адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.03.2025 Справа № 917/2028/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ЄДРПОУ 40121452
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Польська, будинок, 2А, ЄДРПОУ 03338030
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз трейдинг"
про стягнення суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат
за участю представників сторін:
від позивача: Віталій Кемінь
від відповідача: Юлія Рудницька
Обставини справи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", у якому просить стягнути з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у квітні 2024 року в загальній сумі 41 320 099,09 грн, з них:
- основний борг - 37 478 168,47 грн;
- 3 % річних - 286 884,54 грн;
- пеня - 2 500 710,24 грн;
- інфляційні втрати - 1 054 335,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», типову форму якого затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 1684811.12.2024) проти позову заперечує, вважає, що підстав для автоматичного включення з 01.04.2024 Оператором ГТС об'ємів природного газу, спожитого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до портфеля постачальника «останньої надії» не було, оскільки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» станом на 01.04.2024 перебувало в реєстрі іншого постачальника, а саме ТОВ «Нафтогаз Трейдинг».
Стверджує, що єдиним постачальником для ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» визначено ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», згідно з Постановою Кабінет Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» (далі - Постанова КМУ № 812).
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з договором постачання природного газу, укладеного 29.03.2024 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на період березень 2024 року на обсяг 24 684,3800 тис. м3 реєстрація ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як споживача ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» діяла до 15.04.2024 як підприємства, яке включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств централізованого водопостачання та водовідведення»
Отже, наведеним спростовуються судження ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в частині перебування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.04.2024 по 30.04.2024 в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 постачальником для підприємства було ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» і, згідно з умовами договору від 29.03.2024, укладеного ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на період - березень 2024 року на обсяг 24 684,3800 тис. м3 підприємство перебувало в реєстрі споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до 15.04.2024.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 17064 від 16.12.2024) заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що Постанова КМУ № 812 не дає гарантій для відповідача, що постачальником газу повинен бути виключно ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». До того ж, серед ПЕРЕЛІКУ теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, для яких визначено окремий порядок розподілу коштів для їх перерахування органами Державної казначейської служби на небюджетні рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, який затверджений у Додатку Постанови КМУ № 812, відсутній відповідач (ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»). Прямої норми у Постанові КМУ № 812 немає, що єдиним постачальником для відповідача має бути ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Відповідач відсутній у переліку підприємств реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Тобто, відповідач на момент постачання газу позивачем не підпадав під дію Закону №1730.
Водночас, з доданого до відзиву листа Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громаду та територій України від 02.02.2022 №8/10.1/512-22 вбачається, що учасники процедури врегулювання заборгованості виключається з реєстру у разі ухилення від укладення договору (договорів) про реструктуризацію протягом трьох місяців з дати включення учасника до реєстру. Тобто, відповідач не надав належних доказів перебування у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, на період постачання відповідачеві газу позивачем.
Відповідач був включений до реєстру споживачів позивача на інформаційній платформі і йому було поставлено газ з ресурсу позивача, адже укладення Типового договору з постачальником «останньої надії» відбувається поза волею позивача і позивач не має права відмовити у постачанні газу у рамках Типового договору. При цьому сама по собі позиція відповідача, що він мав перебувати ніби у реєстрі споживачів на інформаційній платформі у іншого постачальника не може звільнити відповідача від оплати за поставлений газ з ресурсу позивача у рамках Типового договору з постачальником «останньої надії», що підтверджено даними інформаційної платформи. Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року № 904/2867/22, у якій вказано, що доводи скаржника про те, що не включення його до реєстру споживачів іншого постачальника було наслідком умисних узгоджених дій третьої особи та позивача не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог та оплати Комунальним закладом фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, які були включені до портфеля постачальника "останньої надії".
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 02.12.2021 по 10.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в тому числі в спірний період, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 12.09.2024 №ТОВВИХ-24-14025 (міститься в матеріалах справи), інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).
Враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.04.2024 по 30.04.2024 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період зі сторони ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 3.2 договору від 29.03.2024 № 6705-ТКЕ(23)-24, укладеного між відповідачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Положенням пункту 3.3 договору від 29.03.2024 №6705-ТКЕ(23)-24 реєстрація Постачальником Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється найближчою датою, яку дозволяє інформаційна платформа Оператора ГТС, але не раніше ніж з 01.03.2024 та діє до 31.03.2024, крім споживачів, яких включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплегенеруючих підприємств централізованого водопостачання та водовідведення».
Абзацом 2 пункту 3.3 договору від 29.03.2024 № 6705-ТКЕ(23)-24 передбачено, що реєстрація Постачальником Споживача діє до 15.04.2024 за умови включення Споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплегенеруючих підприємств централізованого водопостачання та водовідведення», після отримання від Споживача: довідки (у довільній формі) про відкриття небюджетного рахунку в органах Казначейства, а також оригіналу чи копію договору/ додаткової угоди про договірне перерахування грошових коштів згідно з п. 3-1 Постанови КМУ від 19.07.2022 № 812.
Водночас Постачальник не несе відповідальності за наслідки у разі припинення Споживачу постачання природнього газу Оператором ГРМ.
Відповідач не надав доказів виконання пункту 3.3 договору від 29.03.2024 №6705- ТКЕ(23)-24, а тим більше відповідач не надав суду належних доказів того, що відповідача (як споживача) включено до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.04.2024 по 30.04.2024 за договором від 29.03.2024 №6705-ТКЕ(23)-24.
Відповіддю на адвокатський запит ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» теж підтверджено, що ним постачання газу відбулося тільки в березні 2024 року, а вже у квітні 2024 року відповідачу не здійснювалося постачання газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Також відсутні докази включення Відповідача до Реєстру споживачів зі сторони іншого постачальника у спірний період.
10.02.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. № 1745) в яких зазначає, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - Товариство, Постачальник) та відповідачем укладено договір постачання природного газу від 29.03.2024 № 6705-ТКЕ(23)-24.
З метою укладення цього договору Товариство отримало від Споживача копію заяви-приєднання №1-02/02/14-Р до умов договору розподілу природнього газу та копію заяви-приєднання від 30.08.2023 до умов договору розподілу природнього газу. У цих заявах Споживачу присвоєно персональний ЕІС-код 56ХQ0000ХАК0U00А як суб'єкта ринку природного газу.
Відповідно до умов пункту 3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
За цим Договором Постачальник здійснював постачання природнього газу Споживачу тільки у березні 2024 року, що підтверджується даними інформаційної платформи та актами приймання-передачі газу від 31.03.2024. Оскільки Споживач не виконав вимоги абзацу 2 пункту 3.3 Договору, то він перебував на інформаційній платформі в реєстрі споживачів Постачальника до 31.03.2024. Проте, що з 01.04.2024 Товариство не здійснює постачання газу відповідачу, про що неодноразово йому повідомлялося листами від 12.06.2024 № 125/2/2/1-5271, від 10.05.2024 № 125/2/2/1-3228.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/2028/24; постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 14:50 12.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 14:50 21.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2025 суд відклав розгляд клопотань відповідача вх № 718 від 20.01.2025 та вх № 719 від 21.01.2025 до наступного судового засідання. Задовольнив клопотання відповідача (вх № 714 від 20.01.2025) про залучення 3-ї особи. Залучив до участі у справ в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз трейдинг". Відклав підготовче засідання на 11:00 19.02.2025.
21.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі № 917/2028/24 (вх. № 719).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вх № 718 від 20 січня 2025) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням в іншій справі. Відмовив в задоволенні клопотання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вх № 719 від 21 січня 2025 року) про
30.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник) та ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА"ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - відповідач, боржник) уклали типовий Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» № 2501, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2025.
Позивачем, зобов'язання взяті на себе за Договором, виконано в повному обсязі та забезпечено з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи та за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті, безперервне постачання природного газу Відповідачу в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідач, в порушення умов Договору, не забезпечив своєчасну та повну оплату вартості поставленого Позивачем природного газу згідно з умовами Договору та не здійснив оплату вартості спожитого за Договором природного газу, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожитий природній газ за Договором.
Позивач відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За змістом пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329), постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Разом з цим стаття 1 Закон № 329 визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини Крім того, згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону № 329 постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються Законом № 329, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 329 споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/ газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним, не потребує двостороннього підписання і вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Отже, між позивачем та відповідачем укладено Договір, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону № 329 оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Водночас, правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Так, відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Разом з цим, Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення зазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, позивач та відповідач, як суб'єкти ринку природного газу мають право на доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Оскільки згідно з інформаційною платформою Оператора ГРМ (як споживача природного газу) у відповідача були відсутні постачальники природного газу на підставі укладеного договору (не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників), то відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС такого споживача Оператором ГРМ було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстр споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача.
Положеннями абзацу 11 пункту 2 глави 5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Тож, Оператором ГТС об'єми природного газу, спожитого відповідачем автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв'язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.
Враховуючи викладене, в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ0000ХAK0U00A (відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) (позивач)) у т. ч. у період з 01.04.2024 по 30.04.2024.
Обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію позивача як постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить з 01.04.2024 по 30.04.2024 1 964,90100 тис. м куб.;
Факт включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача, як постачальника «останньої надії», з наведених підстав підтверджується листом оператора ГТС від 12.09.2024 № ТОВВИХ-24-14025 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000ХAK0U00A та Довідкою форми 10, видною ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ».
Щодо визначення вартості природного газу, слід зазначити, що позивач здійснив нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Відповідно до пункту 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Тож ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (Архів ціни ПОН для непобутових споживачів - додається у вигляді роздруківки на паперовому носії).
Разом із цим, відповідно до пункту 4.3 Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки не були оплачені.
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4 Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Відповідач здійснив оплату вартості спожитого газу на суму 3 000 000 грн.
Сума боргу за використаний природний газ у період з 01.04.2024 по 30.04.2024 становить 37 478 168,47 грн.
Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4 публічного Типового договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Отже, укладений Сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, та статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 Господарського кодексу України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання статей 712, 655 - 697 Цивільного кодексу України та статей 264 - 271 Господарського кодексу України.
Отже, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений Типовим договором.
З 01.11.2021 по 25.01.2022 позивач поставив відповідачеві природний газ на суму 40 478 168,47 грн за період квітень 2024 року, в той час як відповідач здійснив оплату вартості спожитого газу у рамках вказаного Договору частково на суму 3 000 000 грн.
Отже, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню з відповідача за спожитий природній газ за квітень 2024 року складає 37 478 168,47 грн.
Обставина постачання природного газу із ресурсу постачальника «останньої надії», підтверджується доказами, доданими до позовної заяви.
В матеріалах справи наявні докази включення відповідача саме до Реєстру споживачів позивача у період з 01.04.2024 по 30.04.2024. Тобто, у даному випадку належним доказам постачання природного газу за відповідний період можуть бути дані з інформаційної платформи. Тобто, типовий договір з постачальником «останньої надії» не тільки був укладений з відповідачем, але й виконувався шляхом постачання природного газу та часткової оплати за поставлений газ у розмірі 3 млн. грн зі сторони відповідача.
Аналогічно, у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22 вказано, що витяг з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем, відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) визнані належними та допустимими доказами.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, позивач завив до стягнення 2 510 710,24 грн пені за прострочення оплати за спожитий природний газ за квітень 2024 року за період 01.06.2024 - 31.08.2024.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розмір нарахованої пені за неналежне виконання умов Договору за зобов'язаннями квітня 2024 року складає 2 510 710,24 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, та встановив, що останній здійснений правильно, відповідно до вимог статті 232 Господарського кодексу України, тому вимога про стягнення 2 510 710,24 грн пені підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 054 335,84 грн інфляційних та 286 884,54 грн 3 % річних від простроченої суми за період 01.06.2024 - 31.08.2024
Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що розмір та період нарахування є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині вимог підлягають задоволенню в межах заявлених сум.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 252, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Польська, будинок, 2А, ЄДРПОУ 03338030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна Компанія “Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ЄДРПОУ 4012145237) 478 168,47 грн основного боргу; 286 884,54 грн - 3 % річних; 2 500 710,24 грн - пені; 1 054 335,84 грн - інфляційних втрат, 495 841,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 31.03.2025.
Суддя Дмитро Сірош