10.03.2025м. СумиСправа № 920/1314/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1314/24:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ОРБІТА» (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 35, код ЄДРПОУ 23633937),
до відповідача Приватної фірми «СДК» (40011, м. Суми, пр-т. Шевченко, буд. 2, код ЄДРПОУ 13999620),
про стягнення 81179 грн 08 коп.,
Представники учасників справи в судове засідання не з'явились.
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 01.11.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 84627 грн 93 коп.
1.2. Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 541 від 06.02.2025) позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість) на загальну суму 81179 грн 08 коп.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договорів, оскільки обладнання передане за договорами не повернуте, відповідач має відшкодувати позивачу збитки у сумі вартості втраченого обладнання.
1.4. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 справу № 920/1314/24 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 06.11.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1314/24; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. Ухвалою від 17.01.2025 Господарський суд Сумської області призначив розгляд справи № 920/1314/24 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 10.02.2025, 11:00; запропонував позивачу надати докази на підтвердження передачі обладнання за спірними договорами із зазначенням їх переліку та вартості: товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, тощо.
2.4. 06.02.2025 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 541 від 06.02.2025), згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість) на загальну суму 81179 грн 08 коп.
2.5. 07.02.2025 позивач подав клопотання № 31/1 від 07.02.2025 про долучення доказів (вх. № 634 від 07.02.2025), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи оригінали договорів про експлуатацію обладнання № 16 від 09.01.2020, № 82064 від 18.04.2019, № СС 121-16 від 06.01.2016 з актом приймання-передачі від 06.01.2016, № СС 120-16 від 06.01.2016 з актом приймання передачі від 06.01.2016.
2.6. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08:16 до 13:06 у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 10.02.2025 не відбулось.
2.7. З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 10.02.2025 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 17.02.2025, 14:30; запропонував учасникам судового процесу скористатися своїми правами, зокрема, звернутися до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у порядку передбаченому ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, клопотанням про розгляд справи без участі сторін, з урахуванням того, що явка представників сторін не є обов'язковою, та за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області повідомити про це суд.
2.8. 12.02.2025 позивач подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 600 від 12.02.2025).
2.9. У судовому засіданні 17.02.2025 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 541 від 06.02.2025), клопотання про доручення доказів (вх. № 634 від 07.02.2025) та додаткові пояснення у справі (вх. № 600 від 12.02.2025); керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.03.2025, 11:00 з повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України; запропонував учасникам судового процесу скористатися своїми правами, зокрема, звернутися до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у порядку передбаченому ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, клопотанням про розгляд справи без участі сторін, з урахуванням того, що явка представників сторін не є обов'язковою, та за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області повідомити про це суд.
2.10. 10.03.2025 від позивача надійшла заява (вх. № 996 від 10.03.2025), згідно якої просить суд провести судове засідання без участі представника ТОВ Фірма «Орбіта», та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 81179 грн 08 коп.
2.11. Станом на 10.03.2025 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
2.12. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2.13. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Орбіта» (дистриб'ютор) та відповідачем - Приватною фірмою «СДК» (торгова точка), за погодженням і з дозволу ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (компанія), укладені договори про експлуатацію обладнання: № СС 120-16 від 06.01.2016 (договір 1), № СС 121-16 від 06.01.2016 (договір 2), № 82064 від 18.04.2019 (договір 3), № 16 від 09.01.2020 (договір 4).
3.2. Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору 1, 2, з метою підвищення обсягів продажу товару (торгові марки якого вказані в додатку до цього договору), дистриб'ютор зобов'язується за згодою компанії передати торговій точці обладнання, а торгова точка зобов'язується експлуатувати таке обладнання для реалізації з його використанням виключно товару та відповідно до умов цього договору повернути таке обладнання дистриб'ютору або компанії в тому ж стані, в якому торгова точка отримувала таке обладнання з урахуванням його нормального зносу. Необхідність експлуатації обладнання торговою точкою обумовлена придбанням торговою точкою товару дистриб'ютора.
3.3. Відповідно до п. 4.1, 4.3 договору 1, 2, дистриб'ютор має право в будь-який момент часу висунути торговій точці вимогу про повернення обладнання дистриб'ютору. Така вимога є об'єктивною для виконання торговою точкою, за умови, що вона містить погодження компанії у вигляді підпису уповноваженого представника компанії, скріпленого печаткою компанії. Торгова точка повинна виконати таку вимогу у вказаний у ній строк та зобов'язана повернути обладнання дистриб'ютору, який прибуває до торгової точки для отримання обладнання. В такому випадку повернення обладнання торговою точкою дистриб'ютору оформлюється актом приймання-передачі, який має бути до його підписання торговою точкою і дистриб'ютором, попередньо погодженим компанією шляхом його підписання уповноваженим представником компанії та скріплення печаткою компанії. За відсутності описаного вище погодження компанії, торгова точка не має права повертати дистриб'ютору зазначене у відповідному акті обладнання. У випадку порушення умови про описане вище погодження компанії,дистриб'ютор та торгова точка повинні (кожен окремо) сплатити компанії штраф у розмірі вартості (відновної вартості) обладнання, повернутого торговою точкою дистриб'ютору з порушенням цієї умови. Торгова точка несе ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання від дистриб'ютора і до моменту його повернення компанії або дистриб'ютору.
3.4. У випадку втрати або неповернення з будь-якої причини обладнання, торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватись повернення втраченого або неповерненого обладнання (компанії або дистриб'ютору) вартість (відновну вартість) втраченого або неповерненого обладнання, встановленої відповідним актом прийому-передачі обладнання (п. 5.2 договору 1, 2).
3.5. Строк дії договору - протягом 1 (одного) року з моменту підписання його всіма сторонами та погодження компанією. Якщо за 30 днів до дня закінчення строку дії договору жодна із сторін не надішле іншій стороні (або компанія не надішле обом сторонам) письмове повідомлення із підтвердженням закінчення строку дії договору у визначений договором день, цей договір вважається продовженим до кінця календарного року, наступного за роком на який припадає день закінчення строку дії цього договору. Е правило про автоматичне продовження строку дії цього договору поширюється на всі наступні випадки закінчення строку його дії (п. 9.1 договору 1, 2).
3.6. За договорами 1, 2 відповідач прийняв для експлуатації обладнання на загальну суму 61781 грн 19 коп., що підтверджується актами приймання-передачі обладнання від 06.01.2016: за договором про експлуатації обладнання № СС 120-16 від 06.01.2016 на суму 7549 грн 68 коп. та за договором про експлуатації обладнання № СС 121-16 від 06.01.2016 на суму 54231 грн 51 коп.
3.7. Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору 3, 4, за договором дистриб'ютор передав торговій точці вказане в цьому договорі обладнання, а торгова точка прийняла вказане в цьому договорі обладнання та зобов'язується експлуатувати таке обладнання відповідно до умов цього договору та «Умов ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» щодо обігу та експлуатації обладнання (з додатками)» (далі - Умови) для реалізації з його використанням виключно товару і відповідно до цього договору та Умов торгова точка зобов'язується повернути таке обладнання дистриб'ютору або компанії в тому ж стані, в якому торгова точка отримувала таке обладнання з урахуванням його нормального зносу. Необхідність експлуатації обладнання торговою точкою обумовлена придбанням торговою точкою товару дистриб'ютора. Вартість користування обладнанням торговою точкою включена до ціни товару, який постачається дистриб'ютором торговій точці.
3.8. Згідно п. 1.4 договору 3, відповідач прийняв обладнання на суму 2398 грн 00 коп.
3.9. Згідно п. 1.4 договору 4, відповідач прийняв обладнання на суму 3470 грн 05 коп.
3.10. Відповідно до п. 1.8, 1.9, 1.10 договору 3, 4, торгова точка несе ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання від дистриб'ютора і до моменту його повернення компанії або дистриб'ютору. Обладнання, яке передане торговій точці, торгова точка зобов'язана повернути дистриб'ютору (а у випадках, передбачених цим договором та Умовами - компанії) в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормального зносу, у вказаній у відповідній вимозі термін (строк). Вимога має бути подана письмово. У випадку закінчення строку дії цього договору, припинення строку його дії, його розірвання, торгова точка повинна повернути дистриб'ютору (а у випадках, передбачених цим договором та Умовами - повернути компанії) обладнання протягом 3 календарних днів з дня закінчення строку дії цього договору, припинення строку його дії, його розірвання.
3.11. Строк дії цього договору - з дня підписання його всіма сторонами та погодження компанією і до 31 грудня 2025 року. Договір припиняє свою дію з дня припинення/розірвання договору дистрибуції, укладеного між компанією та дистриб'ютором, або з дня повернення торговою точкою обладнання, яке було передане за цим договором (п. 1.14, 1.15 договору 3,4).
3.12. Загальна сума обладнання, отриманого для експлуатації за договорами 1, 2, 3, 4 становить 67649 грн 24 коп. без ПДВ (81179 грн 08 коп. з ПДВ).
3.13. Відповідно до п. 18, 19 Умов щодо обігу та експлуатації обладнання ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇА», затверджених в основній редакції від 01.01.2023, компанія має право в будь-який момент часу висунути торговій точці вимогу про повернення обладнання, комплектуючих безпосередньо компанії. Така вимога є обов'язковою для виконання торговою точкою за умови, що вона містить підпис уповноваженого представника компанії, скріплений печаткою/штампом компанії. У випадку втрати обладнання, комплектуючих, торгова точка повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватись повернення втраченого обладнання, комплектуючих (компанії або дистриб'ютору), збитки, які складаються з таких сум: а) ціни (вартості) втраченого обладнання, встановленої додатком № 5 до цих Умов для обладнання відповідного строку експлуатації, який (строку), який визначається на дату втрати обладнання; б) грошової суми, яка визначається шляхом множення ціни (вартості), вказаної у підпункті а), на ставку податку на додану вартість, встановлену законодавством України станом на дату втрати обладнання; в) ціни (вартості) втрачених комплектуючих, встановленої додатком 6 до цих умов в залежності від технічного стану комплектуючих.
3.14. 20.07.2023 дистриб'ютор за погодженням компанії, згідно Умов звернувся до ПФ «СДК» з вимогою про сплату боргу та повернення майна № 11 від 20.07.2023 (а. с. 18-19).
3.15. Позивач вказує на те, що обладнання відповідачем не повернуто, тому згідно Умов, на вимогу дистриб'ютора без будь-яких додаткових умов, чи закінчення строку дії договору про експлуатацію обладнання, та враховуючи відсутність замовлень продукції ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» тривалий час і використання обладнання з порушенням умов договорів, не за своїм функціональним призначенням, відповідач має сплатити вартість (відновну вартість) неповернутого обладнання.
4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
4.1. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
4.2. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
4.3. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
4.4. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
4.5. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
4.6. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.7. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.8. Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.9. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .
4.10. Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
4.11. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.12. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.13. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
4.14. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.15. Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
4.16. Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
4.17. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
4.18. Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
4.19. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
4.20. Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, крім іншого, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
4.21. Спір у цій справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами про експлуатацію обладнання: № СС 120-16 від 06.01.2016 (договір 1), № СС 121-16 від 06.01.2016 (договір 2), № 82064 від 18.04.2019 (договір 3), № 16 від 09.01.2020 (договір 4)
4.22. Суд установив, що за вказаними договорами позивач (дистриб'ютор), за погодженням ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (компанія) передав відповідачу (торгова точка) обладнання на загальну суму 67649 грн 24 коп. без ПДВ (81179 грн 08 коп. з ПДВ).
3.16. 20.07.2023 дистриб'ютор за погодженням компанії, згідно Умов звернувся до відповідача - ПФ «СДК» з вимогою про сплату боргу та повернення майна № 11 від 20.07.2023 (а. с. 18-19).
4.23. Разом з цим, обладнання відповідачем не повернуто, докази замовлень продукції ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» відсутні, обладнання використовується з порушенням умов договорів.
4.24. Відповідач у строк, передбачений спірними договорами та зазначений у вимозі, зобов'язань належним чином не виконав, не повернув відповідно до умов договорів обладнання, документального підтвердження повернення обладнання суду не надано, тому, відповідно до вимог законодавства та умов договорів експлуатації обладнання, позивач має право на компенсацію його вартості.
4.25. За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
4.26. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4.27. Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
4.28. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
4.29. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
4.30. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
4.31. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.32. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.33. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.34. Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення обладнання. Доказів сплати компенсації позивачу за втрачене обладнання відповідачем суду не надано.
4.35. Оскільки відповідач зобов'язання щодо своєчасного повернення обладнання не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 81179 грн 08 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
5. Розподіл судових витрат між сторонам.
5.1. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.2. Відповідно до ч. 1, 2, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5.3. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
5.4. За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
5.5. Суд установив, що позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру - стягнення 81179 грн 08 коп.
5.6. Як доказ сплати судового збору позивачем до позову додано платіжні інструкції № 1655 від 11.10.2024 на суму 302 грн 80 коп. та № 1787 від 30.10.2024 на суму 2725 грн 20 коп. (загальна сума сплаченого судового збору - 3028 грн 00 коп.)
5.7. Разом з цим, враховуючи ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову підлягав сплаті судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.
5.8. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної фірми «СДК» (40011, м. Суми, пр-т. Шевченко, буд. 2, код ЄДРПОУ 13999620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ОРБІТА» (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 35, код ЄДРПОУ 23633937) 81179 грн 08 коп., 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 31.03.2025 (у період з 12.03.2025 до 28.03.2025 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна