Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/214/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Р КОМПАНІ" (40002, м. Суми, вул. Гарбузівська, 125/17, оф. 1, код ЄДРПОУ 45551274)
до Фізичної особи-підприємця Погорєлової Катерини Андріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 58 500,00грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 58 500,00грн, сплачених в якості попередньої оплати, 1 462,50грн пені. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 318 купівлі-продажу від 12.12.2024 в частині здійснення своєчасної поставки товару з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Ухвалою суду від 27.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня вручення йому цієї ухвали.
Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 30.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду від 30.01.2025, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
12.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Р КОМПАНІ" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Погорєловою Катериною Андріївною (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 318 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, а позивач прийняти і оплатити вартість товару, а саме: квадрокоптер DJI Mavic 3 PRO (DJI RC) у кількості 1 шт, вартістю 58 500,00грн на умовах, передбачених договором.
У п.2.1 договору сторони погодили, що розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача в обсязі 100% відсотків передоплати.
Право власності на товар за даним договором, відповідно до п.2.2, переходить в момент отримання товару позивачем. Рахунок та договір на оплату товару попередньо висилається на пошту чи в месенджер позивача (п.2.3 договору).
За умовами п.2.6 договору за кожен день порушення зобов'язань щодо терміну поставки товару, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити на рахунок позивача неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення відповідачем строків постачання товару понад п'ятнадцять календарних днів, позивач має право відмовитись від прийняття такого товару та розірвати в односторонньому порядку договір. У цьому випадку відповідач повертає позивачу сплачені ним кошти в повному обсязі протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги.
Відповідно до п.2.8 договору відповідач зобов'язався, зокрема, своєчасно поставити товар у розпорядження позивача разом з усіма документами, підписаними уповноваженими матеріально-відповідальними особами сторін, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору та доставити товар у термін, обумовлений п.3.1 цього договору.
Так, сторони у п.3.1 договору погодили термін поставки товару, а саме: постачання товару за даним договором здійснюється відповідачем протягом 10 робочих днів з моменту попередньої оплати товару.
Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і дійсний до 12.12.2025, а у разі невиконання сторонами умов договору - до повного виконання сторонами договірних зобов'язань (п.5.2 договору).
12.12.2024 відповідач виставив позивачу рахунок № 429 на оплату товару у розмірі 58 500,00грн.
На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату на суму 58 500,00грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 43 від 13.12.2024.
Таким чином, з урахуванням умов п.3.1 договору відвантаження товару відповідач повинен був здійснити в строк до 27.12.2024, проте, поставка відповідачем товару у строк до 27.12.2024 не відбулась.
06.01.2025 позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою про негайне виконання умов договору, а саме: поставити товар, а у випадку неможливості здійснення поставки товару, негайно повернути грошові кошти в розмірі 58 500,00грн, сплачені позивачем за товар.
Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Як вбачається з відстеження трекінга на веб-сайті Укрпошти, вимога позивача прибула на відділення Укрпошти за адресою відповідача 10.01.2025.
Як зазначає позивач, відповідач на зв'язок не виходить, товар за договором не поставлено, причин відмови від поставки не відомо, грошові кошти в розмірі 58 500,00грн позивачу не повернуто.
Оскільки відповідач умови договору в частині своєчасної поставки товару не виконав, позивач здійснив нарахування пені на підставі п.2.6 договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).
Позивач, на виконання умов спірного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в сумі 58 500,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.12.2024 № 43, наявною в матеріалах справи.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, після отримання суми попередньої оплати в розмірі 58 500,00грн товар не поставив, на вимогу позивача сплачену ним попередню оплату не повернув.
Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Суд зазначає, що правова природа попередньої оплати внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов'язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони не узгодять іншої її правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми. Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів, внаслідок не поставки відповідачем товару, - настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк виконання зобов'язання по поставці товару встановлений сторонами у договорі, а саме: відповідач зобов'язався поставити позивачу товар до 10 робочих днів з моменту попередньої оплати товару.
Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача з поставки товару на суму 58 500,00грн сплив 28.12.2024 (останній день поставки товару 27.12.2024).
Крім того, сторони у п.2.6 договору дійшли згоди, що у випадку порушення відповідачем строків постачання товару понад п'ятнадцять календарних днів, позивач має право відмовитись від прийняття такого товару та розірвати в односторонньому порядку договір. У цьому випадку відповідач повертає позивачу сплачені ним кошти в повному обсязі протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.
З огляду на встановлені факти та враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар на загальну суму 58 500,00грн, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати в розмірі 58 500,00грн, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 462,50грн, суд керується наступним.
Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких, відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України віднесено пеню, який учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У пункті п.2.6 договору сторонами погоджено, що за кожен день порушення зобов'язань щодо терміну поставки товару, відповідач сплачує на рахунок позивача неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов'язання - порушення строків поставки товару.
Як підтверджено матеріалами справи, з боку відповідача мало місце прострочення поставки товару, у зв'язку із чим, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1 462,50грн.
Перевіривши правомірність нарахування пені, судом встановлено, що позивач неправильно визначив період прострочення заборгованості.
Так, за приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За приписами ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).
Як вже було встановлено судом, відповідач зобов'язався здійснити поставку товару протягом 10 робочих днів з моменту попередньої оплати товару. Оскільки позивач здійснив оплату товару 13.12.2024, з урахуванням положень п.3.1 договору, останнім днем для поставки відповідачем товару є 27.12.2024, у зв'язку з чим прострочення поставки товару починається з наступного дня, а саме з 28.12.2024.
Таким чином, здійснивши за допомогою системи "Ліга-Закон" свій розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за період з 28.12.2024 по 20.01.2025 складає 1 404,00грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 58,50грн, суд вважає за необхідне відмовити.
За таких обставин, позов задоволенню частково.
При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 422,40грн, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Також судом враховано приписи ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Погорєлової Катерини Андріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Р КОМПАНІ" (40002, м. Суми, вул. Гарбузівська, 125/17, оф. 1, код ЄДРПОУ 45551274) - 58 500,00грн попередньої оплати, 1 404,00грн пені, 2 422,40грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 58,50грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "31" березня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк