Рішення від 01.04.2025 по справі 215/83/25

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 215/83/25

Номер провадження 2/213/803/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №215/83/25 за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача - Криворізької міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів, посилаючись на те, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , проте право оренди земельної ділянки під власним об'єктом нерухомості до цього часу не оформив та не зареєстрував. Позивач є власником земель міста та відповідач фактично користувався земельною ділянкою площею 3,9698 га з кадастровим номером 1211000000:05:266:0005 по АДРЕСА_1 . Кошти за користування у розмірі 360 539,70 грн за період з 20 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року не сплатив. Просить стягнути з відповідача вказану суму за користування земельною ділянкою.

В судове засідання сторони не викликались. Представник позивача проти прийняття заочного рішення заперечень не надав. Відповідач відзив не направив.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року справу направлено до Інгулецького районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

30 січня 2025 року справа надійшла до Інгулецького районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження. Постановлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, встановленими такі обставини.

Згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо комплекс будівель і спору за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності відповідачу у справі ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002972162024 від 02 грудня 2024 року земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 1211000000:05:266:0005. Площа 3.9698 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 16 грудня 1996 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17 грудня 2024 року, договору оренди землі від 19 липня 2018 року та рішення Криворізької міської ради №2683 від 25 квітня 2018 року земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:05:266:0005 передана Криворізькою міською радою ОСОБА_1 строком на 05 років.

Як видно із Витягу з технічної документації від 03 листопада 2022 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1211000000:05:266:0005 складає 28 429 325,72 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26 травня 2021 року №523, яке набрало чинності з 01 січня 2022 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Рішенням Криворізької міської ради від 26 травня 2021 року за №506 встановлено ставки плати за землю.

Рішенням Криворізької міської ради від 26 січня 2022 року за №1140 внесено зміни до рішення Криворізької міської ради від 26 травня 2021 року за №506.

Позивачем відправлено лист на ім'я відповідача про добровільне погашення заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою у період з 20 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої до місцевого бюджету орендної плати на загальну суму 366 675,92 грн (без урахування індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік).

Отже, згідно з наданим позивачем розрахунком, за період з 20 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року розмір безпідставно збережених коштів з орендної плати без оформлення належним чином права користування змельною ділянкою складає 360 539 грн 70 коп.

Відповідач, як власник нерухомого майна, що розташоване на вищевказаній земельній ділянці, є її користувачем, але плату за користування земельною ділянкою до бюджету територіальної громади не здійснює, що підтверджується листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Розмір наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не спростовано.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із зобов'язань повернення особою безпідставно набутого майна його власнику (у даному випадку власнику земельної ділянки).

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Згідно з положеннями ст.80 Земельного кодексу України, територіальні громади як суб'єкти права на землі комунальної власності реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Нормою п.«а» ч.2 ст.83 цього Кодексу визначено, що усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, належать на праві власності територіальним громадам, і є комунальною власністю.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом «в» частини першої статті 96 цього кодексу передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Зі змісту глави 15, статтей 120, 125 ЗК України та положень ст.1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, сплату коштів за користування земельною ділянкою під належною йому на праві приватної власності нежитловою будівлею не здійснює, тобто без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику, що призвело до ненадходження плати за землю до бюджету Криворізької міської територіальної громади.

При цьому, суд керується правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №925/230/1, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20, згідно з якими фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини ч.1 ст.1212 ЦК України.

Отже, оскільки право позивача є порушеним, воно підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості відповідно до положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню та необхідно стягнути з відповідача вказані кошти за користування земельною ділянкою.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 80, 83, 120, 122 - 125 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:266:0005 по АДРЕСА_1 за період з 20 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 360 539 (триста шістдесят тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради судовий збір у розмірі 5 408(п'ять тисяч чотириста вісім) грн 10 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Криворізька міська рада, адреса місцезнаходження: пл. Молодіжна, 1,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33874388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту судового рішення - 01 квітня 2025 року.

Суддя О.В. Алексєєв

Попередній документ
126224219
Наступний документ
126224221
Інформація про рішення:
№ рішення: 126224220
№ справи: 215/83/25
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.09.2025)
Дата надходження: 30.01.2025
Предмет позову: про стягнення безпідставно збережених коштів
Розклад засідань:
01.04.2025 08:30 Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу