Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
31.03.2025м. ХарківСправа № 922/269/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Тріфонова О.М., самопредставництво, приймає участь в режимі відеоконференції.
відповідача: Гобштіс К.Б., адвокат.
третя особа:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", місто Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго", місто Харків,
до фізичної особи - підприємця Чумакової Ольги Владиславівни, місто Харків,
про стягнення заборгованості,-
Позивач, приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», звернулось до Господарського суд Харківської області із позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця Чумакової Ольги Владиславівни, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року у сумі 5 129 грн. 78 коп., а також 3% річних у сумі 89 грн. 04 коп. та інфляційні втрати у сумі 257 грн. 07 коп.
31 січня 2025 року ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/269/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20 лютого 2025 року.
11 лютого 2025 року відповідачем, в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України, сформовано відзив на позовну заяву (вх. № 3775), який ухвалою суду від 13 лютого 2025 року був долучений до матеріалів справи, із наданням судом дозволу позивачу та третій особі надати додаткові пояснення щодо окремих питань - наявності/відсутності факту розірвання із відповідачем договору на користування електричної енергії на підставі звернення відповідача до акціонерного товариства "Харківобленерго" 18 червня 2024 року, а також факту відключення 02 липня 2024 року представниками АТ "Харківобленерго" точки обліку за адресою: місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40, та подальше її демонтування, встановивши строк задля їх подачі - до 17 лютого 2025 року.
17 лютого 2025 року позивачем, в порядку статті 161 та 251 ГПК України, сформовано через систему "Електронний Суд" додаткові пояснення та відповідь на відзив (вх. № 4205), в якій останній вказує, поміж іншого, про відсутність у нього повідомлень щодо розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
17 лютого 2025 року від третьої особи надійшло клопотання (вх. № 4293), в якому останній прохає продовжити процесуальний строк для надання пояснень на 15 днів.
20 лютого 2025 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи відповідь на відзив та додаткові пояснення (вх. № 4205 від 17 лютого 2025 року), а також клопотання третьої особи (вх. № 4293 від 17 лютого 2025 року).
Крім того, 20 лютого 2025 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання третьої особи (вх. № 4293 від 17 лютого 2025 року) та продовжено їй процесуальний строк для подання до суду пояснень на 15 днів. Крім того, 20 лютого 2025 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 13 березня 2025 року.
13 березня 2025 року в судовому засіданні представник позивача прохав відкласти розгляд справи для надання можливості третій особі сформувати свою позицію по справі.
13 березня 2025 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголосив перерву в судовому засіданні до 31 березня 2025 року для ухвалення рішення по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Харкові у Господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
31 березня 2025 року, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вказано позивачем в позовній заяві, у зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01 січня 2019 року приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 червня 2018 року за № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року за № 1268.
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а акціонерне товариство "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Позивач у змісті позову вказує, що фізичною особою - підприємцем Чумаковою Ольгою Владиславівною шляхом наданння підписаної заяви-приєднання, фактично споживання електричної енергії та сплати рахунків за спожиту електричну енергію акцептовано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі - договір).
Додатком до заяви - приєднання до умов договору слугує інформація щодо об'єкта споживача, де вказано, що адресою об'єкта споживача є - вулиця Коцарська, будинок 40.
За позицією позивача, відповідачем у липні 2024 року спожито 2008 кВт*год. на підтвердження чого надає відомості з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. На підставі цих даних позивачем проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду, з урахуванням - 0,38 грн. сальдо по споживачу ФОП Чумакової О.В. на початок розрахункового періоду, сформовано рахунок за електричну енергію за липень 2024 року у сумі у 17 137, 78 грн. разом з ПДВ.
У позовній заяві позивач наполягає, що рахунок за липень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені відповідачу засобом поштового зв'язку 05 серпня 2024 року. А відтак позивач, з урахуванням умов пункту 4 комерційної пропозиції № 1, а також беручи дату відправлення відповідачу рахунку за липень 2024 року (05 серпня 2024 року), рахує, що строк оплати наданої послуги відповідачу за липень 2024 року спливає - 12 серпня 2024 року.
Як зазначає позивач, 07 жовтня 2024 року відповідачем було сплачено 12 008,00 грн. за липень 2024 року, що на його думку є меньшою аніж вартість наданої ним послуги у липні 2024 року на 5 129,78 грн. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання, позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 257,07 грн. та 3% річних у сумі 89,04 грн.
Вище викладені обставини послугували підставою для звернення позивачем до суду для захисту прав та інтересів підприємства позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який був поданий під час розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного проводження та долучений ухвалою суду від 13 лютого 2025 року, не заперечує проти наявності із позивачем договірних правовідносин по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.
Втім, відповідач стверджує, що ним не було та не могло бути спожито у липні 2024 року вказані в позові 2008 кВт*год. електроенергії, оскільки 02 липня 2024 року прилади обліку споживання електричної енергії за адресою місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40 за його заявою офіційно у встановленому порядку були демонтовані представником Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго", а об'єкт оренди за адресою місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40 повернуто Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР на підставі акту про приймання-передачу зазначеної нежитлової будівлі від 24 травня 2024 року.
За позицією відповідача, 18 червня 2024 року була направлена до Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго" заява про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів за адресою: місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40, у зв'язку із закінченням договору оренди.
Надалі, як вказує відповідач у відзиві, 02 липня 2024 року він разом із представником акціонерного товариства "Харківобленерго" склали двосторонній акт про дослідження вузла обліку, зафіксовано покази лічильника на час відключення, точку обліку відключено та демонтовано.
А відтак, відповідач стверджує, що відповідним періодом споживання фактичного обсягу відпущеної електричної енергії може бути період - червень 2024 року, за цінами, діючими у цей розрахунковий період. Тому вважає, що у позивача відсутні правові підстави для вимоги про сплату коштів за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді липня 2024 року за діючими у липні 2024 року цінами.
При цьому відповідач наголошує, що за наявності підстав, позивач міг би ставити вимогу про сплату коштів за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді - червень 2024 року за цінами цього періоду. Відповідач вважає, що сплачені ним за платіжною інструкцією від 07 жовтня 2024 року грошові кошти у сумі 12 080,00 грн. в повному обсязі покривають вартість наданої приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" послуги з постачання електричної енергію за цінами відповідного періоду червня 2024 року.
Позивач у відповіді на відзив вказує, що згідно акту технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії, підписаний споживачем від 02 липня 2024 рок,у при відключенні точки обліку за заявою споживача показники на лічильнику за № 44258 становлять показник - 044928,8 кВт*год. Враховуючи те, що відключення точки обліку відповідача, а також технічна перевірка вузла обліку електроенергії здійснена 02 липня 2024 року, то відповідно, і обсяги спожитої електричної енергії які зафіксовані при відключенні точки обліку віднесено у поточний (звітний) місяць - липень 2024 року.
Обгрунтовуючи свою позицію, позивач стверджує, що згідно рахунку за спожиту електричну енергію за липень 2024 року попередні покази засобу вимірювання № 44258 становили 043000.0, поточні покази засобу вимірювання № 44258 становили - 044928,80, а отже за липень 2024 року обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становило 2008 кВт*год. Доводячи цю позицію, позивач спирається на дані, надані оператором системи розподілу акціонерним товариством "Харківобленерго".
Отже, на думку позивача, оскільки демонтаж та відключення вузла обліку споживача з фіксацією остаточних показників лічильника проведено у липні 2024 року, то відповідно, дані обсяги зараховуються у поточний місяць (липень 2024 року), а не в минулий (червень 2024 року).
Таким чином, позивач стверджує, що за спожиті відповідачем у липні 2024 року 2008 кВт*год. електричної енергії нараховано суму боргу 17 138,16 грн., за тарифом за електричну енергію, який діяв у липні 2024 року - 7.11245 грн/ кВт*год. та за розподіл електричної енергії за тарифом 1.81879 грн/кВт*год.
Також позивач вказує, що 07 жовтня 2024 року відповідачем було сплачено 12 008,00 грн. згідно платіжної інструкції за № @2HL677581, де призначенням платежу вказано: "Оплата за електропостачання від ФОП Чумакова, 12345678, договір за № 1921, 06.2024 - ФОП Чумакова О. В.", без зазначення кількість кіловат за які проводиться оплата.
З посиланням на пункт 3 комерційної пропозиції № 1 до договору, який передбачає, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення, позивач стверджує, що оплата у сумі 12 008,00 грн. занесена на погашення боргу за липень 2024 року, а відповідно сума боргу станом на 01 листопада 2024 року - становить 5 129,78 грн.
Також позивач вказує у відповіді на відзив, що повідомлень від відповідача до приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" щодо розірвання вищевказаних договорів не надходило.
Відповідач не скористався своїм правом на формування заперечень щодо доводів, які викладені у відповіді на відзив.
Як і не скористалась третя особа своїм правом на надання пояснень в порядку статті 168 Господарського процесуального кодексу України. Також третя особа не виконала вимоги ухвали суду від 13 лютого 2025 року щодо надання пояснень з окремого питання: наявності/відсутності факту розірвання із відповідачем договору на користування електричної енергії на підставі звернення відповідача до акціонерного товариства "Харківобленерго" 18 червня 2024 року, а також факту відключення 02 липня 2024 року представниками АТ "Харківобленерго" точки обліку за адресою: місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40, та подальше її демонтування.
При цьому, як вже було зазначено вище 20 лютого 2025 року третій особі було подовжено процесуальний строк на подання пояснень, втім навіть в межах продовженого на 15 днів процесуального строку, третя особа не спромоглась сформувати будь-яку процесуальну позицію по цій справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за липень 2024 року в сумі 5 129 грн. 78 коп. та похідних вимог за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, урегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
На виконання пункту 13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (пункт 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року за № 312 тут і далі в редакції на момент виникнення правовідносин).
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 3.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року за № 312 передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Так, публічний договір та комерційні пропозиції до нього розміщені на офіційному сайті приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" за посиланням - zbutenergo.kharkov.ua.
За матеріалами справи встановлено, що 11 грудня 2019 року фізична особа - підприємець Чумакова Ольга Владиславівна погодилась із умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви - приєднання, яка слугує додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01 січня 2019 року за № 051921 із додатком по інформації щодо об'єктів споживача, які споживають електроенергію на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (є невід'ємним додатком до договору).
Додатком до заяви-приєднання слугує Інформація щодо об'єктів споживача, у відповідності до якої адресою об'єктів, по яких надходить електрична енергія є місто Харків вулиця Коцарська, будинок 40.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, відповідач сплачував позивачу грошові кошти на виконання умов договору за надану послугу постачання електричної енергії. Що додатково свідчить про акцептування відповідачем публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01 січня 2019 року за № 051921 на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.
Таким чином, судом встановлено, що публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року був укладеним в редакції комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, та фізична особа - підприємець Чумакова Ольга Владиславівна (відповідач у справі) була споживачем електричної енергії, яку постачало приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач у справі) та зобов"язалась сплачувати надані послуги позивачу.
Умовами пункту 3 комерційної пропозиції № 1, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Також пунктом 4 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Крім того, відповідно до пункту 6.2 договору, відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язувався забезпечувати своєчасну та повну її оплату.
Як зазначає позивач у позові, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам, відповідачу проведено нарахування за електричну енергію спожиту у липні 2024 року наступним чином:
- сальдо на 01.07.2024 року становить 0,38 грн. передоплати;
- за липень 2024 року спожито 2008 кВт, де ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів складає 7 112,450 грн. без ПДВ
А відтак, з урахуванням зазначених вище фактів, позивач зазначив у рахунку за електричну енергію, нараховану у липні 2024 року, що відповідачем належить сплатити 17 137,38 грн.
Згідно матеріалів справи, рахунок за електричну енергію, нараховану у липні 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії, надіслано поштовим зв'язком відповідачу 05. серпня 2024 року, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень та копією фіскального чеку, які містяться у матеріалах справи.
Також матеріали справи свідчать, що 07 жовтня 2024 року відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 12 008,00 грн. за платіжною інструкцією № @2HL677581, де призначенням платежу вказано: "Оплата за електропостачання від ФОП Чумакова, 12345678, договір за № 1921, 06.2024 - ФОП Чумакова О. В.". Факт сплати заборгованості у розмірі 12 008,00 грн. за спожиту відповідачем електрину енергію не заперечується жодною із сторін справи.
Відповідач в свою чергу, надаючи відзив, заперечує факт споживання у липні 2024 року електроенергії у обсязі 2008 кВт*год на суму 17 138,16 грн. та відповідно неправомірність нарахування позивачем заборгованості за електроенергію за ціною на універсальні послуги за МВт*год станом на липень 2024 року. При цьому вказуючи, що позивач міг би ставити вимогу про сплату коштів за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді - червень 2024 року за цінами цього періоду.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як вже вказано вище, обє"ктом споживання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів є саме об"єкт, який розташований у місті Харкові по вилиці Коцарській, будинок 40.
Як свідчать матеріали справи, об'єкт оренди за адресою місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40 повернуто Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР на підставі акту про приймання-передачу зазначеної нежитлової будівлі від 24 травня 2024 року.
18 червня 2024 року відповідачем було звернуто до Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго" заяву про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів , у зв'язку із закінченням договору оренди.
Отже, підставою для звернення відповідача до Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго" із заявою про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, був факт закінчення договору оренди, а відтак відпала необхідність постачати на ФОП Чумакову О.В. електричну енергію по цьому об"єкту.
Посилання позивача, що останній не був повідомлений відповідачем про факт розірвання договору оренди договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, спростовується матеріалами справи.
Зокрема, в матеріалах справи наявна заява відповідача до Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго" з проханням розірвати договір № 1921 від 01 січня 2019 року. Крім того, матеріали справи містять адвокатський запит та відповідну відповідь позивача до АТ "Харківобленерго" від 23 січня 2025 року за № 16-48/679 з додатком копії акту технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго" від 02 липня 2024 року, де чітко зазначено підставу для перевірки - лист споживача про закриття ор .
А відтак, позивач був проінформований щодо закриття о/р який обліковувався за відповідачем в якості рахунку, по якому спрямовувались грошові кошти за послуги з електричної енергії.
Також, матеріалами справи встановлено, що 02 липня 2024 року прилади обліку споживання електроенергії за адресою місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40, були демонтовані представником Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго", про що складено відповідачем разом із представниками акціонерного товариства "Харківобленерго" двосторонній акт про дослідження вузла обліку, зафіксовано покази лічильника на час відключення, точку обліку відключено та демонтовано.
За пунктом 8.6.7 та 8.6.8. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року за № 3118.6.7 зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку.
Непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.
А відтак, оскільки 02 липня 2024 року точку обліку за адресою: місто Харків, вулиця Коцарська, будинок 40 було відключено представником Холодногірського РРЕ акціонерного товариства "Харківобленерго", складено відповідачем разом із представниками акціонерного товариства "Харківобленерго" двосторонній акт про дослідження вузла обліку, зафіксовано покази лічильника на час відключення в межах трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця, то відповідним періодом споживання відповідачем фактичного обсягу відпущеної електричної енергії є період виключно червень 2024 року за тарифами, діючими у цей розрахунковий період.
Тому суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для вимоги про сплату коштів за спожиту електричну енергію за липень 2024 року за діючими у липні 2024 року цінами.
Ціна електричної енергії розраховується па підставі постанови НКРЕКП (Регулятора) від 05.10.2018 року за № 1177 "Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги" (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова 1177).
Так, в порядку пункту 1.4 Постанови 1177, ціна на універсальні послуги включає ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу на відповідному класі напруги згідно з укладеними договорами про надання послуг. Розрахунок ціни на універсальні послуги та всіх її складових здійснюється без урахування податку на додану вартість.
Тобто, ціна на універсальні послуги включає в себе ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу на відповідному класі напруги згідно з укладеними договорами про надання послуг.
Частиною 1 пункту 9.6.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року за № 312 (далі - Постанова 312), електропостачальник зобов'язаний у рахунках за електричну енергію та на власному веб-сайті в особистому кабінеті споживача зазначити інформацію в тому числі про діючі ціни (тарифи), за якими здійснюється розрахунок, із окремим зазначенням елементів таких цін (тарифів) у розрізі ціни на електричну енергію (як товару), тарифу на передачу електричної енергії, тарифу на розподіл електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги з електропостачання, податків та їх розміру, складової диспетчеризації, вартості послуги комерційного обліку, інших складових (за наявності).
Також, згідно пункту 3.3.1 та 3.3.2. Постанови 312 постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі, оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
На офіційному веб-сайті ПрАТ "Харківенергозбут'' за посиланням: https://zbutenergo.kharkov.ua/ міститься ціна на універсальні послуги та їх складові для малих непобутових споживачів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", зокрема в червні 2024 року ціна для споживачів приєднаних до системим розподілу/передачі АТ "Харківобленерго" складає 4 993,510 грн./МВт*год., а вже в липні 2024 року - 7 112,450 грн.
Сформований рахунок за липень 2024 року, який представив позивач в якості підстав цього позову, містить наступну інформацію:
- за липень 2024 року спожито споживачем (відповідачем у цій справі) 2008 кВт*год на суму 17 138,16 грн.з ПДВ,
- ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів складає 7 112,450 грн. без ПДВ.
а також зазначено про - 0,38 грн. сальдо на початок липня 2024 року, що зумовило зменьшення розміру нарахування до 17 137, 78 грн. з ПДВ.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач, знаючи про закриття відповідачем особового рахунку, що обліковувася за ним на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, вже після розірвання цього ж договору, формує відповідачу рахунок за електричну енергію за липень 2024 року за новою ціною електричної енергії у липні 2024 року, що суперечить сталим звичаям ділового обороту господарських правовідносин.
При цьому, суд зазначає, що сплачені відповідачем за платіжною інструкцією від 07 жовтня 2024 року грошові кошти у сумі 12 008,00 грн. в повному обсязі не покривають вартість наданої в розмірі 2008 МВт*год. приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" послуги з постачання йому електричної енергію за цінами відповідного періоду червня 2024 року.
Так, об"єм споживання відповідачем електричної енергії в розмірі 2008 МВт*год. до 02 липня 2024 року підтверджується матеріалами справи, зокрема, згідно акту технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії від 02 липня 2024 року при відключенні точки обліку за заявою споживача показники на лічильнику за №44258 становили показник - 044928,8 кВт*год. Згідно рахунку за спожиту електричну енергію за липень 2024 року попередні покази засобу вимірювання № 44258 становили 043000.0, поточні покази засобу вимірювання № 44258 становили - 044928,80.
Отже, судом зроблено розрахунок обсягу спожитої електричної енергії відповідача до 02 липня 2024 року. Відповідачем спожито до 02 липня 2024 року електричну енергію у розмірі 2008 МВт*год., вартість цього об"єму нарахування за спожиту універсальну послугу, з урахуваням показника - 0,38 грн. сальдо на початок липня 2024 року, та ціни за цю послугу в червні 2024 року у сумі 4 993,510 грн/МВт/год, та складає 12 032,36 грн. Відповідачем перераховано позивачу 07 жовтня 2024 року платіжною інструкцією№ @2HL677581 кошти у сумі 12008,00 грн., тобто на 23,98) грн. меньше.
Доказів сплати 23,98 грн. в період розгляду справи відповідачем не надано.
Стаття 599 Цивільного кодексу та стаття 202 Господарського кодексу встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Такої ж правової позиції Верховний Суд дотримується у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 910/9167/19; від 09 квітня 2020 року при розгляді справи № 910/4962/18, де в своєму висновку зазначив, що поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Як встановлено судом із представлених документів, до 02 липня 2024 року, як строку припинення дії договору про постачання електричної енергії, постачальником універсальних послуг за договором № 051921 від 01 січня 2019 року на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, було вчиненно всі необхідні обов'язки, охоплені умовами договору, а відтак мав законні очікування на отримання від відповідача грошових коштів в об"ємі наданої універсальної послуги. Відповідач, в свою чергу, має непогашену заборгованість в розмірі 33,62 (24,36/23,98) грн. перед постачальником універсальної послуги.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин та в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 23,98 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1 договору).
Умовою пункту 7 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Позивачем в позові вказано період нарахування 3% річних з 13 серпня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, а інфляції за жовтень 2024 року. Втім, як вже вказано вище, базова сума на яку здійснювалось нарахування цих похідних вимог (17 137,38 грн.) є такою, що не узгоджуєтся із умовами договору та нормами, які регуюють ціни на універсальні послуги за спожиту електричну енергію, а вірною є сума - 12 032,36 грн.
Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог, тому вимоги позивача в частині розрахунку інфляційних втрат та 3% річних розраховуються в межах періоду, визначеного позивачем в позові.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування та вірної суми прострочення оплати спожитої відповідачем електричної енергії, суд зазначає, що позивачем не вірно визначена сума похідних вимог, охоплених статтею 625 Цивільного кодексу України.
А тому, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 78,90 грн., а інфляційні втрати підлягають стягненню в розмірі 216,58 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати спожитої (купленої) електричної енергії у встановлені договором строки, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року «Справа «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору;виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням того, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі (як-то в даному випадку позовної заяви), застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Чумакової Ольги Владиславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код 42206328) заборгованості у сумі 23,98 грн., 3% річних в розмірі 78,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 216,58 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 141,32 грн.
Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "31" березня 2025 р.
Суддя В.С. Юрченко