ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.03.2025Справа № 910/367/25
За позовом Комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС"
про стягнення 88 410,47 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Піскунова
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство "КИІВТРАНСПАРКСЕРВІС" (далі - позивач, КП "КИІВТРАНСПАРКСЕРВІС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" (далі - відповідач, ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС") про стягнення 88 410,47 грн на підставі Договору №ДНП-2015-12/15 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 30.12.2015, з яких: 68 825,00 грн основного боргу, 11985,90 грн пені, 5 817,52 грн інфляційних втрат та 1 782,05 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву КП "КИІВТРАНСПАРКСЕРВІС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
28.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2024 позовну заяву КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/367/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/367/25.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено заяви по суті спору та з процесуальних питань, подані позивачем і додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 ГПК України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
30.12.2015 між Комунальним підприємством "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (далі - сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Борець Яніною Юріївною (далі - сторона-2) був укладений Договір № ДНП-2015-12/15 про надання права на експлуатацію Фіксованих місць паркування (далі - Договір № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015).
Згідно з п. 1.1 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 50 (п'ятдесят) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п'ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 63 (біля ГБК "Омега") майданчик № 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - Фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 1.2 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 під Фіксованими місцями для паркування в цьому Договорі визначено 50 (п'ятдесяти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п'яти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 63 (біля ГБК "Омега") майданчик № 2, що розташовані в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва
Відповідно до п. 6.1 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.06.2016 року, і діє до 31.12.2019 року.
30.12.2017 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Яніна Юріївна уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 2 від 30.12.2017 викладено п. 6.1 Договору у такій редакції: цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2024 року.
27.12.2018 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Яніна Юріївна уклали Додаткову угоду № 4 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018 сторони дійшли згоди викласти розділ 3 "ВАРТІСТЬ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ" Договору в новій редакції.
24.09.2019 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Яніна Юріївна уклали Додаткову угоду № 5 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 5 від 24.09.2019 сторони дійшли згоди викласти п. 3.1 Договору у наступній редакції: плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного Договору становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі ПДВ.
27.06.2023 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Яніна Юріївна уклали Додаткову угоду № 6 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 6 від 27.06.2023 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, виклавши у новій редакції пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.2.2, 3.7, 6.1, 6.3, 6.5, 6.6, 6.9 Договору.
27.09.2023 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Яніна Юріївна уклали Додаткову угоду № 7 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 7 від 27.09.2023 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015, виклавши в новій редакції наступні пункти Договору: 6.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2028 року.
01.03.2024 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС", ФОП Борець Яніна Юріївна та ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" уклали Додаткову угоду № 6 про зміну сторони до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п. 1 Додаткової угоди № 6 від 01.03.2024 про внесення змін до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 сторони погодилися змінити одну із сторін Договору, що укладений між КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Я.Ю., а саме передати ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" усі права та обов'язки ФОП Борець Я.Ю. по Договору.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 6 від 01.03.2024 визначено, що з моменту набрання чинності Додаткової угоди ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" змінює ФОП Борець Я.Ю. за Договором, ФОП Борець Я.Ю. втрачає право вимагати від КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" виконання своїх обов'язків, що виникають з Договору, а ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" набуває прав та починає нести обов'язки та відповідальність за їх невиконання за Договором.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 6 від 01.03.2024 права, обов'язки та відповідальність ФОП Борець Я.Ю. по Договору переходять ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" в тому самому обсязі, в якому вони належали ФОП Борець Я.Ю. до набрання чинності Додатковою угодою.
16.05.2024 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" уклали Додаткову угоду № 8 до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 8 від 16.05.2024 КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" дійшли згоди, розірвати Договір про надання права на експлуатацію Фіксованих місць паркування від 30.12.2015 № ДНП-2015-12/15 з 17 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Внаслідок укладення Договору № ДНП-2015-12/15 про надання майданчика на експлуатацію Фіксованих місць паркування від 30.12.2015 між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/1248/23 були зроблені висновки, що оскільки предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму.
При цьому у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі № 910/6312/19, згідно якого подібний договір є договором надання послуг, а також відступив від висновку у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 910/8413/17 про те, що такий договір є договором найму майнових прав.
Таким чином, укладений між сторонами Договір є договором найму, що регулюється положеннями глави 58 ЦК України.
Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пункт 1.3 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 визначає, що Фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 та передав майданчик для паркування ФОП Борець Я.Ю., а ФОП Борець Я.Ю. прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015.
Частинами першою та п'ятою ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 5 від 24.09.2019 плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного Договору становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі ПДВ.
У пункті 3.3 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018 зазначено, що плата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 числа місяця, щодо якого проводиться оплата.
Пунктом 3.4 № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018 передбачено, що сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти сторони-2 рахунок на оплату.
Відсутність рахунку на дату оплати визначену п.3.3 Договору, не звільняє сторону-2 від зобов'язань щодо оплати (п. 3.5 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018).
Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в частині оплати вартості експлуатації Фіксованих місць для паркування у період з жовтня 2023 року по травень 2024 року.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем виставлено ФОП Борець Яніні Юріївні рахунки на оплату на загальну суму 59 150 грн., а саме: № 3403 від 01.09.2023 на суму 9 750,00 грн, № 3763 від 01.10.2023 на суму 10 075,00 грн, № 4117 від 01.11.2023 на суму 9 750,00 грн, № 4472 від 01.12.2023 на суму 10 075,00 грн, № 107 від 01.01.2024 на суму 10 075,00 грн, № 464 від 01.02.2024 на суму 9 425,00 грн.
Крім того, позивачем складено Акти надання послуг № 3346 від 30.09.2023 на суму на суму 9 750,00 грн, № 3704 від 31.10.2023 на суму 10 075,00 грн, № 4036 від 30.11.2023 на суму 9 750,00 грн, № 4379 від 31.12.2023 на суму 10 075,00 грн, № 164 від 31.01.2024 на суму 10 075,00 грн, № 537 від 29.02.2024 на суму 9 425,00 грн, які підписані позивачем та ФОП Борець Я.Ю.
Судом встановлено, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2023 року по лютий 2024 року між КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" та ФОП Борець Я.Ю. за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.201 станом на 29.02.2024 заборгованість ФОП Борець Я.Ю. перед позивачем становить 53 800,00 грн.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 6 від 01.03.2024 про внесення змін до Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 ФОП Борець Я.Ю. передає, а ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" бере на себе зобов'язання сплатити заборгованість, яка виникла під час дії Договору. Заборгованість на момент набрання чинності Додаткової угоди № 6 становить 53 800,00 грн.
15.03.2024 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1035 на суму 53 800,00 грн.
Також позивачем виставлено ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" рахунки на оплату на загальну суму 25 025,00 грн., а саме: № 855 від 01.03.2024 на суму 10 075,00 грн, № 1382 від 01.04.2024 на суму 9 750,00 грн, № 1652 від 01.05.2024 на суму 5 200,00 грн
Крім того, позивачем складено Акти надання послуг № 831 від 31.03.2024 на суму на суму 10 075,00 грн, № 1267 від 30.04.2024 на суму 9 750,00 грн, № 1605 від 31.05.2024 на суму 5 200,00 грн, які не підписані відповідачем.
Втім, відповідно до п. 3.7 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018 щомісяця до 10-го числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням сторони-1. У випадку не підписання стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 20 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним стороною-2 без зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткову оплату, що підтверджується платіжними інструкціями № @2PL214199 від 23.03.2024 на суму 5 000.00 грн та № @2PL850524 від 01.05.2024 на суму 5 000,00 грн. Позивач вказує, що отримані грошові кошти були зараховані в якості оплати погашення повної заборгованості за вересень 2023 року та часткової заборгованості за жовтень 2023 року.
На підставі п 3.8 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.12.2018 зарахування коштів, сплачених стороною-2 на користь сторони-1 здійснюється у наступному порядку:
- в першу чергу погашаються нараховані штрафні санкції;
- в другу чергу погашаються наявна заборгованість в порядку давності (від більш давньої до більш нової);
- в третю чергу погашаються черговий платіж;
- в четверту чергу здійснюється зарахування авансової оплати за майбутніми платежами.
Отже, несплачена сума за передані Фксовані місця для паркування за Договором № ДНП-2015-12/15 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 30.12.2015 становить 68 825,00 грн (53 800,00 грн заборгованість відповідно до Рахунку № 1035 від 15.03.2024 + 25 025,00 грн заборгованість, яка виникла у період з березня 2024 року по травень 2024 року - 10 000,00 грн часткова оплата відповідача).
22.05.2024 позивач надіслав відповідачу Лист № 053/05-2049, в якому повідомив ТОВ "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" про заборгованість перед КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 і просив виконати взяті на себе зобов'язання та в найкоротші терміни погасити заборгованість.
Однак відповідач не надав відповіді на вказаний лист та заборгованість за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 позивачу не сплатив.
Стаття 526 ЦК України, визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач, з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача повну оплату за експлуатацію Фіксованих місць для паркування за період з жовтня 2023 року по травень 2024 року на загальну суму 68 825,00 грн.
Відповідач не надав заперечень та(або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплати за спірний період або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 в сумі 68 825,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 11 985,90 грн пені, 1 782,05 грн 3% річних та 5 817,52 грн інфляційні втрати.
Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 11 985,90 грн суд зазначає наступне.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 4.2 Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015 за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної у п. 3.1 цього Договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені судом встановлено, що пеня нарахована на заборгованість відповідача за кожним актом наданих послуг окремо у період з вересня 2023 року по травень 2024 року, а також враховані часткові оплати ФОП Борець Я.Ю. та відповідача.
Судом перевірено розрахунок заявленої до стягнення з відповідача розміру пені, з урахуванням приписів чинного законодавства України та Договору № ДНП-2015-12/15 від 30.12.2015, встановлено, що сума нарахована вірно.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 985,90 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 782,05 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 817,52 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання позивач правомірно нараховує 3 % річних та інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунки є арифметично вірними, відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1 782,05 грн та інфляційних втрат у сумі 5 818,52 грн та є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СВІТАНОК ТРАНС" (Україна, 02230, місто Київ, вул. Запорожця Петра (Дніпровський р-н), будинок 6, квартира 70; ідентифікаційний код: 44346961) на користь Комунального підприємства "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (Україна, 01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6; ідентифікаційний код: 35210739) 68 825,00 грн (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 00 коп.) основного боргу, 11 985,90 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 90 коп.) пені, 1 782,05 грн (одну тисячу сімсот вісімдесят дві гривні 05 коп.) 3% річних, 5 817,52 грн (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 52 коп.) інфляційних витрат та 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 31.03.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА