Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/200/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057
до Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку» "Ясна Поляна", вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61017
простягнення 82 802,97 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку» "Ясна Поляна" про стягнення заборгованості за договором № 543/17389 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 82 802,97 грн., а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 78 489,04 грн., пені у сумі 2,00 грн., 3% річних у розмірі 924,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 387,31 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у 2 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 23.01.2025 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 200/25) залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24.01.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 2059/25) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/200/25. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/200/25 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Крім того, судом звернуто увагу сторін, що 18 жовтня 2023 року вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими визначено ОБОВ"ЯЗКОВА реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для визначеного кола учасників судового процесу у господарських справах. У разі звернення до суду із документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків. Учасники справи ЗОБОВ"ЯЗАНІ в всіх заявах, що подаються до суду, зазначати відомості про наявність або відсутність в них електронних кабінетів. З детальним порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 “Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням http://bit.ly/3rKB9ax. Зареєструвати електронний кабінет можливо за посиланням https://id.court.gov.ua.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 27.01.2025 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом на юридичну адресу відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю “База відпочинку» "Ясна Поляна" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61017) яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка відповідала відомостям, які містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвалу суду від 27.01.2025 року про відкриття провадження у справі № 922/200/25 було повернуто поштовим відділенням “Укрпошти» на адресу суду 03.02.2025 року (штрих код поштового відправлення 0610226827156).
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб визначено, що фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов'язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб'єктивною поведінкою відповідача.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не було виконано вимог законодавства в частині обов'язкової реєстрації у ЄСІТС.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, станом на 31.03.2025 року відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку із чим, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, у зв'язку із відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року ПрАТ “Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 року № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Також, позивач зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно зі статтею 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За твердженнями позивача, згідно з згідно з п.п. 3.2.5 “Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до підпунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 3.1.7 глави 3.1 розділу ІІІ “Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 з доповненнями згідно з Постановою НКРЕКП № 244 від 07.02.2023 року, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.
На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Електропостачальник зобов'язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про постачання електричної енергії, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов'язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному вебсайті.
Договір про постачання електричної енергії споживачу (договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі».
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут» zbutenergo.kharkov.ua.
За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, за твердженнями позивача, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ “Харківенергозбут» проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.
Враховуючи вищевикладене, та те, що ТОВ «БВ» «ЯСНА ПОЛЯНА» (відповідачем) надано до Товариства підписану заяву-приєднання із вказаними у заяві об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго», фактично спожито електричну енергію, що підтверджується відомостями з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та здійснено оплати, договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним на умовах договору № 543/17389 від 01.01.2021 року, дані про якого передані від попереднього постачальника АТ “Харківобленерго».
Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, із урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Згідно пункту 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, a споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійсню інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.5 договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.7. договору).
Пунктом 5.10 Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
За твердженнями позивача, між сторонами було підписано додаток № 2 до договору, а саме комерційну пропозицію № 1/23П для споживачів із запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год. на місяць. Попередня оплата у розмірі 100% від вартості фактичного обсягу спожитої енергії у попередньому розрахунковому періоді; (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника).
Умовами пункту 4 Комерційної пропозиції № 1/23П передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді. Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачі, фактичний обсяг спожитої електричної енергії та розподіленої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді на визначену прогнозовану ціну (Цпрог.). Попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому був отриманий рахунок на попередню оплату.
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, у якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
У разі порушення умов оплати, зазначених у комерційній пропозиції, протягом двох розрахункових періодів, постачальник залишає за собою право перевести споживача на комерційну пропозицію, яка відповідає фактичному графіку оплати споживача.
Згідно пункту 5 комерційної позиції, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції.
Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточній рахунок із спеціальним режимом використання.
За твердженнями позивача, у відповідності до пункту 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Також, позивач зазначає, 01 січня 2021 року між ТОВ «БВ» «ЯСНА ПОЛЯНА» (відповідачем, споживач) та ПрАТ “Харківенергозбут» (позивач, постачальник) було підписано додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 543/17389 від 01.01.2021 року.
Пунктом 1.1. сторони погодили, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу, сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).
Реєструючись в системи ЕДО, споживач погоджується із Положенням про електронний документообіг ПрАТ «Харківенергозбут» (далі- положення) та зобов'язується неухильно дотримуватись його (пункт 1.3. додаткової угоди).
Згідно пункту 3.3. додаткової угоди, обов'язковим реквізитом електронних документів є кваліфікований електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (пункт 3.5. додаткової Угоди).
Відповідно до пункту додаткової угоди 3.11. факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в Системі ЕДО. Сторони погодили, що наявність в Системі ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу. Правил роздрібного ринку електричної енергії, інших нормативно правових актів. При наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом.
Також, позивач зазначає, що згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію за період з січня 2022 року по липень 2024 року станом на 01.11.2024 року, а саме:
- у січні 2022 року у розмірі 20 552,34 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 4043 кВт*год. Рахунок за січень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії відправлено через Систему ЕДО - 07.02.2022 року. Строк оплати рахунку до 14.02.2022 року;
- у лютому 2022 року у розмірі 13 278,32 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 3129 кВт*год. Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії відправлено через Систему ЕДО 12.03.2022 року. Строк оплати рахунку до 18.03.2022 року;
- у березні 2022 року у розмірі 15 442,80 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 3490 кВт*год. Рахунок за березень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії відправлено через Систему ЕДО 12.04.2022 року. Строк оплати рахунку до 19.04.2022 року. У березні 2022 року оплати від споживача не надходили, сума боргу на кінець березня 2022 року із урахуванням 1 984,55 грн. авансового платежу становить 13 458,25 грн.;
- у квітні 2022 року у розмірі 1 497,18 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 333 кВт*год. Рахунок за квітень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії відправлено через Систему ЕДО 19.05.2022 року. Строк оплати рахунку до 26.05.2022 року;
- у липні 2024 року у розмірі 85 475,83 грн. Відповідачем за липень 2024 року спожито 8506 кВт*год. які підтверджуються додатком 10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від “28» листопада 2018р. №19/13979 - фактичний (звітний) обсяг купівлі електричної енергії по споживачу, у тому числі з розби-вкою окремо по площадках вимірювання групи “а» та групи “б» за липень 2024 року. Рахунок за липень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії відправлено через Систему ЕДО - 08.08.2024 року. Строк оплати рахунку до 15.08.2024 року.
Також, позивач зазначає, що у жовтні 2023 року було проведено коригування, про що свідчать рахунки за жовтень 2023 року проведено коригування та перерахунки за лютий 2022 року (-7 278,77 грн. електрична енергія без врахування ПДВ та - 2559,38 грн. розподіл без врахування ПДВ загальна сума 11 805,78 грн. з ПДВ) та за квітень 2022 року (- 726,47 грн. електрична енергія без врахування ПДВ та - 236,43 грн. розподіл без врахування ПДВ, загальна сума 341,70 з ПДВ), строк оплати по 15.11.2023 року.
Також, відповідачем було здійснено оплати, а саме:
12.01.2022 року на суму 300,00 грн., 26.01.2022 року на суму 7000,00 грн., 01.02.2022 року на суму 7000,00 грн., 11.02.2022 року на суму 2800,00 грн., 15.02.2022 року на суму 3700,00 грн., 21.02.2022 року на суму 3 400,00 грн., 26.07.2022 року на суму 1500,00 грн., 22.05.2023 року на суму 10000,00 грн., 04.08.2023 року на суму 5300,00 грн., 29.09.2023 року на суму 2000,00 грн., 24.10.2023 року на суму 1500,00 грн.
У зв'язку із чим, позивач зазначає, що:
- за період з 01 лютого по 21 лютого 2022 року включно відповідачем сплачено 16 900,00 грн. з яких 13 442,91 грн. борг січня 2022 року, 1472,54 грн. борг лютого 2022 року та 1984,55 грн. авансовий платіж (докази сплат додаються).
Сума боргу на кінець лютого 2022 року із урахуванням коригувань - відсутня.
- за період з травня 2022 року по вересень 2023 року споживання електричної енергії відсутнє.
- за період з 26 липня 2022 року по 29 вересня 2023 року відповідачем сплачено 18 800,00 грн. з яких 13 458,25 грн. борг березня 2022 року, 341,70 грн. борг квітня 2022 року та 5000,05 грн. авансовий платіж. Отже сума боргу на кінець вересня 2023 року відсутня.
- у липні 2024 року оплати від споживача не надходили, сума боргу на кінець липня 2024 року із урахуванням 5500,05 грн. авансового платежу та 486,74 грн. суми коригувань попередніх періодів у жовтні 2023 року, становить 78 489,04 грн.
У зв'язку із чим, за розрахунком позивача, загальна сума боргу за електричну енергію станом на 01.11.2024 року становить 78 489,04 грн.
Також, за твердженнями позивача, оскільки ПрАТ “Харківенергозбут» як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого утворилось нарахування по пені, 3% річних та індексу інфляції які станом на 01.11.2024 року року становить 4313,93 грн., з яких: - 2,00 грн. пеня; - 924,62 грн. 3% річних; - 3387,31 грн. індекс інфляції.
Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за договором не виконав, позивач звершувався із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України “Про ринок електричної енергії». Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).
Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію у загальному розмірі 78 489,04 грн. та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з переданими Акціонерною компанією “Харківобленерго» даними позивачем за спірний період, було сформовано наступні рахунки за електричну енергію, а саме:
- у січні 2022 року у розмірі 20 552,34 грн. Строк оплати рахунку до 14.02.2022 року;
- у лютому 2022 року у розмірі 13 278,32 грн. Строк оплати рахунку до 18.03.2022 року;
- у березні 2022 року у розмірі 15 442,80 грн. Строк оплати рахунку до 19.04.2022 року;
- у квітні 2022 року у розмірі 1 497,18 грн. Строк оплати рахунку до 26.05.2022 року;
- у липні 2024 року у розмірі 85 475,83 грн. Строк оплати рахунку до 15.08.2024 року.
За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договором № 543/17389 про постачання електричної енергії споживачу у сумі 78 489,04 грн. за липень 2024 року.
За інші періоди, а саме: січень 2022 року - квітень 2022 року, із наявних у матеріалах справи платіжних документів, та рахунків коригувань за жовтень 2023 року, судом встановлено що заборгованість станом на момент звернення із позовом до суду відсутня.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 78 489,04 грн. за липень 2024 року є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростованою відповідачам та підлягає до задоволення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 924,62 грн., інфляційні втрати у сумі 3 387,31 грн. та пеню у сумі 2,00 грн., відповідно до наданого розрахунку.
Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем:
- пені у сумі 2,00 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання, а саме:
січня 2022 року за період з 15.02.20222 року по 15.02.2022 року (на суму боргу 3 642,91 грн.);
- 3% річних у сумі 924,62 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання, а саме:
січня 2022 року за період з 15.02.20222 року по 15.02.2022 року (на суму боргу 3 642,91 грн.);
березня 2022 року за період з 20.04.2022 року по 26.07.2022 року (на суму боргу 13 458,25 грн.), з 27.07.2022 року по 22.05.2023 року (на суму боргу 11958,25 грн.), з 23.05.2023 року по 04.08.2023 року (на суму боргу 1 958,75 грн.);
квітня 2022 року за період з 27.05.2022 року по 04.08.2023 року (на суму боргу 341,70 грн.);
липня 2024 року за період з 16.08.2024 року по 31.10.2024 року (на суму боргу 78 975,78 грн.) із урахуванням здійснених відповідачем оплат, та проведених коригувань у жовтні 2023 року;
та
- інфляційних втрат у сумі 3 387,31 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2022 року, квітня 2022 року та липня 2024 року із урахуванням здійснених відповідачем оплат, та проведених коригувань у жовтні 2023 року за загальний період з травня 2022 року по жовтень 2024 року), суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору (пункт 5.8 договору).
Згідно з умовами пункту 8 Комерційної пропозиції від 01.01.2023 року № 1/23П у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 та пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому, суму грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем із урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу пені у сумі 2,00 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання січня 2022 року за період з 15.02.20222 року по 15.02.2022 року (на суму боргу 3 642,91 грн.)) відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 924,62 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання січня 2022 року за період з 15.02.20222 року по 15.02.2022 року (на суму боргу 3 642,91 грн.); березня 2022 року за період з 20.04.2022 року по 26.07.2022 року (на суму боргу 13 458,25 грн.), з 27.07.2022 року по 22.05.2023 року (на суму боргу 11958,25 грн.), з 23.05.2023 року по 04.08.2023 року (на суму боргу 1 958,75 грн.); квітня 2022 року за період з 27.05.2022 року по 04.08.2023 року (на суму боргу 341,70 грн.) липня 2024 року за період з 16.08.2024 року по 31.10.2024 року (на суму боргу 78 975,78 грн.) із урахуванням здійснених відповідачем оплат, та проведених коригувань у жовтні 2023 року, відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.
Суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у сумі 3 387,31 грн. (нарахованих позивачем на зобов'язання березня 2022 року, квітня 2022 року та липня 2024 року із урахуванням здійснених відповідачем оплат, та проведених коригувань у жовтні 2023 року за загальний період з травня 2022 року по жовтень 2024 року), відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, зазначає наступне.
При здійснення розрахунку суд враховує, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Вищевказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 року та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019 року.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем не враховано вищевикладених вимог, а саме що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, у тому числі і коли мала місце дефляція.
При цьому, судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу індексу інфляції у розмірі 3 387,31 грн. із урахуванням вищевказаних вимог законодавства та заявлений позивачем загальний період з травня 2022 року по жовтень 2024 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що заявлена позивачем до стягнення із відповідача сума інфляційних втрат у розмірі 3 387,31 грн. не перевищую суму за розрахунком суду, у зв'язку із чим, суд дійшов до висновку про її задоволення.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 543/17389 про постачання електричної енергії споживачу у сумі 78 489,04 грн., пені у сумі 2,00 грн. 3% річних у сумі 924,62 грн. та індекс інфляції у сумі 3387,31 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “База відпочинку» "Ясна Поляна" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61017, ЄДРПОУ 42964466) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд 10, ЄДРПОУ 42206328)
- заборгованість за договором № 543/17389 про постачання електричної енергії споживачу у сумі 82 802,97 грн., а саме:
заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 78 489,04 грн. (на п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ “Ощадбанк»),
нарахування по пені у сумі 2,00 грн. нарахування по 3% річних у сумі 924,62 грн., індекс інфляції у сумі 3387,31 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (на п/р НОМЕР_2 в Фiлiя - Харківське обласне управління АТ “Державний ощадний банк України», МФО 351823).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд 10, ЄДРПОУ 42206328);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “База відпочинку» "Ясна Поляна" (вул. Лозівська, буд. 5, м. Харків, 61017, ЄДРПОУ 42964466)
Повне рішення складено "31" березня 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова