65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1731/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Чуйко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Рильцова Є.Ю. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Щолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 42, код ЄДРПОУ 02009889) про стягнення 495889,12грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Херсонської обласної ради про стягнення 495889,12грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» посилається на неналежне виконання зобов'язань щодо здійснення оплат природного газу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 відкрито провадження у справі №916/1731/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2024 о 11:00.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, підготовче засідання 30.05.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено підготовче засідання на 20.06.2024 о 10:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.07.2024, підготовче засідання 25.07.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 29.07.2024 призначено підготовче засідання на 15.08.2024 о 11:30 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 15.08.2024, підготовче засідання 15.08.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.08.2024 призначено підготовче засідання на 19.09.2024 о 11:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовчому засіданні від 19.09.2024 було оголошено перерву на 15.10.2024 о 12:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024, підготовче засідання 15.10.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.10.2024 призначено підготовче засідання на 21.11.2024 о 11:10 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовчому засіданні від 21.11.2024 було оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/1731/24, призначено справу до розгляду по суті на 12.12.2024 о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.
Судове засідання від 12.12.2024 не відбулося у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2024 призначено судове засідання на 09.01.2025 о 12:30 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 09.01.2025 було оголошено перерву на 11.02.2025о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 11.02.2025 було оголошено перерву на 20.03.2025о 11:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 20.03.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1731/24.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Як вказує позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (позивач, Постачальник, Постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. 26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 №1236» (далі - Постанова КМУ №1102). Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов'язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником
Позивач зазначає, що відповідач (Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України). У відповідності до положень п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR. У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021 та лютому, березні 2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). 24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі «Кодекс ГТС»). Відповідно до положень п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС). Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Як зазначає позивач, для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС). Таким чином, позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей. Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС №ТОВВИХ-23-15450 від 31.10.2023 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000209OP009; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000209OP009 (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Як вказує позивач, відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Відповідно до п. 2 гл. 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокаціїщодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М). Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу. З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 №809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Позивач зазначає, що Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8грн за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість. Протягом листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8грн за 1 куб.метр. Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Як зазначає позивач, на виконання договору позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу за листопад 2021 у розмірі 24 810,41грн, у лютому 2023 у розмірі 286 008,22грн, березні 2023 у розмірі 70 904,35грн, однак відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ у листопаді 2021, лютому та березні 2023. Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу
Позивач наполягає, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі. Всього було поставлено природного газу на загальну суму 381 722,98грн. У листопаді 2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 1,47681тис.куб.м. на суму 24 810,41грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ. У лютому 2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 7,92200тис.куб.м. на суму 286 008,22грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ. У березні 2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 2,37274тис.куб.м. на суму 70 904,35грн. Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 381 722,98грн.
Позивач вказує, що з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 87 419,89грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 10 345,13грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 16 401,12грн, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову. Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 495 889,12грн у тому числі 381 722,98грн основного боргу 87 419,89грн пені, 10 345,13грн 3% річних, 16 401,12грн інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 381 722,98грн основного боргу 87 419,89грн пені, 10 345,13грн 3% річних, 16 401,12грн інфляційних втрат.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем за листопад 2021, лютий 2023, березень 2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС №ТОВВИХ-23-15450 від 31.10.2023 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000209OP009; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000209OP009 (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Так, відповідно до пп. 4.2. розділу IV договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/ споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М +1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/ споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМУ №1102.
Цією ж Постановою КМУ №1102 на період постачання з 01.10.2021 по 30.11.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8грн за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість. Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8грн за 1куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8грн за 1 куб.метр.
З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані. Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як видно з матеріалів справи у листопаді 2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 1,47681тис.куб.м. на суму 24 810,41грн, у лютому 2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 7,92200тис.куб.м. на суму 286 008,22грн, у березні 2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 2,37274тис.куб.м. на суму 70 904,35грн.
Однак відповідач за отриманий газ не розрахувався у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 381 722,98грн.
За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доказів, які спростовують позовні вимоги також до суду не надані.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 381 722,98грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 87 419,89грн за зобов'язаннями за листопад 2021 за період 01.01.2022 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 24 810,41грн, за зобов'язаннями за лютий 2023 за період 01.04.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 286 008,22грн, за зобов'язаннями за березень 2023 за період 02.05.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 70 904,35грн, слід зазначити наступне.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 87 419,89грн за зобов'язаннями за листопад 2021 за період 01.01.2022 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 24 810,41грн, за зобов'язаннями за лютий 2023 за період 01.04.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 286 008,22грн, за зобов'язаннями за березень 2023 за період 02.05.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 70 904,35грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 87 419,89грн.
Щодо стягнення з відповідача 3% у сумі 10 345,13грн та інфляційних витрат у сумі 16 401,12грн за зобов'язаннями за листопад 2021 за період 01.01.2022 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 24 810,41грн, за зобов'язаннями за лютий 2023 за період 01.04.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 286 008,22грн, за зобов'язаннями за березень 2023 за період 02.05.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 70 904,35грн, слід зазначити наступне.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% у сумі 10 345,13грн за зобов'язаннями за листопад 2021 за період 01.01.2022 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 24 810,41грн, за зобов'язаннями за лютий 2023 за період 01.04.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 286 008,22грн, за зобов'язаннями за березень 2023 за період 02.05.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 70 904,35грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 10 345,13грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат інфляційних витрат у сумі 16 401,12грн за зобов'язаннями за листопад 2021 за період 01.01.2022 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 24 810,41грн, за зобов'язаннями за лютий 2023 за період 01.04.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 286 008,22грн, за зобов'язаннями за березень 2023 за період 02.05.2023 - 31.01.2024 на суму заборгованості у розмірі 70 904,35грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 16 401,12грн.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Херсонської обласної ради про стягнення 495889,12грн у тому числі 381 722,98грн основного боргу 87 419,89грн пені, 10 345,13грн 3% річних, 16 401,12грн інфляційних втрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5 960,57грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Щолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 42, код ЄДРПОУ 02009889) про стягнення 495889,12грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 42, код ЄДРПОУ 02009889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Щолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 381 722,98грн основного боргу, 87 419,89грн пені,10 345,13грн 3% річних, 16 401,12грн інфляційних втрат, 5 960,57грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 31 березня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова