Справа № 191/5633/24
Провадження № 2/191/2074/24
Іменем України
25 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Форощука О.В.
за участю секретаря - Рибак М.П.
розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, обґрунтовуючи свої вимоги, тим що їй, ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить 3/10 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначену частку вона отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 01 червня 2000 року державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, реєстр № 322, зареєстрованого Синельниківським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.2000 року в реєстровій книзі № Д-9 стор.218 за реєстром № 1942/10.
Інші 7/10 часток вищезазначеного будинку належать відповідачу у справі ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 квітня 1988 року державним нотаріусом Синельниківської державної нотаріальної контори Лівінським О. С. в реєстрі за № 589.
Згідно технічного паспорта від 16.09.2024 року об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому складається з: житлового будинку А1-1, прибудови а2, а3, а4, загальною площею 110,7 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., сарай Б, сарай Г, гараж К, вбиральня Д, вхід в погріб В, погріб пд, погріб пг, огорожа № 1-2, замощення І.
Право власності на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, підтверджується: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виданого мені 27.03.2015р. на земельну ділянку площею 0,0245 га, кадастровий № 1213000000:01:046:0004, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.03.2015 року; державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 389578 від 11.02.2009 року виданим ОСОБА_3 площею 0,0509 га, кадастровий номер: 1213000000:01:046:0002.
Відповідно до технічного паспорта виготовленого станом на 16.09.2024 року та висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 27 вересня 2024 року № 681 склад новоутвореного об'єкта нерухомого майна (3/10 частки житлового будинку), власником якої є позивач складається з: житлового будинку літ. А1-1 з прибудовою а2, з переліком приміщень: 1-1 коридор площею 5,1 кв.м., 2-1 ванна пл.2,8 кв.м., 3-1 кухня пл.8,3 кв.м., 4-1кімната пл.6,4 м., 5-1 кімната пл.17,8 кв.м., загальною площею 40,4 кв.м., житловою площею 24,2 м., господарських будівель та споруд: сараю Г, вхід в погріб В, погріб пд., огорожа № 1-2.
Вважає, що житловий будинок може бути виділено в натурі, без втрати його цільового призначення, співвласники користуються своїми частками окремо, фактично частки виділені.
Просить суд, виділити їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна, в приватну власність належні їй на праві приватної власності 3/10 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: житлового будинку літ. А1-1 з прибудовою а2, з переліком приміщень: 1-1 коридор пл. 5,1 кв.м., 2-1 ванна пл.2,8 кв.м., 3-1 кухня пл. 8,3 кв.м.,4-1 кімната пл. 6,4 кв.м 5-1 кімната пл.17,8 кв.м., загальною площею 40,4 кв.м., житловою площею 24,2 м., господарських будівель та споруд: сараю Г, вхід в погріб В, погріб пд., огорожа № 1-2, припинивши право спільної часткової власності нерухомого майна.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, але до його початку її представник - ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позов не надала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно умов та порядку, визначених ст. ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 01 червня 2000 року державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, реєстр № 322, зареєстрованого Синельниківським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.2000 року в реєстровій книзі № Д-9 стор.218 за реєстром № 1942/10 - ОСОБА_1 належить 3/10 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачу у справі ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 квітня 1988 року державним нотаріусом Синельниківської державної нотаріальної контори Лівінським О. С. в реєстрі за № 589 належать інші 7/10 часток вищезазначеного будинку.
Згідно технічного паспорта від 16.09.2024 року об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому складається з: житлового будинку А1-1, прибудови а2, а3, а4, загальною площею 110,7 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., сарай Б, сарай Г, гараж К, вбиральня Д, вхід в погріб В, погріб пд, погріб пг, огорожа № 1-2, замощення І.
Право власності на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, підтверджується: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виданого ОСОБА_1 27.03.2015р. на земельну ділянку площею 0,0245 га, кадастровий № 1213000000:01:046:0004, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.03.2015 року; державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 389578 від 11.02.2009 року виданим ОСОБА_3 площею 0,0509 га, кадастровий номер: 1213000000:01:046:0002.
Відповідно до технічного паспорта виготовленого станом на 16.09.2024 року та висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 27 вересня 2024 року № 681 склад новоутвореного об'єкта нерухомого майна (3/10 частки житлового будинку), власником якої є ОСОБА_1 складається з: житлового будинку літ. А1-1 з прибудовою а2, з переліком приміщень: 1-1 коридор площею 5,1 кв.м., 2-1 ванна пл.2,8 кв.м., 3-1 кухня пл.8,3 кв.м., 4-1кімната пл.6,4 м., 5-1 кімната пл.17,8 кв.м., загальною площею 40,4 кв.м., житловою площею 24,2 м., господарських будівель та споруд: сараю Г, вхід в погріб В, погріб пд., огорожа № 1-2. За технічними показниками об'єкт може бути поділено.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Суд, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-266 ,268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна, в приватну власність належні їй на праві приватної власності 3/10 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: житлового будинку літ. А1-1 з прибудовою а2, з переліком приміщень: 1-1 коридор пл. 5,1 кв.м., 2-1 ванна пл.2,8 кв.м., 3-1 кухня пл. 8,3 кв.м., 4-1 кімната пл. 6,4 кв.м 5-1 кімната пл.17,8 кв.м., загальною площею 40,4 кв.м., житловою площею 24,2 м., господарських будівель та споруд: сараю Г, вхід в погріб В, погріб пд., огорожа № 1-2, припинивши право спільної часткової власності нерухомого майна.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. В. Форощук