Справа №172/484/24
Провадження № 1-кп/191/137/24
25 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні їм запобіжного заходу.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вирішенні клопотання поклалися на суд.
Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію обвинувачених.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступних висновків.
Частинами 1 та 2 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення..
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст.177 КПК України, підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, можливість впливу на потерпілого та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до них даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, при цьому судовий розгляд кримінального провадження триває, допитаний лише один свідок, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі.
З урахуванням вищезазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченим діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинувачених іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити їм строк тримання під вартою.
Також варто зазначити, що суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останніх, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину також є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
керуючись ст. 177, 183, 217, 331, 334, 369-372 КПК України, суд
задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23.05.2025 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23.05.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 28.03.2025 року.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3