Справа № 190/2620/24
Провадження №2/190/74/25
21 березня 2025 року м.П»ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглядаючив порядку спрощеного позоввного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,-
встановила:
Представник позивача - адвокат Скребець О.С. звернувся до суду з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача інфляційні витрати і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке становить 38071,93 грн., а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову, зазначає, що між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА» 28.03.2007 укладено кредитний договір № 8/2007/980-МК37/9 на підставі якого ВАТ КБ «НАДРА» надав їй кредитні кошти на суму 25000 грн. Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «НАДРА» укладено договір поруки №8/2007/980-МК37/9/2, відповідно до якого Відповідач 2, у разі невиконання Відповідачем 1 умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед Банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами. У зв'язку з невиконанням основного зобов'язання за вказаним кредитним договором ВАТ КБ «НАДРА» звернулося до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості, з Відповідачів 1, 2. Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2014, справа № 190/1547/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Відповідачів 1, 2 задоволено та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-МК37/9 від 28.03.2007, в сумі 61779,63 грн., та судові витрати у розмірі 308,90 грн. Далі, згідно Договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за №509, право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-МК37/9 від 28.03.2007 року, укладеним з ВАТ КБ «Надра» (право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - Новий Кредитор набуває права вимоги Банку до (позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), КРЕДИТОР - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами. Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області по справі №190/1547/14-ц від 04.02.2021 року замінено сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», у виконавчих листах, виданих за рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2021, справа № 190/1547/14-ц про стягнення з Відповідачів 1, 2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-МК37/9 від 28.03.2007, в сумі 61779,63 грн., та судові витрати у розмірі 308,90 грн. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Відповідно до розрахунку інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов 'язання, яке становить 61779,63 грн, за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану) розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 38 071,93 грн., що складається з: Інфляційне збільшення - 29 140,12 грн., 3% річних - 8 931,81 грн. Оскільки, судове рішення про стягнення з боржника коштів не виконувалось досить тривалий час, враховуючи, що таке прострочення є триваючим правопорушенням, кредитор - позивач вправі вимагати стягнення з боржника відповідача в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та 3 % процентів річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання аж до повного його виконання.
22.11.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачам запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов.
Заяв по суті спору від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи з їх належності та допустимості, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26.09.2014 року по справі 190/1547/14-ц позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" 61779 грн.63 коп. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, а також стягнено судові витрати.
28.03.2007 року укладено договір поруки №8/2007/980-МК37/9/2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №8/2007/980-МК37/9 від 28.03.2007 року, між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 , за яким останній поручився та прийняв на себе солідарну відповідальність у разі невиконання позичальником умов кредитного договору.
Між ПАТ «Комерційний банк" Надра" та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп" укладено договір відступлення права вимоги №GL48N718070_І_3 .
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області по справі №190/1547/14-ц від 04.02.2021 року замінено сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгоруп".
Розрахунок інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - за основним боргом за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року становить 38071,93 грн.
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18): «Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що:
(1) натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;
(2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;
(3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».
У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2023 у справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21) зазначено наступне:
«Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Натуральним зобов'язанням (obligatio naturalis ) є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов'язанні не має права нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18).
Пред'явлення кредитором при існуванні задавненої вимоги тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред'явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги. Тому кредитор для охорони інтересів боржника може пред'явити позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 285/3536/20 (провадження № 61-261св22)».
Такі ж правові підходи застосовано, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 753/369/21 (провадження № 61-5785св23), що свідчить про сталість судової практики з питання застосування ст. 625 ЦК України у натуральному зобов'язанні.
Отже, наразі три проценти річних та інфляційні втрати позивачем нараховано до вимоги, яка існує в натуральному зобов'язанні. Тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Варто зазначити, що ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2021 року (а.с.20-21), відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про поновлення строків пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Зазначена ухвала не оскаржувалась і є такою, що набрала законної сили.
З огляду на відмову в позові, в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у справі покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 81,258, 259, 263-265, 268, 273, 354ЦПК України,суд
ухвалила:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,- відмовити в повному обсязі.
Судові витрати по справі понесені позивачем, - віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева