ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2025Справа № 904/6406/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 904/6406/23
за позовом Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до 1) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;
2) Державної податкової служби України
про відшкодування збитків у сумі 1 130 752,20 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Салатюк Д.В.;
від відповідача: Шатарська Т.Н.;
від тертьої соби: не з'явився.
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" про стягнення 1 130 752,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усупереч вимогам Податкового кодексу України та умовам Договору підряду на капітальний ремонт № 2020/д/ОГМ/1099 від 01.12.2020 відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з сумами податку на додану вартість, які були оплачені позивачем за виконані відповідачем роботи, у зв'язку з чим позивач позбавлений права на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 1 130 752,20 грн. до складу податкового кредиту.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 відкрито провадження у справі №904/6406/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.01.2024.
09.01.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання на 30.01.2024.
16.01.2024 на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Крім того, разом з відзивом до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у данній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 160/9220/22.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що наразі в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 160/9220/22, предметом якої є встановлення правомірності чи протиправності дій ГУ ДПС в Дніпропетровській області щодо відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд".
19.01.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
30.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вказує на те, що відповідачем за спливом трьох років спірні накладні так і не зареєстровано в ЄРПН, у зв'язку з чим позивач станом на кінець грудня 2021 втратив право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Так, на думку позивача, реєстрація податкових накладних не відновить його порушеного права на податковий кредит, а отже, не покриє збитків його підприємства. З огляду на вказані обставини АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прость відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 13.03.2024 та відкладено підготовче засідання на 15.02.2024.
У подальшому, ухвалою від 15.02.2024 господарським судом задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/9220/22.
02.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про пононовлення провадження у справі, в якій заявником повідомлено про те, що 07.08.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/9220/22 винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ "БК "Еталонпромбуд" задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних, зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні. 21.05.2024 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/9220/22 ГУ ДПС у Дніпропетровській області поновлено строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги. 03.06.2024 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/9220/22 апеляційну скаргу повернуто ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв'язку з тим, що останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Отже, заявник вказував на те, що відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22 набрало законної сили 03.06.2024, що свідчить про наявність правових підстав для поновлення провадження у справі № 904/6406/23.
Крім того, 02.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - ТОВ "БК "Еталонпромбуд" належними відповідачами - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) та Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ 43005393).
Так, у вказаному клопотанні АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зазначило про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22, яке набрало законної сили 03.06.2024, встановлено, що "…недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправним".
Отже, на думку позивача, з вказаного висновку суду випливає, що саме недотримання податковим органом вимог законодавства стало причиною відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, і як наслідок призвело до позбавлення АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" права на податковий кредит, тобто саме з вини податкового органу позивач зазнав збитків у сумі 1 130 752,20 грн.
Таким чином, за твердженням позивача, ураховуючи встановлений судом у судовому рішенні у справі №160/9220/22 факт протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, а як наслідок втрату АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" права на податковий кредит та понесення збитків у сумі 1 130 752,20 грн., саме на податкові органи повинна покладатися відповідальність за вказані збитки, а тому ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" є неналежним відповідачем у даній справі.
З огляду на викладене, позивач зазначив про те, що відповідачем у даній справі є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), як особа, відповідальна за ухвалення неправомірних рішень, та Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393), яка відповідно до рішення від 07.08.2023 у справі №160/9220/22 зобов'язана зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.
02.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла також уточнена позовна заява до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, в якій Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить стягнути з Державного бюджету України збитки у розмірі 1 130 752,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 поновлено провадження у справі № 904/6406/23, підготовче засідання призначено на 24.07.2024, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про заміну первісного відповідача належним відповідачем, замінено відповідача у данній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України.
23.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшли клопотання про розгляд справи спочатку.
Крім того, 23.07.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про передачу справи №904/6406/23 на розгляд до Господарського суду міста Києва за підсудністю.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що другий відповідач - Державна податкова служба України (ДПС) відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Таким чином, з огляду на положення частини 5 статті 30 Господарського кодексу України, на думку першого відповідача, дана справа повинна розглядатись за правилами виключної підсудності Господарським судом міста Києва.
24.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від Державної податкової служби України надійшло аналогічне клопотання про передачу справи до Господарського суду міста Києва.
Розглянувши у підготовчому засіданні 24.07.2024 матеріали справи та подані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Державною податковою службою України клопотання про передачу справи до іншого суду за підсудністю, заслухавши учасників процесу, Господарський суд Дніпропетровської області про наявність підстав для передачі матеріалів справи № 904/6406/23 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
21.08.2024 матеріали справи № 904/6406/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024, справу № 904/6406/23 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Пунктом 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 прийнято до розгляду справу №904/6406/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.10.2024.
09.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
19.09.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли клопотання про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви позивача та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
23.09.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
Також, 23.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача отримано заперечення на клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.
24.09.2024 через систему "Електронний суд" від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заперечення щодо доводів та міркувань, викладених відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.
27.09.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
30.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
Також, 30.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача отримано відповідь на відзив Державної податкової служби України та клопотання про зупинення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 задоволено заяви представника Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" адвоката Логвінової Юлії Миколаївни про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Басової Ольги Борисівни, яка діє в порядку самопредставництва, про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Присутній у судовому засіданні 10.10.2024 представник позивача підтримав клопотання про зупинення розгляду справи № 904/6406/23 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №160/9220/22, оскільки підставою для формування предмету позову у справі №904/6406/23 стало саме судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №160/9220/22, яким визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, складених ТОВ «БК «ЕТАЛОНПРОМБУД», та зобов'язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, відтак, вирішення даної справи об'єктивно неможливе до вирішення адміністративної справи №160/9220/22.
Представник відповідача-2 заперечив щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на відсутність об'єктивної неможливості вирішення спору в справі №904/6406/23.
Представник відповідача-1 свою позицю не висловив, у зв'язку з перериванням інтернетзв'язку з його сторони.
Дослідивши матеріали справи, суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви, оскільки фактично дана заява була прийнята до розгляду іншим судом - Господарським судом Дніпропетровської області, за наслідком якої здійснено заміну неналежного відповідача у справі належними відповідачами та справу передано з виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
При цьому, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/6406/23 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідачами не оскаржувалася та відповідно є чинною і підлягає виконанню у встановленому законом порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 клопотання Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення розгляду справи - задоволено. Зупинено провадження у справі № 904/6406/23 до вирішення адміністративної справи № 160/9220/22 за позовом ТОВ «Будівельна компанія «Еталонпромбуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
За допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22 залишено без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - без задоволення.
Таким чином, рішення в адміністративній справі № 160/9220/22 у встановленому законом порядку набрало законної сили, відтак, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/6406/24 на даний час усунуті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 поновлено провадження у справі № 904/6406/24. Підготовче засідання у справі № 904/6406/24 призначено на 23.01.2025. Дозволено представникам позивача та відповідача-1 справи приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку із використаням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом". Зобов'язано відповідачів надати суду докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22.
20.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів по справі, а саме: Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних від 15.01.2025 №713716 на підтвердження відсутності реєстрації спірних податкових накладних у ЄРПН та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 904/2250/24, постановленої за аналогічних обставин справи.
21.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання, в якому повідомлено суд про стан виконання рішення в адміністративній справі № 160/9220/22.
22.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшли заперечення на клоптання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
Крім того, 22.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі щодо стану виконання рішення в адміністративній справі № 160/9220/22, а також заявлено клопотання про надання додаткового строку для виконання вимог п. 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2025.
23.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Присутній у судовому засіданні 23.01.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив призначити справу до судового розгляду.
Представник відповідача-2 просив відкласти розгляд справи для надання доказів виконання рішення в адміністративній справі № 160/9220/22.
Представник відповідача-1 підтримав позицію представника відповідача-2.
Представник позивача заперечував щодо відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 183 ГПК України, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.02.2025.
Присутній у судовому засіданні 06.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив призначити справу до судового розгляду по суті.
Представники відповідачів не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
У підготовчому засіданні 06.02.2025 постановлено увхалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовче провадження у справі № 904/6406/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2025.
26.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі.
Присутній у судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача заявив усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв'язку з виникненням нових обставин, а саме зазначення відповідачем-2 про виконання рішення в адміністративній справі № 160/9220/22 та реєстрацію спірних податкових накладних у ЄРПН, проте за відсутності відповідних доказів.
Представники відповідачів заперечили щодо повернення до стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні оглошено перерву до 13.03.2025.
28.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
13.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання позивача повернення до стадії підготовчого провадження.
Присутній у судовому засіданні 13.03.2025 представник позивача просив задовольнити клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки тільки на стадії підготовчого провадження можливо подавати та збирати докази.
Представники відповідачів заперечили щодо задоволення клопотання позивача, оскільки останнім не наведено у клопотанні виключних обставин, за яких суд може повернутися до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача повернення до стадії підготовчого провадження. При цьому, суд акцентує увагу на тому, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження. У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, на яку посилається позивач, зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. У даному випадку позивачем не наведено достатніх підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.
Крім того, представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою з'ясування питання щодо можливості отримання податкового кредиту за спірними податковими накладними, які були зареєстровані відповідачем-2.
Представники відповідачів заперечили щодо відкладення розгляду справи, вказуючи про те, що позивач ще до судового засідання не позбавлений був права вчинити дії з формування податкового кредиту.
Суд відмовив у відкладенні розгляду справи, оскілльки підстави, з яких позивачем було заявлене відповідне клопотання, не відповідають приписам ст. 202 ГПК України щодо можливості відкладення розгляду справи.
Представник позивача підтримав заявлені позовних вимог з мотивів і доводів, наведених в уточненій позовній заяві від 02.07.2024.
Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечили та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 13.03.2025, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10.12.2020 між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" (за договором - підрядник) було укладено Договір підряду на капітальний ремонт № 2020/д/ОГМ/1099, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати відповідно до проектно-кошторисної документації, що додається до цього договору (Додаток № 4), наступні види робіт: Капітальний ремонт технологічних секцій № 11-13 РОФ-2 модернізація, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані по цьому Договору роботи.
Згідно з п. 2.2. Договору підряду, оплата за виконані роботи здійснюється замовником у наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 45 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунку-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.
На виконання умов договору ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" протягом грудня 2020 року було виконано, а позивачем прийнято робіт на загальну суму 6 784 513,20 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаним замовником і підрядником без будь-яких зауважень.
Позивач повністю оплатив виконані підрядником роботи на загальну суму 6 784 513,20 грн, у тому числі ПДВ - 1 130 752,20 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, наданої АТ «Укрсиббанк» від 04.08.2023 за вих. № 54-2-01/20412, долученої до справи.
За результатом господарських операцій ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні № 9 від 28.12.2020р., № 10 від 28.12.2020р., № 11 від 28.12.2020р., № 12 від 28.12.2020р., № 13 від 28.12.2020р., № 14 від 28.12.2020р., № 15 від 28.12.2020р., № 16 від 28.12.2020р., № 17 від 28.12.2020р., № 18 від 28.12.2020р., № 19 від 28.12.2020р., № 20 від 28.12.2020р., № 21 від 28.12.2020р., № 22 від 28.12.2020р., № 23 від 29.12.2020р., № 24 від 29.12.2020р., № 25 від 29.12.2020р., № 26 від 29.12.2020р., № 27 від 29.12.2020р., № 28 від 29.12.2020р., № 29 від 29.12.2020р., № 30 від 29.12.2020р., № 31 від 29.12.2020р., № 32 від 29.12.2020р., № 33 від 29.12.2020р., № 34 від 29.12.2020р., № 35 від 29.12.2020р., № 36 від 29.12.2020р., № 37 від 29.12.2020р., № 38 від 29.12.2020р., № 39 від 29.12.2020р., № 40 від 29.12.2020р., № 41 від 29.12.2020р., № 42 від 29.12.2020р., № 43 від 29.12.2020р., № 44 від 29.12.2020р., № 45 від 29.12.2020р., № 46 від 29.12.2020р., № 47 від 30.12.2020р., № 48 від 30.12.2020р., № 49 від 30.12.2020р., № 50 від 30.12.2020р., № 51 від 30.12.2020р., № 52 від 30.12.2020р., № 53 від 30.12.2020р., № 54 від 30.12.2020р., № 55 від 30.12.2020р., № 56 від 30.12.2020р., № 57 від 30.12.2020р., № 58 від 30.12.2020р., № 59 від 30.12.2020р., № 60 від 30.12.2020р., № 61 від 30.12.2020р., № 62 від 28.12.2020р., № 63 від 28.12.2020р., № 64 від 30.12.2020р., № 65 від 30.12.2020р., № 66 від 30.12.2020р., № 67 від 30.12.2020р., № 68 від 30.12.2020р., № 69 від 30.12.2020р., № 70 від 30.12.2020р., № 71 від 30.12.2020р., № 72 від 30.12.2020р., № 73 від 30.12.2020р., № 74 від 30.12.2020р.,№ 75 від 30.12.2020р., № 76 від 30.12.2020р., № 77 від 30.12.2020р., № 78 від 30.12.2020р., № 79 від 30.12.2020р., № 80 від 30.12.2020р., № 81 від 30.12.2020р., № 82 від 30.12.2020р., № 83 від 30.12.2020р., № 84 від 30.12.2020р., № 85 від 30.12.2020р., № 86 від 30.12.2020р., № 87 від 30.12.2020р., № 88 від 30.12.2020р., № 89 від 30.12.2020р., № 90 від 30.12.2020р., № 91 від 30.12.2020р., № 92 від 30.12.2020р., № 93 від 30.12.2020р., № 94 від 30.12.2020р., № 95 від 30.12.2020р., № 96 від 30.12.2020р., № 97 від 30.12.2020р., № 104 від 30.12.2020р., № 105 від 30.12.2020р., № 106 від 30.12.2020р., № 107 від 30.12.2020р., № 108 від 30.12.2020р., № 109 від 30.12.2020р., № 110 від 30.12.2020р., № 111 від 30.12.2020р.,№ 112 від 30.12.2020р., № 113 від 30.12.2020р., № 114 від 30.12.2020р., № 115 від 30.12.2020р., № 116 від 30.12.2020р., № 117 від 30.12.2020р., № 118 від 30.12.2020р., № 119 від 30.12.2020р., № 120 від 30.12.2020р., № 121 від 30.12.2020р., № 122 від 30.12.2020р., № 123 від 30.12.2020р., № 124 від 30.12.2020р., № 125 від 30.12.2020р., № 126 від 30.12.2020р., № 127 від 30.12.2020р., № 128 від 30.12.2020р., № 129 від 30.12.2020р., № 130 від 30.12.2020р., № 131 від 30.12.2020р., № 132 від 30.12.2020р., для реєстрації їх в ЄРПН, проте, їх реєстрацію було зупинено, оскільки зазначені податкові накладні не відповідають вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Таким чином, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача-1 було зупинено реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд", позивач втратив право на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 1 130 752,20 грн до податкового кредиту, у зв'язку зі спливом строку, визначеного Податковим кодексом України та з урахуванням Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набув чинності з 01.08.2023, що, у свою чергу, стало підставою для звернення з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про відшкодування шкоди у розмірі податку на додану вартість 1 130 752,20 грн.
Відповідачі проти позову заперечили, посилаючись на наступні обставини:
- позивачем визначено неправильний склад часників справи, оскільки, у випадку стягнення збитків з Державного бюджету України, в якості відповідача має виступати Державна казначейська служба України, як розпорядник коштів державного бюджету;
- позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки позивач, як замовник за договором підряду, не наділений правом вимаати відшкодування збитків від держави, які він отримав, на його думку, внаслідок втрати права реєстрації податкового кредиту з ПДВ. Належним способом захисту прав для позивача є звернення до іної сторони договору - підрядника з позовом про відшкодування збитків. У той же час підрядник - ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд", який відшкодує Замовнику збитки, що виникли у зв'язку з неправомірними діями контролюючих органів, за певних обставин матиме право на відшкодування таких збитків за рахунок держави;
- твердження позивача про втрату права на формування податкового кредиту за спірними податковими накладними не відповідає положенням Подакового кодексу України та є його власною думкою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 1 статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: 1) неправомірні дії цього органу, 2) наявність шкоди та 3) причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України, особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
При цьому, ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов'язковим для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20.
Керуючись наведеним вище правовим регулюванням спірних правовідносин, суд зазначає, що для застосування деліктної відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою, а тому питання наявності/відсутності такої складової цивільного правопорушення як вина ДПС України не підлягає дослідженню в межах даної справи. Отже, для притягнення ДПС України до відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідним є наявність усіх трьох умов, тобто, окрім неправомірних рішень, доведенню підлягає наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними рішеннями і заподіяною шкодою.
Як установлено судом, 10.12.2020 між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" (за договором - підрядник) було укладено Договір підряду на капітальний ремонт № 2020/д/ОГМ/1099, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати відповідно до проектно-кошторисної документації, що додається до цього договору (Додаток № 4), наступні види робіт: Капітальний ремонт технологічних секцій № 11-13 РОФ-2 модернізація, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані по цьому Договору роботи.
Згідно з п. 2.2. Договору підряду, оплата за виконані роботи здійснюється замовником у наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 45 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунку-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.
На виконання умов договору ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" протягом грудня 2020 року було виконано, а позивачем прийнято робіт на загальну суму 6 784 513,20 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаним замовником і підрядником без будь-яких зауважень.
Позивач повністю оплатив виконані підрядником роботи на загальну суму 6 784 513,20 грн, у тому числі ПДВ - 1 130 752,20 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, наданої АТ «Укрсиббанк» від 04.08.2023 за вих. № 54-2-01/20412, долученої до справи.
За результатом господарських операцій ТОВ "Будівельна компанія "Еталонпромбуд" складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні № 9 від 28.12.2020р., № 10 від 28.12.2020р., № 11 від 28.12.2020р., № 12 від 28.12.2020р., № 13 від 28.12.2020р., № 14 від 28.12.2020р., № 15 від 28.12.2020р., № 16 від 28.12.2020р., № 17 від 28.12.2020р., № 18 від 28.12.2020р., № 19 від 28.12.2020р., № 20 від 28.12.2020р., № 21 від 28.12.2020р., № 22 від 28.12.2020р., № 23 від 29.12.2020р., № 24 від 29.12.2020р., № 25 від 29.12.2020р., № 26 від 29.12.2020р., № 27 від 29.12.2020р., № 28 від 29.12.2020р., № 29 від 29.12.2020р., № 30 від 29.12.2020р., № 31 від 29.12.2020р., № 32 від 29.12.2020р., № 33 від 29.12.2020р., № 34 від 29.12.2020р., № 35 від 29.12.2020р., № 36 від 29.12.2020р., № 37 від 29.12.2020р., № 38 від 29.12.2020р., № 39 від 29.12.2020р., № 40 від 29.12.2020р., № 41 від 29.12.2020р., № 42 від 29.12.2020р., № 43 від 29.12.2020р., № 44 від 29.12.2020р., № 45 від 29.12.2020р., № 46 від 29.12.2020р., № 47 від 30.12.2020р., № 48 від 30.12.2020р., № 49 від 30.12.2020р., № 50 від 30.12.2020р., № 51 від 30.12.2020р., № 52 від 30.12.2020р., № 53 від 30.12.2020р., № 54 від 30.12.2020р., № 55 від 30.12.2020р., № 56 від 30.12.2020р., № 57 від 30.12.2020р., № 58 від 30.12.2020р., № 59 від 30.12.2020р., № 60 від 30.12.2020р., № 61 від 30.12.2020р., № 62 від 28.12.2020р., № 63 від 28.12.2020р., № 64 від 30.12.2020р., № 65 від 30.12.2020р., № 66 від 30.12.2020р., № 67 від 30.12.2020р., № 68 від 30.12.2020р., № 69 від 30.12.2020р., № 70 від 30.12.2020р., № 71 від 30.12.2020р., № 72 від 30.12.2020р., № 73 від 30.12.2020р., № 74 від 30.12.2020р.,№ 75 від 30.12.2020р., № 76 від 30.12.2020р., № 77 від 30.12.2020р., № 78 від 30.12.2020р., № 79 від 30.12.2020р., № 80 від 30.12.2020р., № 81 від 30.12.2020р., № 82 від 30.12.2020р., № 83 від 30.12.2020р., № 84 від 30.12.2020р., № 85 від 30.12.2020р., № 86 від 30.12.2020р., № 87 від 30.12.2020р., № 88 від 30.12.2020р., № 89 від 30.12.2020р., № 90 від 30.12.2020р., № 91 від 30.12.2020р., № 92 від 30.12.2020р., № 93 від 30.12.2020р., № 94 від 30.12.2020р., № 95 від 30.12.2020р., № 96 від 30.12.2020р., № 97 від 30.12.2020р., № 104 від 30.12.2020р., № 105 від 30.12.2020р., № 106 від 30.12.2020р., № 107 від 30.12.2020р., № 108 від 30.12.2020р., № 109 від 30.12.2020р., № 110 від 30.12.2020р., № 111 від 30.12.2020р.,№ 112 від 30.12.2020р., № 113 від 30.12.2020р., № 114 від 30.12.2020р., № 115 від 30.12.2020р., № 116 від 30.12.2020р., № 117 від 30.12.2020р., № 118 від 30.12.2020р., № 119 від 30.12.2020р., № 120 від 30.12.2020р., № 121 від 30.12.2020р., № 122 від 30.12.2020р., № 123 від 30.12.2020р., № 124 від 30.12.2020р., № 125 від 30.12.2020р., № 126 від 30.12.2020р., № 127 від 30.12.2020р., № 128 від 30.12.2020р., № 129 від 30.12.2020р., № 130 від 30.12.2020р., № 131 від 30.12.2020р., № 132 від 30.12.2020р., для реєстрації їх в в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки зазначені податкові накладні, на думку контролюючого органу, не відповідали вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано ТОВ «Будівельна компанія Еталонпромбуд» надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
ТОВ «Будівельна компанія Еталонпромбуд» подано до контролюючого органу відповідні пояснення та копії документів, на підставі яких було складено та направлено для реєстрації податкові накладні, які підтверджують реальність господарських операцій, за результатом яких складено податкові накладні, які були надіслані для реєстрації. Проте, ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних.
Не погодившись з рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «Будівельна компанія Еталонпромбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Еталонпромбуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3584900/42923503 від 29.12.2021р., № 3584922/42923503 від 29.12.2021р., № 3584975/42923503 від 29.12.2021р., № 3584875/42923503 від 29.12.2021р., № 3584976/42923503 від 29.12.2021р., № 3584977/42923503 від 29.12.2021р., № 3584931/42923503 від 29.12.2021р., № 3584909/42923503 від 29.12.2021р., № 3584915/42923503 від 29.12.2021р., № 3584954/42923503 від 29.12.2021р., № 3584887/42923503 від 29.12.2021р., № 3584881/42923503 від 29.12.2021р., № 3584916/42923503 від 29.12.2021р., № 3584955/42923503 від 29.12.2021р., № 3584926/42923503 від 29.12.2021р., № 3584882/42923503 від 29.12.2021р., № 3584888/42923503 від 29.12.2021р., № 3584910/42923503 від 29.12.2021р., № 3584911/42923503 від 29.12.2021р., № 3584883/42923503 від 29.12.2021р., № 3584956/42923503 від 29.12.2021р., № 3584885/42923503 від 29.12.2021р., № 3584907/42923503 від 29.12.2021р., № 3584927/42923503 від 29.12.2021р., № 3584932/42923503 від 29.12.2021р., № 3584962/42923503 від 29.12.2021р., № 3584970/42923503 від 29.12.2021р., № 3584877/42923503 від 29.12.2021р., № 3584928/42923503 від 29.12.2021р., № 3584968/42923503 від 29.12.2021р., № 3584890/42923503 від 29.12.2021р., № 3584876/42923503 від 29.12.2021р., № 3584967/42923503 від 29.12.2021р., № 3584961/42923503 від 29.12.2021р., № 3584957/42923503 від 29.12.2021р., № 3584923/42923503 від 29.12.2021р., № 3584944/42923503 від 29.12.2021р., № 3584969/42923503 від 29.12.2021р., № 3584979/42923503 від 29.12.2021р., № 3584878/42923503 від 29.12.2021р. № 3584949/42923503 від 29.12.2021р., № 3584965/42923503 від 29.12.2021р., № 3584935/42923503 від 29.12.2021р., № 3584880/42923503 від 29.12.2021р., № 3584937/42923503 від 29.12.2021р., № 3584948/42923503 від 29.12.2021р., № 3584963/42923503 від 29.12.2021р., № 3584886/42923503 від 29.12.2021р., № 3584936/42923503 від 29.12.2021р., № 3584879/42923503 від 29.12.2021р., № 3584964/42923503 від 29.12.2021р., № 3584933/42923503 від 29.12.2021р., № 3584934/42923503 від 29.12.2021р., № 3584884/42923503 від 29.12.2021р., № 3584889/42923503 від 29.12.2021р., № 3584940/42923503 від 29.12.2021р., № 3584978/42923503 від 29.12.2021р., № 3584891/42923503 від 29.12.2021р., № 3584950/42923503 від 29.12.2021р., № 3584966/42923503 від 29.12.2021р., № 3584980/42923503 від 29.12.2021р., № 3584913/42923503 від 29.12.2021р., № 3584941/42923503 від 29.12.2021р., № 3584929/42923503 від 29.12.2021р., № 3584952/42923503 від 29.12.2021р., № 3584930/42923503 від 29.12.2021р., № 3584981/42923503 від 29.12.2021р., № 3584958/42923503 від 29.12.2021р., № 3584985/42923503 від 29.12.2021р., № 3584951/42923503 від 29.12.2021р., № 3584982/42923503 від 29.12.2021р., № 3584971/42923503 від 29.12.2021р., № 3584914/42923503 від 29.12.2021р., № 3584918/42923503 від 29.12.2021р., № 3584984/42923503 від 29.12.2021р., № 3584912/42923503 від 29.12.2021р., № 3584920/42923503 від 29.12.2021р., № 3584938/42923503 від 29.12.2021р., № 3584908/42923503 від 29.12.2021р., № 3584972/42923503 від 29.12.2021р., № 3584917/42923503 від 29.12.2021р., № 3584942/42923503 від 29.12.2021р., № 3584983/42923503 від 29.12.2021р., № 3584986/42923503 від 29.12.2021р., № 3584973/42923503 від 29.12.2021р., № 3584987/42923503 від 29.12.2021р., № 3584945/42923503 від 29.12.2021р., № 3584959/42923503 від 29.12.2021р., № 3584901/42923503 від 29.12.2021р., № 3584892/42923503 від 29.12.2021р., № 3584902/42923503 від 29.12.2021р., № 3584943/42923503 від 29.12.2021р., № 3584919/42923503 від 29.12.2021р., № 3584939/42923503 від 29.12.2021р., № 3584988/42923503 від 29.12.2021р., № 3584898/42923503 від 29.12.2021р., № 3584953/42923503 від 29.12.2021р., № 3584974/42923503 від 29.12.2021р., № 3584897/42923503 від 29.12.2021р., № 3584899/42923503 від 29.12.2021р., № 3584947/42923503 від 29.12.2021р., № 3584925/42923503 від 29.12.2021р., № 3584924/42923503 від 29.12.2021р., № 3584874/42923503 від 29.12.2021р., № 3584946/42923503 від 29.12.2021р., № 3584905/42923503 від 29.12.2021р., № 3584904/42923503 від 29.12.2021р., № 3584903/42923503 від 29.12.2021р., № 3584906/42923503 від 29.12.2021р., № 3584896/42923503 від 29.12.2021р., № 3584873/42923503 від 29.12.2021р., № 3584895/42923503 від 29.12.2021р., № 3584872/42923503 від 29.12.2021р., № 3584921/42923503 від 29.12.2021р., № 3584960/42923503 від 29.12.2021р., № 3584871/42923503 від 29.12.2021р., № 3584894/42923503 від 29.12.2021р., № 3584893/42923503 від 29.12.2021р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 9 від 28.12.2020р., № 10 від 28.12.2020р., № 11 від 28.12.2020р., № 12 від 28.12.2020р., № 13 від 28.12.2020р., № 14 від 28.12.2020р., № 15 від 28.12.2020р., № 16 від 28.12.2020р., № 17 від 30.12.2020р., № 18 від 28.12.2020р., № 19 від 28.12.2020р., № 20 від 28.12.2020р., № 21 від 28.12.2020р., № 22 від 28.12.2020р., № 23 від 29.12.2020р., № 24 від 29.12.2020р., № 25 від 29.12.2020р., № 26 від 29.12.2020р., № 27 від 29.12.2020р., № 28 від 29.12.2020р., № 29 від 29.12.2020р., № 30 від 29.12.2020р., № 31 від 29.12.2020р., № 32 від 28.12.2020р., № 33 від 29.12.2020р., № 34 від 29.12.2020р., № 35 від 29.12.2020р., № 36 від 29.12.2020р., № 37 від 29.12.2020р., № 38 від 29.12.2020р., № 39 від 29.12.2020р., № 40 від 29.12.2020р., № 41 від 29.12.2020р., № 42 від 29.12.2020р., № 43 від 29.12.2020р., № 44 від 29.12.2020р., № 45 від 29.12.2020р., № 46 від 29.12.2020р., № 47 від 30.12.2020р., № 48 від 30.12.2020р., № 49 від 30.12.2020р., № 50 від 30.12.2020р., № 51 від 30.12.2020р., № 52 від 30.12.2020р., № 53 від 30.12.2020р., № 54 від 30.12.2020р., № 55 від 30.12.2020р., № 56 від 30.12.2020р., № 57 від 30.12.2020р., № 58 від 30.12.2020р., № 59 від 30.12.2020р., № 60 від 30.12.2020р., № 61 від 30.12.2020р., № 62 від 28.12.2020р., № 63 від 28.12.2020р., № 64 від 30.12.2020р., № 65 від 30.12.2020р., № 66 від 30.12.2020р., № 67 від 30.12.2020р., № 68 від 30.12.2020р., № 69 від 30.12.2020р., № 70 від 30.12.2020р., № 71 від 30.12.2020р., № 72 від 30.12.2020р., № 73 від 30.12.2020р., № 74 від 30.12.2020р.,№ 75 від 30.12.2020р., № 76 від 30.12.2020р., № 77 від 30.12.2020р., № 78 від 30.12.2020р., № 79 від 30.12.2020р., № 80 від 30.12.2020р., № 81 від 30.12.2020р., № 82 від 30.12.2020р., № 83 від 30.12.2020р., № 84 від 30.12.2020р., № 85 від 30.12.2020р., № 86 від 30.12.2020р., № 87 від 30.12.2020р., № 88 від 30.12.2020р., № 89 від 30.12.2020р., № 90 від 30.12.2020р., № 91 від 30.12.2020р., № 92 від 30.12.2020р., № 93 від 30.12.2020р., № 94 від 30.12.2020р., № 95 від 30.12.2020р., № 96 від 30.12.2020р., № 97 від 30.12.2020р., № 104 від 30.12.2020р., № 105 від 30.12.2020р., № 106 від 30.12.2020р., № 107 від 30.12.2020р., № 108 від 30.12.2020р., № 109 від 30.12.2020р., № 110 від 30.12.2020р., № 111 від 30.12.2020р.,№ 112 від 30.12.2020р., № 113 від 30.12.2020р., № 114 від 30.12.2020р., № 115 від 30.12.2020р., № 116 від 30.12.2020р., № 117 від 30.12.2020р., № 118 від 30.12.2020р., № 119 від 30.12.2020р., № 120 від 30.12.2020р., № 121 від 30.12.2020р., № 122 від 30.12.2020р., № 123 від 30.12.2020р., № 124 від 30.12.2020р., № 125 від 30.12.2020р., № 126 від 30.12.2020р., № 127 від 30.12.2020р., № 128 від 30.12.2020р., № 129 від 30.12.2020р., № 130 від 30.12.2020р., № 131 від 30.12.2020р., № 132 від 30.12.2020р.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 28.12.2020р., № 10 від 28.12.2020р., № 11 від 28.12.2020р., № 12 від 28.12.2020р., № 13 від 28.12.2020р., № 14 від 28.12.2020р., № 15 від 28.12.2020р., № 16 від 28.12.2020р., № 17 від 30.12.2020р., № 18 від 28.12.2020р., № 19 від 28.12.2020р., № 20 від 28.12.2020р., № 21 від 28.12.2020р., № 22 від 28.12.2020р., № 23 від 29.12.2020р., № 24 від 29.12.2020р., № 25 від 29.12.2020р., № 26 від 29.12.2020р., № 27 від 29.12.2020р., № 28 від 29.12.2020р., № 29 від 29.12.2020р., № 30 від 29.12.2020р., № 31 від 29.12.2020р., № 32 від 28.12.2020р., № 33 від 29.12.2020р., № 34 від 29.12.2020р., № 35 від 29.12.2020р., № 36 від 29.12.2020р., № 37 від 29.12.2020р., № 38 від 29.12.2020р., № 39 від 29.12.2020р., № 40 від 29.12.2020р., № 41 від 29.12.2020р., № 42 від 29.12.2020р., № 43 від 29.12.2020р., № 44 від 29.12.2020р., № 45 від 29.12.2020р., № 46 від 29.12.2020р., № 47 від 30.12.2020р., № 48 від 30.12.2020р., № 49 від 30.12.2020р., № 50 від 30.12.2020р., № 51 від 30.12.2020р., № 52 від 30.12.2020р., № 53 від 30.12.2020р., № 54 від 30.12.2020р., № 55 від 30.12.2020р., № 56 від 30.12.2020р., № 57 від 30.12.2020р., № 58 від 30.12.2020р., № 59 від 30.12.2020р., № 60 від 30.12.2020р., № 61 від 30.12.2020р., № 62 від 28.12.2020р., № 63 від 28.12.2020р., № 64 від 30.12.2020р., № 65 від 30.12.2020р., № 66 від 30.12.2020р., № 67 від 30.12.2020р., № 68 від 30.12.2020р., № 69 від 30.12.2020р., № 70 від 30.12.2020р., № 71 від 30.12.2020р., № 72 від 30.12.2020р., № 73 від 30.12.2020р., № 74 від 30.12.2020р.,№ 75 від 30.12.2020р., № 76 від 30.12.2020р., № 77 від 30.12.2020р., № 78 від 30.12.2020р., № 79 від 30.12.2020р., № 80 від 30.12.2020р., № 81 від 30.12.2020р., № 82 від 30.12.2020р., № 83 від 30.12.2020р., № 84 від 30.12.2020р., № 85 від 30.12.2020р., № 86 від 30.12.2020р., № 87 від 30.12.2020р., № 88 від 30.12.2020р., № 89 від 30.12.2020р., № 90 від 30.12.2020р., № 91 від 30.12.2020р., № 92 від 30.12.2020р., № 93 від 30.12.2020р., № 94 від 30.12.2020р., № 95 від 30.12.2020р., № 96 від 30.12.2020р., № 97 від 30.12.2020р., № 104 від 30.12.2020р., № 105 від 30.12.2020р., № 106 від 30.12.2020р., № 107 від 30.12.2020р., № 108 від 30.12.2020р., № 109 від 30.12.2020р., № 110 від 30.12.2020р., № 111 від 30.12.2020р.,№ 112 від 30.12.2020р., № 113 від 30.12.2020р., № 114 від 30.12.2020р., № 115 від 30.12.2020р., № 116 від 30.12.2020р., № 117 від 30.12.2020р., № 118 від 30.12.2020р., № 119 від 30.12.2020р., № 120 від 30.12.2020р., № 121 від 30.12.2020р., № 122 від 30.12.2020р., № 123 від 30.12.2020р., № 124 від 30.12.2020р., № 125 від 30.12.2020р., № 126 від 30.12.2020р., № 127 від 30.12.2020р., № 128 від 30.12.2020р., № 129 від 30.12.2020р., № 130 від 30.12.2020р., № 131 від 30.12.2020р., № 132 від 30.12.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Еталонпромбуд», відповідно до чинного податкового законодавства України.
Під час розгляду справи № 904/6406/23 Державна податкова служба повідомила суд, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 з урахуванням наявних описок, контролюючим органом вжито заходів щодо часткової реєстрації податкових накладних ТОВ «БК Еталонпромбуд» в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в рішенні суду від 07.08.2023, за виключенням ПН № 17 від 30.12.2020 та № 32 від 28.12.2020.
Зазначені в рішенні адміністративного суду від 07.08.2023 податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.02.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 заяву щодо виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №160/9220/22 задоволено, обставини які унеможливлювали реєстрацію ПН №17 та ПН №32 усунуто, про що повідомлено профільні структурні підрозділи з метою виконання рішення суду.
Під час розгляду справи відповідачем-2 надано до матеріалів справи витяг з Єдиного реєстру податкових накладних на підтвердження виконання рішення адміністративного суду від 07.08.2023 та проведення реєстрації спірних податкових накладних.
Отже, неправомірність дій структурного підрозділу ДПС України встановлена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №160/9220/22, яке набрало законної сили 19.12.2024.
Щодо наявності майнової шкоди у позивача.
Із 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізму, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зробила висновок про те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Ураховуючи викладене, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
У статті 114 ПК України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, п.п. 114.3.2 п. 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).
Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.
При цьому, оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб'єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Під час розгляду справи позивач наголошував, що внаслідок неправомірних дій саме відповідачів, позивач втратив можливість включити до суми бюджетного відшкодування вказану суму ПДВ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/ розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ перебіг строків, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Крім того, Міністерства фінансів України листом від 21.11.2024 № 11310-09-62/33650 роз'яснило, що реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Згідно з пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (а саме до 01.01.2022) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.
Крім того, пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Так, у разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов'язано зареєструвати податкову накладну, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Платник податку - покупець з метою визначення податкового періоду, у якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може визначити дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної та, відповідно, період (строк), у якому (протягом якого) має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Оскільки, як зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, станом на 25.02.2025, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 160/9220/22, набрало законної сили 19.12.2024, то відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ та враховуючи лист Міністерства фінансів України позивач матиме право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі вказаних у рішенні суду від 07.08.2023 у справі №160/9220/22 податкових накладних, які зареєстровано в ЄРПН.
Отже, АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» має право на формування податкового кредиту по податковим накладним з датою складання 28, 29, 30 грудня 2020, які зареєстровані в ЄРПН 13.02.2025 на підставі рішення суду від 07.08.2023, яке набрало законної сили 19.12.2024, у справі № 160/9220/22, датами надсилання їх на реєстрацію, а саме: 12,13,14.15 січня 2021 року (без порушення термінів відповідно до п. 201.1 ст. 201 розд. V ПК України), протягом 365 календарних днів з дати набрання законної сили рішення суду, тобто починаючи з 19.12.2024.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності шкоди як однієї із складових цивільного правопорушення.
Крім того, як установлено судом ТОВ «Будівельна компанія Еталонпромбуд» реалізувала своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента (АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат») на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до адміністративного суду з позовом у справі №160/9220/22, за результатами вирішення якої податковий орган зареєстрував у ЄРПН податкові накладні.
Виконання судового рішення в зазначеній адміністративній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу позивача на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У цій справі позивач не стверджує, що він зазнав інших втрат унаслідок протиправного рішення контролюючого органу. Рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації позивачем майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, позивач не стверджує.
Отже, у контексті спірних правовідносин причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав би у тому, що внаслідок протиправних дій відповідача з відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної позивач втратив би можливість включити до складу податкового кредиту 1 130 752,20 грн, що становило суму ПДВ за операцією надання послуг за Договором підряду на капітальний ремонт №2020/д/ОГМ/1099 від 10.12.2020.
Однак, в адміністративному процесі ТОВ «Будівельна компанія Еталонпромбуд» змогла запобігти заподіянню позивачу збитків на суму 1 130 752,20 грн (сума ПДВ за операцію за договором №2020/д/ОГМ/1099 від 10.12.2020), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту.
Оскільки у спірних правовідносинах не відбулось об'єктивного зменшення майнових благ позивача (покупця, замовника), відсутні підстави стверджувати про наявність причинно-наслідкового зв'язку.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, за висновком суду, позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами завдання йому збитків діями відповідачів, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) податкового органу та завданими позивачу збитками, а відтак, вважається недоведеною наявність усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174, 1176 ЦК України.
Відносно посилань відповідачів на неналежність суб'єктного складу учасників справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у п. 44, п. 46 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц дійшла наступних правових висновків:
«- держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган;
- ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові».
Таким чином, залучення Державної казначейської служби України у якості співвідповідача у даній справі є необов'язковим, оскільки необхідними умовами для притягнення органу до відповідальності є наявність неправомірних дій, збитків та причинного зв'язку між діями органу і шкодою, що не стосується компетенції Державної казначейської служби України.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 31.03.2025.
Суддя А.І. Привалов