ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2025Справа № 910/7481/24 (910/5800/24)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест"
про визнання недійсним довідки та актів,
в межах справи № 910/7481/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"
про банкрутство
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування підстав з якими обумовлюється можливість задоволення позову та визнання недійсним довідки та актів позивач вказує, що:
- роботи згідно спірних Актів виконані частково та неналежним чином. У виконаній частині роботи частково виконані не ТОВ "Спецпроект-Інвест", а іншими підрядниками ТОВ "ЕкоБуд-Трейд", у зв'язку з чим Акти в тому вигляді та з відповідним переліком робіт не могли бути і не були прийняті відповідачем, та, як наслідок, Замовником будівництва;
- було виявлено, що у ТОВ "Еко-Буд-Трейд" відсутні підписані акти виконаних робіт та інша первинна та виконавча документація відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240, проте, у копіях наданих до позовної заяви актів приймання виконаних будівельних робіт наявні підписи колишнього директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 . Однак, позивачу, невідомо особа, яка підписала дані спірні Акти (в т.ч. чи підпис на спірних Актах належить колишньому директору ОСОБА_1 ), як і невідома дата підписання спірних актів та довідки відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240 від 11.11.2019. Втім, як зазначається позивачем із вказаних актів, вбачається, що підписи ймовірно належать колишньому директору ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 та директору ТОВ "Спецпроект-Інвест" - ОСОБА_2 . Відсутність вказаних підписаних документів, первинної та виконавчої документації на товаристві дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд", за попередньою змовою із службовими особами ТОВ "Спецпроект-Інвест", склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи з метою розкрадання майна, яке перебувало у його віданні на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест", тим самим вчинивши розтрату коштів в особливо великих розмірах.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач заперечує щодо задоволення позову вказуючи, що:
- у позовній заяві позивачем не зазначено жодних прав та обов'язків, які б виникли безпосередньо з оскаржуваних довідки про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, а не в силу положень Договору чи норм законів України;
- твердження позивача щодо наявності попередньої змови між колишнім директором ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 та ТОВ "Спецпроект-Інвест" є безпідставними та не підтверджені доказами;
- доказів надання зауважень до виконаних робіт під час їх виконання та прийняття до позовної заяви позивачем не надано.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7481/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" на стадії процедури розпорядження майном введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про визнання недійсним довідки та актів.
Позовні вимоги обґрунтовані, що позивачем не приймались роботи за Договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП-240 від 11.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 17.06.2024.
05.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 було задоволено клопотання представника відповідача, матеріли справи № 910/5800/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про визнання недійсним довідки та актів - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/7481/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд".
22.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі.
Матеріали судової справи № 910/7481/24 (910/5800/24) передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 справу № 910/7481/24 (910/5800/24) в межах розгляду справи № 910/7484/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" прийнято до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2024.
26.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування оригіналів доказів.
Підготовче засідання 10.10.2024 було відкладено на 31.10.2024.
31.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача.
У підготовчому засіданні 31.10.2024 суд розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі, не видаляючись до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити в його задоволенні з огляду на необґрунтованість.
Також у даному підготовчому засіданні розглянувши клопотання позивача про витребування оригіналів доказів з урахуванням доповнень поданих в засіданні, не видаляючись до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити в його задоволенні з огляду на необґрунтованість.
У даному засіданні 31.10.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2024.
У зв'язку з триваючою повітряною тривогою у місті Києві, справи, які були призначені до розгляду на 21.11.2024 з 14:40 год. по 16:00 год. (включно) були зняті з розгляду, про що було здійснено відповідне оголошення на сайті Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 призначено судове засідання у справі на 19.12.2024.
У зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці в період з 18.12.2024 по 10.01.2025 та з 11.01.2025 по 15.01.2025 судове засідання в даній справі, що призначене на 19.12.2024 не відбулося.
З огляду на повернення судді Стасюка С.В. з відпустки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 призначено судове засідання у справі 23.01.2025.
У судовому засіданні 23.01.2025 було оголошено перерву до 27.02.2025.
У судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги та просив суд про задоволення позову.
Представник відповідача заперечив що задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 27.02.2025 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.11.2019 між ТОВ "Еко-Буд-Трейд" (Генпідрядник) та ТОВ "Спецпроект-Інвест" (Підрядник) укладено договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП-240 (далі - договір підряду), відповідно до п. 1.1 якого, Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами і залученими силами, засобами і способами роботи по об'єкту: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві". (ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи)" (згідно договору - роботи, об'єкт).
Замовником робіт (будівництва об'єкта) є Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (п. 1.2 Договору).
Згідно позиції Підрядника у серпні 2023 року Генпідрядник без зауважень та заперечень прийняв виконані Підрядником будівельні роботи на загальну суму 1 020 123 215, 13 грн., у зв'язку з чим сторони підписали Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) на загальну суму 1 020 123 215, 13 грн.
У підтвердження викладеного Підрядником до суду надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) на загальну суму 1 020 123 215, 13 грн. та наступних п'ять Актів (КБ-2в):
1) № 449/11-22 на суму 89 229 432, 37 грн. Найменування об'єкта: Міст через р. Дніпро;
2) № 448/11-22 на суму 173 964 786, 55 грн. Найменування об'єкта: Міст через р. Дніпро;
3) № 281/09-20 на суму 149 269 032,01 грн. Найменування об'єкта: Будівництво мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві. Розвантаження та демонтаж вант прогонової будови;
4) № 427/12-21 на суму 601 301 521,31 грн. Найменування об'єкта: Міст через р. Дніпро;
5) № 441/06-22 на суму 18 370 801,83 грн. Найменування об'єкта: Виконання робіт по улаштуванню освітлення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві з 05.2020 по 12.2021.
Відтак, Підрядник, посилаючись на п. 4.3 Договору, зазначає, що ТОВ "Еко-БудТрейд" не розрахувався з ним за виконані останнім роботи, строк оплати яких настав, у зв'язку з чим за Генпідрядником рахується заборгованість в розмірі 1 020 123 215, 13 грн.
В якості підстав з якими пов'язується визнання недійсним довідки та актів, позивач вказує, що роботи згідно спірних Актів виконані частково та неналежним чином. У виконаній частині роботи частково виконані не ТОВ "Спецпроект-Інвест", а іншими підрядниками ТОВ "ЕкоБуд-Трейд", у зв'язку з чим Акти в тому вигляді та з відповідним переліком робіт не могли бути і не були прийняті відповідачем, та, як наслідок, Замовником будівництва.
Також, позивач відзначає, що було виявлено, що у ТОВ "Еко-Буд-Трейд" відсутні підписані акти виконаних робіт та інша первинна та виконавча документація відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240, проте, у копіях наданих до позовної заяви актів приймання виконаних будівельних робіт наявні підписи колишнього директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 .
Однак, позивачу, невідомо особа, яка підписала дані спірні Акти (в т.ч. чи підпис на спірних Актах належить колишньому директору ОСОБА_1 ), як і невідома дата підписання спірних актів та довідки відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240 від 11.11.2019. Втім, як зазначається позивачем із вказаних актів, вбачається, що підписи ймовірно належать колишньому директору ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 та директору ТОВ "Спецпроект-Інвест" - ОСОБА_2 . Відсутність вказаних підписаних документів, первинної та виконавчої документації на товаристві дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд", за попередньою змовою із службовими особами ТОВ "Спецпроект-Інвест", склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи з метою розкрадання майна, яке перебувало у його віданні на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест", тим самим вчинивши розтрату коштів в особливо великих розмірах.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.
Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).
Так, позивач в якості правових підстав для визнання недійсними довідки про вартість виконаних будівельних робіт, складеної за формою №КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою №КБ-2в, посилається на ст. 215 ЦК України та стверджує, що вказані довідка та акти виконаних будівельних робіт, нібито, є правочинами, оскільки, відповідно до ст. 202 ЦК України створені внаслідок дій осіб, які, на переконання позивача спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Натомість, суд відхиляє такі твердження позивача, адже, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору будівельного підряду - Договору № 11-ПМП-240 від 11.11.2019.
Означені довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт є первинним документами бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне виконання будівельних робіт за даним Договором. Всі права та обов'язки сторін, які виникають за оскаржуваними документами - виникають саме на підставі Договору та норм законів України.
Відтак, ані довідки про вартість виконаних будівельних робіт, ані акти приймання виконаних будівельних робіт за Договором - не є правочинами, які безпосередньо призводять до виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як вірно зазначено у позовній заяві з даного приводу, Велика палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/546/21 зазначила про те, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ іменований "акт приймання-передачі" може як підтверджувати певні факти та бути первинним документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину.
Зокрема, свідченням того, що у даній справі всі права та обов'язки сторін виникають виключно на підставі та в силу положень Договору та норм законів України, вказує, те, що обов'язок відповідача виконати будівельні роботи в погоджений сторонами у Договорі строк та надати позивачу підтверджуючі документи - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт; обов'язок позивача оглянути виконані відповідачем будівельні роботи у встановлений Договором строк та, за відсутності обґрунтованих зауважень, підписати надані відповідачем підтверджуючі документи; обов'язок позивача оплатити виконані відповідачем будівельні роботи відповідно до умов Договору - після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт; обов'язок сторін відобразити виконані господарські операції, оформлені первинними бухгалтерськими документами - довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт, у бухгалтерському обліку підприємств - вказані обов'язки виникають не в силу оформлення сторонами первинних бухгалтерських документів - оскаржуваних довідки та актів, а в силу вимог податкового законодавства.
Разом з тим, оскаржувані позивачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт складались відповідачем та підписувались сторонами безпосередньо на виконання положень Договору, а не самі по собі.
Суд погоджується із доводами відповідача, що у позовній заяві позивачем не зазначено жодних прав та обов'язків, які б виникли безпосередньо з оскаржуваних довідки про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, а не в силу положень Договору чи норм законів України.
Натомість, у позовній заяві наявні посилання на положення постанови Верховного Суду України у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.10.2021 у справі №371/498/20, у якій зазначено, що акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) є документом первинного бухгалтерського обліку та є офіційним документом.
В рамках справи №371/498/20 розглядалось обвинувачення фізичної особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України.
Стаття 358 КК передбачає відповідальність за підробку документів і для встановлення наявності складу злочину необхідно було встановити - чи є акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) офіційним документом.
Зокрема, позивач звертає увагу на положення вказаної постанови Касаційного кримінального суду від 13.10.2021 у справі №371/498/20: "на думку Суду та з огляду на примітку до ст. 358 КК України, документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити
наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків, а тому є офіційним документом.".
Втім, з тексту вказаної постанови Касаційного кримінального суду випливає, що такі наслідки - а саме, отримання обвинуваченою фізичною особою коштів за фактично невиконані роботи, які вказані в актах КБ-2в, виникають в силу положень укладеного договору № 2 від 25 жовтня 2018 року на виконання будівельних робіт "Поточний ремонт ганку комунального закладу Пустовітської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Миронівської районної ради Київської області по вул. Івана Франка, 24 в с. Пустовіти Миронівського району Київської області", яким передбачено складання таких актів та після їх підписання обов'язок сплатити кошти підряднику.
Відповідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова Касаційного кримінального суду від 13.10.2021 у справі №371/498/20 не містить висновків щодо застосування ст.ст. 202, 215 ЦК України, на які наявні посилання у позовній заяві як на підстави для задоволення позовних вимог.
Також, у тексті вказаної постанови не міститься висновків про віднесення актів приймання виконаних будівельних робіт до правочинів у розумінні ст. 202 ЦК України. Натомість, у вказаній Постанові зазначається про віднесення актів приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою №КБ-2в, до документів, які засвідчують відповідні факти - зокрема, виконання будівельних робіт відповідно до умов договору підряду.
Що стосується твердження позивача про наявність попередньої змови між колишнім директором ТОВ "ЕкоБуд-Трейд" ОСОБА_1 та ТОВ "Спецпроект-Інвест", то суд відзначає, що між сторонами у цій справі виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі укладеного сторонами Договору, відповідач (Підрядник за Договором) зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об'єкту: "Будівництво Подільського мостового переходу черві р. Дніпро у м. Києві", а позивач (Генпідрядник за Договором) зобов'язався передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Актів приймання виконаних (ф. №КБ-2в) і Довідок про вартість виконаю їх будівельних робіт та витрати (ф. №КБ-3), які, враховуючі умови фінансування робіт за бюджетні кошти здійснюється виключно по фактичному надходженню грошових коштів від Замовника на рахунок виконання робіт, згідно з п. 4.3. даного Договору підряду.
Звертаючись з позовом, позивач заперечуючи щодо необхідності оплати робіт за спірними Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та Актами приймання виконаних будівельних робіт та просить суд про визнання їх недійсними, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що роботи згідно вказаних Актів виконані частково та неналежним чином, у виконаній частині роботи частково виконані не ТОВ "Спецпроект-Інвест", а іншими підрядниками ТОВ "Еко-Буд-Трейд", у зв'язку з чим, Акти в тому вигляді та з відповідним переліком робіт не могли бути і не були прийняті відповідачем, та, як наслідок, Замовником будівництва. Разом з тим, було виявлено, що у ТОВ "Еко-Буд-Трейд" відсутні підписані акти виконаних робіт та інша первинна та виконавча документація відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240, проте, у копіях наданих до позовної заяви актів приймання виконаних будівельних робіт наявні підписи колишнього директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 . Відсутність вказаних підписаних документів, первинної та виконавчої документації на товаристві на переконання позивача дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ "Еко-Буд-Трейд", за попередньою змовою із службовими особами ТОВ "Спецпроект-Інвест", склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи з метою розкрадання майна, яке перебувало у його віданні на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест", тим самим вчинивши закінчений замах на розтрату коштів в особливо великих розмірах.
В той час, суд відхиляє такі твердження позивача, оскільки, вони не підтвердження належними та допустимими засобами доказування, а відтак, є нічим іншим як припущенням.
Так само безпідставними є й доводи позивача, що йому невідомо особа, яка підписала дані спірні Акти (в т.ч. чи підпис на спірних Актах належить колишньому директору ОСОБА_1 ), як і невідома дата підписання спірних актів та довідки відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240 від11.11.2019, оскільки, Договір № 11-ПМП-240 від 11.11.2019 був укладений у 2019 році, виконання робіт тривало значний період часу, спірна Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) була підписана між позивачем та відповідачем у серпні 2023 року, спірні Акти (КБ-2в) підписані між позивачем та відповідачем у 2023 році (до 15.09.2023), а із позовом ТОВ "ЕкоБуд-Трейд" звернулося лише у травні 2024 року.
У позовній заяві позивачем також зазначено, що ТОВ "Еко-Буд-Трейд" невідома дата підписання спірних актів та довідки відповідно до умов Договору № 11-ПМП-240 від 11.11.2019, але дальше позивач відзначає, що як вбачається із вказаних актів, підписи ймовірно належать колишньому директору ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 та директору ТОВ "Спецпроект-Інвест" - ОСОБА_2.
Так, Акти ф.КБ-2в та довідка ф.КБ-3 дійсно не містять такого реквізиту як конкретна дата складання, втім, незначні недоліки в документації не є підставою вважати, що роботи не були виконані. Схожа за змістом правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/841/20, постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, п.18 постанови Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №820/1124/17).
Що стосується тверджень щодо відсутності експертизи актів та наявності зауважень до спірних Актів, зокрема, позивачем зазначено, що всупереч п. 11.1-11.3 положень Договору, ТОВ "Спецпроект-Інвест" не надано відомостей про проходження експертизи спірних Актів № 449/11-22, № 448/11-22. № 281/09-20, № 427/12-21 та №441/06-22 на загальну суму 1 020 123 215, 13 грн. в державній або комунальній експертній організації, узгодженій з "Еко-Буд-Трейд". Також, позивач зазначає, що ТОВ "Спецпроект-Інвест", в порушення п. 11.3 Договору, не надано документів на матеріали, машини-механізми, загальних журналів робіт, актів на приховані роботи, виконавчої документації, підписаної Підрядником, та інших документів, передбачені чинними нормативно-правовими актами України у галузі будівництва, технічним умовам та ДСТУ, що є підставою для не прийняття на розгляд Генпідрядником спірних Актів.
З даного приводу, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 11.2 Договору надання Актів виконаних робіт Генпідряднику здійснюється Підрядником станом на 23 число місяця, але не пізніше ніж за 4 (чотири) робочих днів до закінчення звітного місяця, з відміткою про проходження експертизи. Акти виконаних робіт, подані Підрядником після 23 числа звітного місяця Генпідрядником не приймаються та вважаються неподаними, при цьому обсяги виконаних робіт переносяться до Актів виконаних робіт наступного місяця.
Згідно п.11.3 Договору Підрядник надає разом з Актами виконаних робіт всі підтверджуючі документи (оригінали для ознайомлення та засвідчені належним чином їх копії) на матеріали, машини-механізми, а також загальні журнали робіт, акти на приховані роботи і виконавчу документацію, підписану Підрядником, та інші документи, передбачені чинними нормативно-правовими актами України у галузі будівництва, технічними умовами та ДСТУ. У разі ненадання вказаних документів Акти виконаних робіт не приймаються на розгляд Генпідрядником.
Генпідрядник мав право не прийняти Акти виконаних робіт у разі їх подання Підрядником після 23 числа звітного місяця або у разі ненадання вказаних документів Підрядником.
Водночас, спірні акти підписані сторонами, а отже, прийняті Генпідрядником без зауважень.
Відповідно до п. 11.7 Договору Генпідрядник забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного Акту виконаних робіт або Акту про здачу робіт за Договором підряду протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення Підрядника про готовність до передачі робіт. Перелік документів, що оформляються при прийнятті Об'єкту в експлуатацію, відповідає чинним нормам, стандартам і правилам.
Згідно п. 11.8 Договору, якщо нормативними актами України передбачено проведення попередніх випробувань виконаних робіт або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування.
Пунктом 11.9 Договору передбачено, що недоліки/недоробки/дефекти у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі виконаних робіт, які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, визначених Генпідрядником. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки/ недоробки/дефекти, Генпідрядник може попередити Підрядника про порушення ним своїх зобов'язань, і якщо Підрядник без затримки не вживе необхідних заходів для виправлення ситуації, усуне недоліки/недоробки/дефекти своїми силами або із залученням третіх осіб за рахунок Підрядника.
За умовами п. 10.2, 10.3 Договору, Підрядник забезпечує Замовнику та Генпідряднику можливість вільного доступу на місце виконання робіт для здійснення контролю за ходом виконання робіт, як технічного нагляду, так і представників авторського нагляду. Авторський нагляд здійснюється організацією, залученою Замовником.
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Генпідрядник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.
Відповідно до п. 10.8 Договору Генпідрядник контролює ведення виконавчої документації, передбаченої чинними нормами, стандартами та правилами.
Тобто на об'єкті перебувала уповноважена особа замовника (позивача), якість та обсяги робіт контролювались. Доказів надання зауважень до виконуваних робіт під час їх виконання та прийняття до позовної заяви не додано.
Позивач зазначає, що саме враховуючи отримання ТОВ "Еко-Буд-Трейд" спірних Актів лише у листопаді 2023 року, виявивши велику кількість недоліків та невідповідностей, ТОВ "Еко-Буд-Трейд" невідкладно надано зауваження до Актів № 427/12-21, № 441/06-22, № 281/09-20. На підтвердження наявності зауважень у виконаних роботах, ТОВ "Еко-Буд-Трейд" до позовної заяви додано зауваження до акту №427/12-21 та зауваження до акту №441/06-22, які взагалі не містять ані дати складання, ані доказу отримання цих зауважень ТОВ "Спецпроект-Інвест".
Сторонами без заперечень та будь-яких зауважень були підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) на загальну суму 1 020 123 215, 13 грн за договором № 11-ПМП-240 від 11.11.2019 та Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) а саме: № 449/11-22 на суму 89 229 432, 37 грн., №448/11-22 на суму 173 964 786, 55 грн., № 281/09-20 на суму 149 269 032,01 грн., №427/12-21 на суму 601 301 521,31 грн., № 441/06-22 на суму 18 370 801,83 грн.
Натомість, Акта про виявлені недоліки у роботі (дефектного акту) під час їх прийняття між ТОВ "Еко-Буд-Трейд" та ТОВ "Спецпроект-Інвест" не складалося, вимог про усунення недоліків відповідно до умов Договору та положень частини першої статті 858 ЦК України Генпідрядником (позивачем) не висувалось.
Відтак, підписавши Акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень, Генпідрядник (позивач) підтвердив, що роботи за цими актами були виконані відповідачем у повному обсязі та належним чином. Доказів того, що підрядні роботи, в тому числі за спірними Актами були здійснені з порушенням умов Договору та вимог нормативно-правових актів в галузі будівництва в матеріалах справи не міститься.
Згідно ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ст. 853 ЦК України).
Наведені норми містять презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи.
Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
За умовами ч. 1-2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частинами 4, 6 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник (Генпідрядник) в порушення вимог ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника (генпідрядника) до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника (генпідрядника) від підписання акта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.
Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19 сформував висновки, що, враховуючи положення ст. 837, 853, 882 ЦК України, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже роботи за спірними Актами вважаються належно прийнятими з огляду на приписи пункту 11.7 Договору та статті 853 ЦК України.
Згідно п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено наявності підстав для визнання недійсними довідки та актів, а судом у свою чергу таких обставин не встановлено. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про визнання недійсними довідки та актів - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 31.03.2025
Суддя Сергій СТАСЮК