступника директора з навчально-виховної роботи, (початкові класи) ОСОБА_11 , заступника директора з господарської роботи ОСОБА_14 , про що свідчать підписи цих осіб. Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_3 відмовилась підписувати цей акт, не назвавши причини.
На виконання листа СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 05.12.2024 року № 37159-2024 управлінням освіти Коломийської міської ради надано завірені належним чином копії документів, на підставі яких внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме до складу Коломийського ліцею № 9 Коломийської міської ради входить Коломийська філія №6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийської міської ради (а.п. 42-131).
В матеріалах кримінального провадження також міститься копія рішення Івано-Франківського окружного суду від 29.01.2025 року (справа №300/4679/22), згідно з яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Коломийської міської ради, треті особи: Коломийський ліцей №9, Управління освіти Коломийської міської ради, про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення міської ради № 1875-28/2022 від 24.02.2022 року, відмовлено (а.п. 144-150).
Заявник вказує, що процедуру реорганізації ліцею № 6 проведено з порушенням чинного законодавства, враховуючи незаконність наказу ліцею №9 від 31.08.2022 року № 239-К, в якому міститься посилання на подання ліцею №6, а непровочинний акт в складі комісії вказаних працівників про відмову від підписання подання подання ліцею №6 є самовільною їх дією, без надання їм відповідних повноважень та сфальсифіковано.
Однак, слідчим суддею встановлено, що даний наказ був створений на підставі подання директора Коломийського ліцею № 6 ОСОБА_3 , яке хоча не підписане директором, однак, було складено акт про відмову від його підпису директором вказаного ліцею, тобто заявником, що свідчить про відмову заявника від виконання своїх прямих обов'язків як голови ліквідаційної комісії (а.с. 15-22).
Таким чином, з оскаржуваної постанови вбачається, що висновки слідчого ґрунтуються на зібраних під час здійснення досудового розслідування доказах, а саме на допитах свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також інших матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою і свідчать про об'єктивність та законність висновків слідчого щодо відсутності в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на яких вказує заявниця у заяві про вчинення злочину, складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України (а. с. 42-45, а.п. 161-166).
Заявник також вказує, що слідчим ОСОБА_4 залишено поза увагою її чисельні клопотання про проведення слідчих дій. Однак, відповідно до ч.1, 2 ст.22 КК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено в узагальненні ВССУ від 12.01.2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно з ч. 5 ст.40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Слідчим суддям необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак, воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Водночас, слід зважати і на те, що бездіяльність стосовно відсутності належного реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових) дій, може бути предметом оскарження лише тоді, коли скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись з відповідним клопотанням до слідчого.
Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема як рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Тобто, у разі незгоди з діями та/або бездіяльністю слідчих у вказаному кримінальному провадженні, заявник мала право оскаржити такі дії та/або бездіяльність в порядку ст. 303 КПК України.
Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, в тому числі після скасування на підставі ухвали слідчого судді від 08.01.2025 року постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 18.12.2024 року, в ньому відсутні будь-які клопотання ОСОБА_3 про вчинення слідчих дій.
Таким чином, на підставі наведеного слідчим суддею встановлено, що здійснене слідчим досудове розслідування та винесення за його наслідками оскаржуваної постанови відповідають вимогам ч.2 ст.9 КПК України, які передбачають, що орган досудового розслідування зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому слідчий суддя вважає, що доводи заявника про незаконність оскаржуваної постанови зводяться до її незгоди із цим рішенням. Нею не доведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові, а також не зазначено будь-яких істотних обставин, які би вплинули (могли вплинути) на прийняття слідчим рішення за наслідками проведення розслідування, і що саме ці обставини залишилися поза увагою слідчого. Отже, вжиті слідчим заходи слідчий суддя вважає достатніми для прийняття рішення про закриття даного кримінального провадження, в тому числі за наслідками перевірки всіх обставин, які виклала заявник у вказаній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення знайшли своє відображення в ст. 17 КПК України, якою також встановлено, що винуватість особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою.
Відповідне тлумачення принципу поза розумним сумнівом наведене в постанові ККС Верховного Суду від 23.06.2020 року №159/3738/16.
Виходячи з обставин кримінального провадження під час досудового розслідування не встановлено складу кримінального правопорушення. Оскаржувана постанова слідчого є достатньо вмотивованою і містить спростування усіх суттєвих доводів заявника про наявність складу кримінального правопорушення, а також обґрунтовані висновки про наявність достатніх підстав, які виключають можливість подальшого проведення досудового розслідування у даному провадженні і обумовлюють його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного відсутні підстави для скасування даної постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Вимога ОСОБА_3 про направлення справи до Коломийського РВП задоволенню не підлягає з огляду на те, що вона не направлялися слідчим після винесення оскаржуваної постанови на зберігання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 303, 305 -307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні скаргиОСОБА_3 про скасування постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2024 року за № 12024091180000600 за ч. 1 ст.205-1 КК України, що винесена 21.03.2025 року слідчим СВ Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 01.04.2025 року о 08:50 год.
Слідчий суддя : ОСОБА_1