адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
31.03.2025 Справа № 917/103/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Вокс Лекс", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Олексіївни, м. Миргород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019", м. Київ
про стягнення 9489,91 грн
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Вокс Лекс" з позовом до Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Олексіївни про стягнення 9489,91 грн заборгованості за договором КОМ 28357/21 від 01.06.2021 та договором про відступлення права вимоги № 112-69 від 30.07.2024, з якої 7936,67 грн - основний борг, 829,45 грн - 15% річні, 723,79 грн - втрати від інфляції.
Ухвалою від 20.01.2025 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с. 107-108).
Ухвала від 20.01.2025 вручена представнику відповідача 28.01.2025. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 12.02.2025.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.
Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 (а.с. 100) цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/103/25.
Ухвалою від 20.01.2025 (а.с. 107-108) суд відкрив провадження у справі № 917/103/25, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019".
Ухвала від 20.01.2025 була вручена позивачу, представнику позивача та третій особі 20.01.2025 о 17:11, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 20.01.2025 до електронного кабінету у системі "Електронний суд" (а.с. 111, 110, 109).
Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала від 20.01.2025 надсилалась відповідачу засобами поштового зв'язку на його адресу реєстрації, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 103) та була вручена представнику відповідача 28.01.2025 відповідно до відмітки на поштовому повідомленні (а.с. 113).
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Суд 06.03.2025 повторно направив відповідачу на зареєстровану адресу місцезнаходження ухвалу від 20.01.2025, яка повернулась до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За даними, що вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 12.01.2009, у тому числі на цей час за адресою: 37606, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Красницького Фотія, буд. 12.
Таку ж адресу відповідач вказав у договорі № КОМ 28357/21 від 01.06.2021 (а.с.15-18).
Іншої адреси для листування відповідач суду не повідомляв та матеріали справи її не містять.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості до Єдиного державного реєстру про фізичну особу - підприємця, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою фізичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції. (така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22).
Відповідач є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 5 частини четвертої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Пунктом 81 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
У п. 82 Правил вказано, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем).
У постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22 викладено висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21 тощо.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).
Верховний Суд зауважує, що неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.
Отже, ухвала від 20.01.2025 вважається врученою відповідачу в установленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Господарського суду Полтавської від 20.01.2025 у справі №917/103/25 оприлюднена у цьому Реєстрі, надіслана судом до Реєстру 20.01.2025, до неї надано загальний доступ 21.01.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124517112), а отже відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
У наявному у справі кредитному договорі КОМ 28357/21 від 01.06.2021 відповідач вказав свою електронну адресу: pavelkastsiuk2@gmail.com (а.с. 18, зворот).
Ухвала від 20.01.2025 була доставлена на вказану електронну адресу відповідача 06.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 06.03.2025 (а.с. 114).
Іншої адреси для листування відповідач суду не повідомляв та матеріали справи її не містять.
Відповідач також не скористався правом зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами у судових справах, що передбачено ст.6 ГПК України.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На офіційному сайті Судової влади України 20.01.2025 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с. 112).
Отже, суд вчинив всі дії, передбачені ГПК України, для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Отже, відповідач належно повідомлений про розгляд цієї справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
В зв'язку з необхідністю вчинення додаткових дій для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об'єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА», яке надалі змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» з 27.04.2024, (далі - позивач, комісіонер) та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Олексіївною (далі - відповідач, комітент) було укладено Договір № КОМ 28357/21 від 01.06.2021 року (надалі - Договір від 01.06.2021, а.с. 15-18).
Згідно з пунктом 1.1. Договору від 01.06.2021 комісіонер (ТОВ «е-Кард ЮА») зобов'язується за дорученням комітента (відповідача), за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в E100 Baltia OU, Nordic Sales OU, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OU та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг в мережі станцій Системи E100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України.
За п. 1.3 Договору від 01.06.2021 комісіонер зобов'язується за дорученням комітента (відповідача), за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в системі E100 Web-послуги. Також в межах цього Договору комісіонер має право надавати комітенту Web-послуги самостійно.
Згідно з п. 4.1.3 Договору від 01.06.2021 комісіонер зобов'язаний по закінченню календарного місяця надати комітенту наступні документи: специфікацію, рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями, видаткові накладні, акти прийому-передачі товарів, звіти комісіонера, акти наданих послуг, акт звірки взаєморозрахунків; при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати при виконанні цього договору.
Відповідно до пункту 4.3.8. Договору від 01.06.2021 комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. цього договору комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від комісіонера.
У п. 4.3.9 Договору від 01.06.2021 зазначено, якщо після спливу терміну вказаного в п. 4.3.8. комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг).
Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів вказаних в п. 4.1.3. Договору при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв'язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером (пункт 4.3.9. Договору).
У відповідності до пункту 3.2. Договору від 01.06.2021 оплата вартості Товарів та/або Послуг, WEB-послуг отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.
Розділом «Терміни, які використовуються в даному договорі» визначено, що «Розрахунковий період - проміжок часу, протягом якого Комітент здійснює Угоди з використанням Карток, а Комісіонер веде облік цих Угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця».
Пунктом 6.2. Договору від 01.06.2021 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
У пункті 6.3. Договору від 01.06.2021 сторони погодили, що позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору встановлюється тривалістю в три роки.
У пункті 2.8. Договору від 01.06.2021 визначено, що сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.
Комісіонер та відповідач підписали акт прийому-передачі карт від 01.06.2021 (а.с.19 на звороті), в якому зазначили, що для забезпечення виконання договору № 28357/21 від 01.06.2021 постачальник передав, а покупець прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю постачальника, у кількості 2 штуки.
Відповідач звернувся до ТОВ «е-Кард ЮА» із заявою від 01.06.2021, де прохав активувати вказані карти для їх використання по Договору (а.с.19).
ТОВ «е-Кард ЮА» (комісіонер) з використанням програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно», з накладення електронного цифрового підпису, направив відповідачу наступні документи на оплату наданих послуг на загальну суму 10 258,68 грн:
рахунок № 62084 від 31.01.2022 на суму 136,54 грн - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 21, 23), в деталізації № 62084 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.22); дата надсилання 10.02.2022;
рахунок № 71293 від 28.02.2022 на суму 139,33 грн - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 24, 26), в деталізації № 71293 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.25); дата надсилання 16.03.2022;
рахунок № 75769 від 31.03.2022 на суму 136,87 грн (а.с. 27) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 29), в деталізації № 75769 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.28); дата надсилання 10.03.2023;
рахунок № 76885 від 30.04.2022 на суму 128,90 грн (а.с. 30) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 32), в деталізації № 76885 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.31); дата надсилання 11.03.2023;
рахунок № 77981 від 31.05.2022 на суму 132,33 грн (а.с. 33) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 35), в деталізації № 77981 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.34); дата надсилання 13.03.2023;
рахунок № 78646 від 30.06.2022 на суму 129,28 грн (а.с. 36) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 38), в деталізації № 78646 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.37); дата надсилання 13.07.2022;
рахунок № 79149 від 31.07.2022 на суму 155,40 грн (а.с. 39) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 41), в деталізації № 79149 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.40); дата надсилання 08.08.2022;
рахунок № 79478 від 31.08.2022 на суму 153,97 грн (а.с. 42) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 44), в деталізації № 79478 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.43); дата надсилання 16.09.2022;
рахунок № 79959 від 30.09.2022 на суму 149,37 грн (а.с. 45) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 47), в деталізації № 79959 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.46); дата надсилання 07.10.2022;
рахунок № 80180 від 31.10.2022 на суму 152,94 грн (а.с. 48) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 50), в деталізації № 80180 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.49); дата надсилання 17.03.2023;
рахунок № 80683 від 30.11.2022 на суму 159,34 грн (а.с. 51) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 53), в деталізації № 80683 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.52); дата надсилання 09.12.2022;
рахунок № 80915 від 31.12.2022 на суму 163,61 грн (а.с. 54) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 56), в деталізації № 80915 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.55); дата надсилання 10.01.2023;
рахунок № 81334 від 31.01.2023 на суму 167,50 грн (а.с. 57) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 59), в деталізації № 81334 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.58); дата надсилання 09.02.2023;
рахунок № 81526 від 28.02.2023 на суму 162,18 грн (а.с. 60) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 62), в деталізації № 81526 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.61); дата надсилання 09.03.2023;
рахунок № 81787 від 31.03.2023 на суму 167,10 грн (а.с. 63) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 65), в деталізації № 81787 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.64); дата надсилання 13.04.2023;
рахунок № 82082 від 30.04.2023 на суму 169,47 грн (а.с. 66) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 68), в деталізації № 82082 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.67); дата надсилання 10.05.2023;
рахунок № 82506 від 31.05.2023 на суму 164,99 грн (а.с. 69) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 71), в деталізації № 82506 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.70); дата надсилання 13.06.2023;
рахунок № 82803 від 30.06.2023 на суму 168,02 грн (а.с. 72) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 74), в деталізації № 82803 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.73); дата надсилання 11.07.2023;
рахунок № 83234 від 31.07.2023 на суму 169,10 грн (а.с. 75) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 77), в деталізації № 83234 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.76); дата надсилання 09.08.2023;
рахунок № 83651 від 31.08.2023 на суму 167,14 грн (а.с. 78) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 80), в деталізації № 83651 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.79); дата надсилання 12.09.2023;
рахунок № 84096 від 30.09.2023 на суму 161,94 грн (а.с. 81) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 83), в деталізації № 84096 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.82); дата надсилання 11.10.2023;
рахунок № 84620 від 31.10.2023 на суму 161,98 грн (а.с. 84) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 86), в деталізації № 84620 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.85); дата надсилання 10.11.2023;
рахунок № 85024 від 30.11.2023 на суму 167,84 грн (а.с. 87) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 89), в деталізації № 85024 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.88); дата надсилання 08.12.2023;
рахунок № 85542 від 31.12.2023 на суму 177,29 грн (а.с. 90) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 92), в деталізації № 85542 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.91); дата надсилання 15.01.2024;
рахунок № 85990 від 31.01.2024 на суму 172,57 грн (а.с. 93) - послуга користування карткою Е100, кількість 1 шт; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 95), в деталізації № 85990 вказано найменування послуги - абонентна плата Тоll4EU (а.с.94); дата надсилання 09.02.2024;
рахунок № 86243 від 15.03.2024 на суму 6343,68 грн (а.с. 96) - штраф за втрачений Е-ВОХ, кількість 1; відповідний акт прийому-передачі послуг (а.с. 98), в деталізації № 86243 вказано найменування - штраф за втрачений Е-ВОХ (а.с.97); дата надсилання 27.03.2024.
Зазначені рахунки, деталізації та акти прийому-передачі послуг підписав лише позивач електронним підписом.
Відповідач вказані рахунки, деталізації та акти прийому-передачі послуг не підписав.
Позивач у позові вказує, що до первісного кредитора (комісіонера) не надходили письмові заперечення від відповідача, щодо направлених йому документів.
Позивач у позові зазначає, що комісіонер провів коригування боргу на суму 4448,27 грн у зв'язку з переплатою по іншому договору, а також врахував наявність у відповідача дебету на суму 2126,26 грн станом на 01.01.2022. З цих обставин позивач визначив суму боргу відповідача у розмірі 7936,67 грн (10 258,68 грн - 4 448,27 грн + 2 126,26 грн = 7936,67 грн).
Надалі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ВОКС ЛЕКС" (далі - позивач, ТОВ ЮФ "ВОКС ЛЕКС", Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» (далі - Первісний кредитор) укладено Договір № 112-69 про відступлення права вимоги від 30 липня 2024 року (далі - Договір відступлення, а.с. 14).
Згідно з пунктом 1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором № КОМ 28357/21 від 01.06.2021 року (надалі - «Основний договір»), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27 квітня 2024 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА») та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Олексіївною (надалі - Боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належні Первісному кредитору за Основним договором.
У п. 1.3 Договору відступлення вказано, що сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 7936,67 грн, яка після підписання цього договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим кредитором.
Згідно з п. 5.1 Договору відступлення цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Отже, за умовами Договору відступлення до позивача від Первісного кредитора відійшло право вимоги до відповідача за Договором № КОМ 28357/21 від 01.06.2021 року щодо стягнення 7936,67 грн заборгованості.
Позивач у позові вказує, що відповідач заборгованість не сплатив, тому звернувся з цим позовом про стягнення 7936,67 грн боргу, 723,79 грн - інфляційне збільшення, 829,45 грн - штрафні санкції.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного позивачем та відповідачем договору, дослідивши права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором комісії та договором щодо заміни кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої cтатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до cтатті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд установив, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 112-69 від 30.07.2024, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019», до позивача від Первісного кредитора відійшло право вимоги до відповідача за Договором КОМ 28357/21 від 01.06.2021 року.
Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У відповідності із ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах (стаття 1013 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
У статті 1023 ЦК України вказано, що комітент зобов'язаний:
1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.
Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як доказ виникнення заборгованості у відповідача позивач надав одностороннє сформовані та одностороннє підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» рахунки на оплату, деталізації, акти прийому-передачі послуг, складені за період січень 2022 р. - березень 2024 р. (а.с.21-98).
Вказані документи відповідач не підписав.
У ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У ч.2 ст. 207 ЦК України вказано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Позивач надав одностороннє сформовані та одностороннє підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» акти прийому-передачі послуг, складені за період січень 2022 р. - березень 2024 р. (а.с.21-98).
Відповідач як замовник зазначені акти не підписав. Факт надання послуг іншими доказами не підтверджений.
Суд зазначає, що у цій справі не можуть бути застосовані положення п. 4.3.9 Договору від 01.06.2021 (якщо комітент не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг)) з таких підстав.
У ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України вказано, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У Договорі від 01.06.2021 сторони не встановили вартість послуг та інших платежів, що має відшкодовувати комітент.
У п. 1.4 Договору від 01.06.2021 вказано, що умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
У п. 3.6 Договору від 01.06.2021 сторони узгодили, що ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють у системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
У п. 3.8 Договору від 01.06.2021 зазначено, що вартість Web-послуг визначається за цінами, що розміщується комісіонером в особистому кабінеті комітента і вказується в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Позивач не надав доказів укладення з відповідачем додатків (специфікацій) до Договору від 01.06.2021, які є його невід'ємною частиною, та в яких сторони мали погодити ціни, що застосовуються у правовідносинах між ними.
Визначена у рахунках та актах прийому-передачі послуг вартість послуг вказана одноособово Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» та не погоджена відповідачем.
Отже, позивач не довів належними доказами той факт, що відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати послуги саме по тій вартості, що одностороннє визначена у наданих до справи рахунках та актах прийому-передачі послуг.
Також суд зазначає, що у наданих до справи рахунках та актах прийому-передачі послуг за період січень 2022 р. - січень 2024 р. (а.с.21-98) вказана назва послуги: «послуга користування карткою Е100», проте у деталізації зазначених рахунків зазначено найменування послуги: «абонентна плата Тоll4EU».
Разом з тим умовами Договору від 01.06.2021 не передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати будь-яку абонентну плату та не визначено суми цієї плати.
Також в Договорі від 01.06.2021 не передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати «послугу користування карткою Е100» та не визначено суми цієї плати.
За умовами п. 1.1 та п. 1.3 Договору від 01.06.2021 комісіонер (ТОВ «е-Кард ЮА») зобов'язався за дорученням комітента (відповідача), за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента:
- організувати придбання комітентом в E100 Baltia OU, Nordic Sales OU, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB «Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OU та в інших учасників системи Е100 товарів та послуг в мережі станцій Системи E100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України.
- організувати придбання комітентом в системі E100 Web-послуги. Також в межах цього Договору комісіонер має право надавати комітенту Web-послуги самостійно.
Проте, визначені у п. 1.1 та у п. 1.3 Договору послуги до вказаних рахунків та актів прийому-передачі не включалися.
Суд зазначає, що за п. 3.11 Договору від 01.06.2021 передбачена комісійна винагорода та вказано, що комісіонер виконує свої зобов'язання по договору за винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у тому числі сервісних зборів та Web-послуг.
Проте у наданих до справи рахунках та актах прийому-передачі не вказано про включення до них саме комісійної винагороди. До матеріалів справи не надано доказів, на підставі яких було б визначено її розмір за умовами п. 3.11 Договору.
Також у п. 3.2 Договору від 01.06.2021 узгоджено проведення оплати вартості товарів та/або послуг, Web-послуг, отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених комісіонером витрат.
Разом з тим умовами п. 3.2 Договору від 01.06.2021 не передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати будь-яку абонентну плату чи оплачувати «послугу користування карткою Е100», а також не визначено ватості цих платежів.
У п. 2 акту прийому-передачі карт від 01.06.2021 (а.с.19 на звороті) вказано, що після закінчення терміну дії карт, зазначеного на них, карти повинні бути повернуті постачальнику.
Проте позивач не надав до суду доказів щодо строку дії карт та не надав доказів, що ці карти були діючими у період, стосовно якого сформовані рахунки (січень 2022 - січень 2024).
У п. 2.7 Договору від 01.06.2021 вказано, що протягом розрахункового періоду комісіонер організовує процес обліку та обробки здійснених комітентом угод у мережі станцій з використанням карток.
Позивач не надав до суду доказів щодо організації Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» обліку та обробки здійснених комітентом угод у мережі станцій з використанням карток згідно з п.2.7 договору.
Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
У п. 2.8 Договору від 01.06.2021 передбачено, що по завершенню розрахункового періоду комісіонер відправляє на електронну адресу комітента наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну, акт прийому-передачі товарів, акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованим розшифруванням (де зазначені номери карток, за якими здійснювалися угоди; дати угод; назви станцій, на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати для забезпечення отримання комітентом товарів та/або послуг.
Таким чином, як положеннями ст. 1022 ЦК України, так і п. 2.8 Договору від 01.06.2021 передбачено направлення комісіонером звіту комітенту.
Проте позивач не надав доказів складання комісіонером відповідних звітів та направлення їх комітенту (відповідачу).
Суд зазначає, що положення ст. 1022 ЦК України, коли звіт вважається прийнятим комітентом, стосуються саме випадків направлення відповідного звіту. А позивач ні звітів за спірний період, ні доказів їх надсилання відповідачу до матеріалів справи не надав.
Направлення актів та рахунків не відміняє обов'язку комісіонера надсилання відповідачу звітів, оскільки направлення звітів передбачено умовами договору одночасно з направленням актів та рахунків.
Також п. 2.8 Договору від 01.06.2021 передбачає, що рахунок на оплату повинен бути з з деталізованим розшифруванням (де зазначені номери карток, за якими здійснювалися угоди; дати угод; назви станцій, на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг).
Додані до позову рахунки та їх деталізації не містять вказаної інформації, зокрема жоден з рахунків та деталізації, а також акти прийому-передачі послуг не містять даних щодо номерів карток, за якими здійснювалися угоди.
У вказаних документах зазначено про послуга користування 1 карткою, в той час як за актом прийому-передачі карт від 01.06.2021 відповідачу були передані 2 карти з зазначенням їх ідентифікаційних номерів.
Таким чином із наданих позивачем доказів не вбачається, що нарахування у рахунках, та актах були проведені саме за тими картами, які були передані відповідачу за актом від 01.06.2021.
Також до позову позивач включив вимог про стягнення 6343,68 грн на підставі рахунку № 86243 від 15.03.2024 (а.с. 96).
В обґрунтування цих вимог позивач надав рахунок № 86243 від 15.03.2024 на суму 6343,68 грн (а.с. 96) на оплату штрафу за втрачений Е-ВОХ, кількість 1; відповідний акт прийому-передачі послуг - штраф за втрачений Е-ВО (а.с. 98), в деталізації № 86243 вказано найменування - штраф за втрачений Е-ВОХ (а.с.97); дата надсилання 27.03.2024.
Відповідно до ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Проте умовами Договору від 01.06.2021 не передбачено, що відповідач брав на себе зобов'язання з відшкодування вартості Е-ВОХ.
Договором також не передбачено будь-яких умов про застосування штрафу за втрату Е-ВОХ.
За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частиною першою ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.
Оскільки умовами договору від 01.06.2021 не передбачено сплату відповідачем вказаного штрафу, то відсутні підстави для його застосування.
Позивач також не надав доказів передачі відповідачу Е-ВОХ, не надав доказів щодо вартості цього обладнання.
Зазначені рахунок № 86243 від 15.03.2024, деталізацію та акти прийому-передачі послуг від 15.03.2024 підписав лише позивач електронним підписом.
Відповідач вказані документи не підписав.
Таким чином, позивач не довів належними доказами виникнення у відповідача обов'язку зі сплати вказаного штрафу.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, згідно з яким акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.
Надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків на 31.01.2022 (а.с.20) та на 31.03.2024 не підписані відповідачем, тому вони не підтверджують схвалення чи визнання відповідачем заявлених у них послуг та вказану вартість цих послуг.
З огляду на викладене, позивач не довів виникнення у відповідача обов'язку сплачувати 7936,67 грн за вказаними у позові рахунками та актами прийому-передачі послуг, і як наслідок не довів наявність у відповідача цієї суми боргу перед позивачем.
Отже позовні вимоги в частині стягнення 7936,67 грн боргу є необґрунтованими та відхиляються судом.
З огляду на вказане, відсутні підстави для нарахування відповідачу 829,45 грн - 15% річних та 723,79 грн втрат від інфляції, оскільки ці вимоги нерозривно пов'язані із вимогами про стягнення основного боргу. Тому позов в цій частині суд відхиляє.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені у позові вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Тому суд доходить висновку про відмову у позові повністю.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.
Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 2422,40 грн судового збору за платіжною інструкцією № 5 від 10.01.2025 (а.с. 9). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 14.01.2025 (а.с. 101).
На підставі ч. 1 ст. 129 ГПК вказана сума судових витрат покладається на позивача, оскільки суд відмовив у позові повністю.
Позивач також заявив до орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, та вказав, що відповідні докази будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 31.03.2025.
Суддя Т. М. Безрук