ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.03.2025Справа № 910/431/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НАДІЙНА»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН»
про стягнення 29 504,32 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НАДІЙНА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення 29 504,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/431/25, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень; зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АР6742529, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.
27.01.2025 до суду від МТСБУ надійшла інформація щодо полісу на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2025.
03.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.02.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.08.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Надійна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспорту ТЗ№23153/3, предметом страхування за яким значиться напівпричеп KRONE PROFI LINER SD, д.р.н. НОМЕР_1 , 2021 року випуску. Термін дії вказаного договору страхування визначено з 01.09.2023 по 31.08.2024 (включно).
10.04.2024 близько 17:49 год. по вул. Індустріальній, 5, смт. Калинівка, Васильківського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі застрахованого напівпричепа та транспортного засобу VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб.
Вказані обставини підтверджуються довідкою Національної поліції України № 3024102558010114, із якої вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на водія VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 362/2695/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до рахунку ТОВ «Кроне Сканбалт» від 15.04.2024 № 460 вартість відновлювального ремонту напівпричепа KRONE PROFI LINER SD, д.р.н. НОМЕР_1 склала 29 504,32 грн, у т.ч. ПДВ - 4 917,39 грн.
За наслідками розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування страховиком складено страховий акт № 1701 від 14.06.2024, відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 29 504,32 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування транспорту ТЗ№23153/3 від 22.08.2023 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 29 504,32 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.07.2024 № 555.
Оскільки станом на дату ДТП транспортний засіб VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 був застрахований у відповідача на підставі полісу АР6742529, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» з претензією від 03.07.2024 № 212, у якій вимагав у порядку ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України здійснити відшкодування завданої шкоди у розмірі 29 504,32 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач залишив вказану претензію позивача без відповіді та задоволення, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НАДІЙНА» звернулося із даним позовом до суду, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» суму страхового відшкодування у розмірі 29 504,32 грн.
Відповідач позовні вимоги заперечував, зазначаючи, що оскільки у даному випадку позивач виплатив суму страхового відшкодування безпосередньо своєму страхувальнику, то в силу положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказана сума має зменшуватись на суму податку на додану вартість. Крім того, позивачем не надано доказів оплати проведеного ремонту пошкодженого у ДТП напівпричепа.
Позивач, у свою чергу, у відповіді на відзив просив залишити поданий Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕТАЛОН» відзив на позовну заяву без розгляду, посилаючись на долучення в якості доказів на підтвердження повноважень особи, якою підписано відзив на позовну заяву, неналежним чином засвідченої копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, позивач вказує, що у написі про засвідчення копії вказаного документа не зазначено найменування особи, яка його засвідчує, її власного імені та прізвища, а такий напис не скріплено печаткою установи позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, відшкодувати спричинений у ДТП збиток (компенсувати сплачене страхове відшкодування позивачу) має саме винна особа (особа, відповідальна за збиток).
Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, яка керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 встановлена постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 362/2695/24.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування».
Судом встановлено, що відносини між відповідачем як страховиком та власником транспортного засобу VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/6742529, що підтверджується даними, наданими суду Моторним (транспортним) страховим бюро України.
Відповідно до вищевказаних норм, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором страхування до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу VOLKSWAGEN LT35, д.р.н. НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, за приписами п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18).
Всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. В зв'язку з цим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), ПДВ не нараховується, окремим рядком не виділяється і страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, що мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19.09.2018 у справі № 523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18).
Як вбачається з платіжної інструкції від 01.07.2024 № 555, позивачем виплачено страхове відшкодування на рахунок свого страхувальника - ТОВ «Епіцентр К» (власника пошкодженого напівпричепа) у розмірі 29 504,32 грн, при цьому, в призначенні платежу вказано, що вказаний платіж здійснено без урахування ПДВ.
При цьому, із рахунка від 15.04.2024 № 460 чітко вбачається, що у визначену суму відновлювального ремонту пошкодженого у спірній ДТП транспортного засобу (29 504,32 грн) включено ПДВ у розмірі 4 917,39 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого KRONE PROFI LINER SD, д.р.н. НОМЕР_1 здійснено позивачем безпосередньо на рахунок потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» та враховуючи те, що суду не надано доказів документального підтвердження факту оплати останнім проведеного ремонту, розмір шкоди підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (20 %), що становить 4 917,39 грн.
Позивач, в свою чергу, не надав суду доказів, які б свідчили про обов'язок відповідача сплатити суму страхового відшкодування у повному обсязі, відповідно до виставленого ТОВ «Кроне Сканбалт» рахунка від 15.04.2024 № 460, наведені у відзиві на позовну заяву відповідачем доводів не спростував.
В свою чергу, суд не приймає доводи позивача про наявність підстав для залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, зважаючи на те, що останній підписано головою Правління Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» Кравченком О.О., повноваження якого в порядку самопредставництва перевірено судом із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, ухвалах від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20 звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Крім того, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Частиною 7 зазначеної статті унормовано, що державні органи, у тому числі суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
В Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про керівника юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Таким чином, неврахування відзиву на позовну заяву через відсутність на долученій до нього копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування посади та ПІБ особи, якою засвідчено копію вказаного документа, за наявності у вказаному реєстрі відповідної інформації щодо керівника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», яким і підписано даний відзив, було б проявом надмірного формалізму з боку суду.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а саме на суму 24 586,93 грн, тоді як в решті вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (вул. Гарматна, 8, прим. 6, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НАДІЙНА» (вул. Вишгородська, 45-а/6, оф. 8, м. Київ, 04114; ідентифікаційний код 34350924) 24 586,93 грн страхового відшкодування та 2523,23 грн судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 31.03.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко